Автомобільні підрозділи військового рівня
Однієї з головних завдань матеріального забезпечення військ є підвіз матеріальних засобів, що здійснюється з метою створення запасів, поповнення витрати матеріальних засобів і їхніх утрат.
Найбільший обсяг по перевезеннях матеріальних засобів до армійських бригад і батальйонів матеріального забезпечення бригад виконує автомобільний транспорт.
Автомобільні підрозділи мають високу маневреність і велику живучість, вони найбільше повно відповідають вимогам забезпечення безперервності підвозу матеріальних засобів. Автомобільний транспорт є єдиним видом транспорту, що забезпечує взаємопогоджувану роботу наземного, водяного і повітряного транспорту.
Автомобільні підрозділи військового рівня входять у склад частин і підрозділів матеріального забезпечення, мають конкретне призначення.
Автомобільні роти, взводи, відділення і склади призначені для приймання і утримання дивізійних (бригадних, полкових, батальйонних) запасів матеріальних засобів, підвезення (відправлення, відпускання) їх частинам і підрозділам, приймання від них несправних та непотрібних для бою вітчизняних і трофейних озброєння, техніки, майна та підготовки їх до відправлення за призначенням, автомобільні підрозділи, крім того - для перевезення особового складу, евакуації несправних та непотрібних для бою озброєння, техніки і майна, а автомобільні відділення взводів матеріального забезпечення (взводів забезпечення) батальйонів і дивізіонів - також для заправлення техніки пальним. Вантажність автомобільних рот (взводів, відділень) повинна забезпечувати, як правило, утримання установлених бригадних (полкових, батальйонних) запасів матеріальних засобів та їх переміщення одним рейсом.
При необхідності автомобільні роти (взводи, відділення) можуть залучатися для перевезення вантажів від з'єднань і частин матеріального забезпечення безпосередньо у свої бригади (полки, батальйони і дивізіони).
Організаційно-штатна структура автомобільних підрозділів, що входять до складу взводів матеріального забезпечення представлені на рис. 1 та рис.2.
Організаційно-штатна структура автомобільних підрозділів, що входять до складу батальйону матеріального забезпечення представлені на рис. 3.
3. Організація військових автомобільних перевезень
3.1. Організація та види військових автомобільних перевезень
Підвіз матеріальних засобів військам організується за принципом «зверху вниз» («від себе»), евакуація—«знизу вверх» («на себе»). Це значить, що старші начальники несуть відповідальність за організацію постачання і доставки всього необхідного військам і за евакуацію від них поранених, хворих і непотрібного майна.
Перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом звичайно здійснюється: від баз оперативного командування до армійських баз - ОК, від армійських баз до бригадних складів — армійським, від бригадних складів до батальйонів і вогневих позицій бригадної артилерії бригадним автотранспортом, від батальйонів у підрозділи транспортом взводів постачання батальйонів.
Відповідно до цього визначені і ланки підвозу.
В оперативному тилу:
— від баз ОК до армійських баз;
від армійських баз до бригадних складів.
У військовому тилу:
— від бригадних складів до батальйонів;
— від батальйонів до підрозділів.
Як було зазначено вище, при класичній системі організації перевезень кожний по приналежності вид автотранспорту працює в своїй ланці підвозу.
Однак при необхідності за рішенням старшого начальника автотранспорт нижчестоящих ланок може і буде залучатися для виконання перевезень з баз (складів) вищих інстанцій, а автомобільний транспорт вищестоящих ланок подавати матеріальні засоби безпосередньо в з'єднання (частини, підрозділи), минаючи проміжні ланки підвозу.
Обсяг і черговість перевезень матеріальних засобів автомобільним транспортом визначаються виходячи з обстановки, бойових задач військ і їх матеріальної забезпеченості.
Матеріальні засоби загальновійськовим резервам і частинам спеціальних військ доставляються, як правило, їх автотранспортом.
Евакуація, як правило, виконується побічним чи автомобільним транспортом, що повертається в тил, що у першу чергу використовується для евакуації поранених і хворих.
Підвіз і евакуація плануються і організуються за вказівкою заступника командувача (командира) з тилу. Він установлює порядок і терміни підвозу, організує маневр транспортними засобами відповідно до обстановки, що змінилася.
Під організацією військових автомобільних перевезень варто розуміти комплекс заходів, що включають планування, виконання, керування і забезпечення перевезень у бойовому, матеріальному, технічному і медичному забезпеченні.
При організації автомобільних перевезень необхідно враховувати конкретні умови, при яких будуть вони здійснюватися: місцевість, клімат, час року, тривалість, умови навантаження і вивантаження, довжину і стан маршрутів руху, дорожнє забезпечення та інші фактори, що впливають на своєчасне і якісне виконання перевезень.
У залежності від характеру і призначення військові автомобільні перевезення підрозділяються на наступні види:
— оперативні — перевезення військових частин (підрозділів), установ і бойової техніки;
— людські — перевезення призовників і що звільняються, а також інших військових команд;
— постачальницькі - перевезення матеріальних засобів і інших військових вантажів;
— евакуаційні - перевезення з фронту в тил поранених, хворих, не потрібних військам і потребуючих ремонту техніки, озброєння і майна.
Оперативні перевезення плануються загальновійськовим штабом, а людські, постачальницькі й евакуаційні — органами тилу.
У залежності від ланки підвозу військові автомобільні перевезення підрозділяються на перевезення Центра, ОК, корпусні і військові.
Автомобільні перевезення Центра організуються автотранспортною службою тилу і виконуються автомобільними з'єднаннями і частинами Центра від місць виробництва матеріальних засобів, центральних баз і складів до складів ОК (баз) ОК, портів і аеродромів матеріального забезпечення.
Корпусні автомобільні перевезення організуються автотранспортною службою АК і виконуються за планами і засобами АК.
Військові автомобільні перевезення організуються заступником командира з'єднання (частини) з тилу і виконуються автотранспортом з'єднання (частини).
У залежності від ланки підвозу, у якому виконуються перевезення, кількості напрямків підвозу, тривалості роботи, наявності сил і засобів, умов навантаження і вивантаження, дорожніх умов і дорожнього забезпечення, характеру можливого впливу супротивника та інших факторів перевезення можуть бути організовані по наскрізному чи дільничному способі, одиночними машинами чи в складі колони.
Наскрізний спосіб означає доставку матеріальних засобів від пункту навантаження до пункту вивантаження без зміни транспортних засобів при одному чи двох водіях на машині. Наскрізний спосіб є основним способом автомобільних перевезень у ЗС України.
Середньодобовий пробіг транспорту при наскрізному способі підвозу з одним водієм складає до 300 км і більш, а при двох водіях - до 550—600км.
Час доби при виконанні перевезень наскрізним способом розподіляється в такий спосіб (табл. 5).
Таблиця 5
Зразковий розрахунок розподілу часу при виконанні перевезень наскрізним способом
Показники
|
При одному водії, ч
|
При двох водіях, ч
|
Рух, навантаження і вивантаження вантажів Привали Відпочинок особового складу |
12—14 3—4 6—8 |
17—18 3—4 3 (крім того вільна зміна відпочиває в шляху) |
Повний час обороту (tоб) автотранспорту при наскрізному способі перевезення складає
(tоб) = tдв + t п. у +tо.т.о. год,
де tдв— час, потрібний для руху, ч; він визначається наступною залежністю:
год,
де l п— відстань підвозу, км;
Vт. ср— середня технічна швидкість руху, км/год,
t п. в-час простою під навантаженням і вивантаженням, год;
tо.т.о - час для відпочинку водіїв і проведення технічного обслуговування автомобілів, год.
Наскрізний спосіб руху при одному водії доцільно застосовувати в тих випадках, коли автомобіль може зробити оборот за робочий день, тобто тоді, коли не потрібно відпочинок водіїв у процесі перевезення. При середньодобовому пробігу автотранспорту в 250—300 км це буде відповідати відстані, рівній 120—150 км.
При відстанях перевезення, що перевищують 150 км, можливе застосування так називаної турної системи їзди, при якій в автомобілі їдуть два водії (один за кермом, а інший відпочиває; у дорозі вони підмінюють один другого).
Застосування турної системи їзди дає можливість скоротити непродуктивні простої автотранспорту і збільшити середньодобовий пробіг автомобілів до 600 км.
Дільничний спосіб означає доставку матеріальних засобів від пункту навантаження до пункту вивантаження при безупинному русі по ділянках маршруту, що обслуговується закріпленими за ними водіями чи автотягачами з водіями. Швидкість просування вантажів при цьому досягає 700 км у добу і більше.
При дільничному способі підвозу маршрут перевезень розбивається на ділянки по 150—250 км, на границях яких робиться передача вантажів.
Передача вантажів з ділянки на ділянку можлива шляхом перевантаження вантажів, передачі контейнерів, автомобілів (автопоїздів), перечеплення причепів і напівпричепів. Найбільш раціональним способом передачі вантажів з однієї ділянки на іншу варто вважати перечеплення напівпричепів, тобто такий спосіб, при якому тягач працює на визначеній ділянці, а напівпричепи з вантажем передаються з ділянки на ділянку.
Дільничним способом, як правило, здійснюються автомобільні перевезення на великі відстані з тривалим періодом роботи транспорту на одному напрямку і при наявності відповідних транспортних засобів. Для організації дільничного способу перевезень автомобільні частини (підрозділи) повинні мати, як правило, два комплекти водіїв, а при зміні напівпричепів, крім того, автопоїзда в складі тягачів і напівпричепів одних чи взаємозамінних марок.
В усіх випадках успішне виконання автомобільних перевезень досягається:
— забезпеченням постійної готовності автомобільних частин до роботи в складних дорожніх умовах і бойовій обстановці;
— правильним використанням транспорту підвозу і своєчасним маневруванням їм;
— своєчасним збором даних про стан маршрутів руху і взаємодією з дорожніми та інженерними військами;
— забезпеченням своєчасного навантаження (вивантаження) матеріальних засобів в автомобільний транспорт;
— правильною організацією руху колон автомобільних частин і підрозділів;
— дотриманням скритності виконуваних перевезень;
— виконанням заходів для схоронності вантажів при перевезеннях, навантаженні (вивантаженню);
— організацією надійного захисту й охорони автомобільних з'єднань і частин;
— організацією безупинної і цілеспрямованої політичної роботи з особовим складом;
— організацією матеріального, технічного і медичного забезпечення автомобільних частин у районах розміщення і колон у районах навантаження (вивантаження) і на шляху проходження;
— правильним розміщенням автомобільних частин у залежності від виконуваної задачі і конкретних умов обстановки;
— чітким плануванням автомобільних перевезень, і безупинним керуванням ними.