9.9. Виконання автомобільних перевезень в особливих умовах
Застосування ядерної зброї може викликати утворення хмарних зон радіоактивного зараження, пожежі і руйнування, що можуть миттєво вплинути на хід виконання автомобільних перевезень. Пожежі будуть виникати не тільки від ядерних ударів, але і від запальних засобів, застосовуваних супротивником.
Зони пожеж у ході виконання автомобільних перевезень можна обходити переважно з навітряної сторони пожежі чи після її ліквідації. Обхід частіше буде здійснюватися при подоланні зон верхівкових пожеж, що виникають на великій площі. Не виключено, що в ряді випадків обхід виявиться неможливим, тому що лісова пожежа може з'явитися лише ланкою в системі загороджень, створюваних супротивником. Подолання зони пожеж з одночасним їх гасінням і ліквідацією необхідно проводити лише в обстановці, коли виникає погроза безпеки особового складу і автотранспорту. У цьому випадку боротьбу з пожежами варто здійснювати підрозділами, що діють у цьому районі і раніше створеними спеціальними загонами.
Лісові завали обходяться чи долаються по проходах шириною 5—6 м, проробленим механізованим, вибуховим чи комбінованим способом.
Воронки, що утворилися в результаті ядерного вибуху, варто також обходити. Якщо обхідних шляхів немає, подолання можливе тільки після спаду рівня радіації по мостових переходах через воронку по її краї.
Для подолання кам'яних завалів і обвалів можуть обладнатися переїзди з розчищенням полотнини чи підготовлятися шляхи обходу. При великих обсягах уламків будинків, каменів, ґрунту доцільно робити переїзди через завал (обвал) шляхом устаткування в'їзду (з'їзду), вирівнювання завалу і ущільнення ґрунту.
З метою забезпечення безперебійного і безпечного руху автомобільних колон через зони зараження вони долаються:
с ходу, не чекаючи спаду рівня радіації;
після спаду високих рівнів радіації.
Подолання зон зараження з високими рівнями радіації проводиться у виняткових випадках, коли цього вимагає обстановка. У цьому випадку в голові колони слідує гусеничний транспорт, потім бронетранспортери і автомобілі. Особовий склад при подоланні максимально використовує захисні властивості техніки і індивідуальні засоби захисту
При подоланні усіх видів зон зараження автомобільні колони повинні рухатися на максимально високих швидкостях і збільшених дистанціях між машинами.
Після подолання зон зараження в залежності від обстановки проводиться повна чи часткова санітарна обробка особового складу і спеціальна обробка техніки.
10. Перевезення військової автомобільної техніки
10.1. Організація перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом
Стосовно військової автомобільної техніки під перевезенням розуміється комплекс заходів з підготовки до перевезення і перевезення ВАТ залізничним, водним, повітряним і автомобільним транспортом із збереженням початкового технічного стану і комплектності машини. Перевезення здійснюється згідно Настанови з перевезення військ. Класифікація видів перевезення наведена на рис. 1.(Слайді №1)
Перевезення кожним з перелічених видів потребує відповідної підготовки.
Залізничний транспорт є найбільш вигідним і зручним засобом пересування. Він має добре розвинену технічну базу й відмобілізовується в короткі сроки.
Залізничний транспорт дозволяє здійснювати пересування в будь-яких кліматичних умовах, зберігаючи сили особового складу, моторесурси бойових і транспортних машин і пальне.
Однак більша уразливість залізниць від високоточних ударів обмежує можливості її використання для перевезення військ.
Під військовим ешелоном розуміються організовані для перевезення в одному поїзді чи на одному судні (самохідному, несамохідному) військова частина, підрозділ, установа, а також окремі команди і партії бойової техніки. Військовим поїздом вважається поїзд, що має 20 вагонів і більш (у двохосьовому численні).
Військовий потяг, як правило, формується з різного рухомого складу, тому його довжину доцільно обчислювати в умовних вагонах. За умовний вагон береться двохосьовий 20-т критий вагон довжиною 8,2 м. Довжина інших вагонів (платформ) щодо умовного вагона визначається відношенням їх довжини і дорівнює: двохосьової і чотиривісної платформ — відповідно 1,3 і 1,8; чотиривісного критого вагона —1,9; чотиривісного піввагона—1,8; пасажирського суцільнометалевого вагона — 3,0 і з дерев'яним кузовом — 2,5.
При визначенні потрібної кількості рухомого складу і складу військового поїзда крім довжини визначається і його маса. Маса поїзда (брутто) визначається сумою маси рухомого складу (тара, без локомотива) і маси підрозділів, що перевозяться (нетто). Підрахована маса техніки і майна, що перевозиться, вказується в перевізних документах. При розрахунку маси рухомого складу приймається маса двохосьової платформи і двохосьового критого вагона за 10 т, а чотиривісної платформи і чотиривісного критого вагона — за 22 т (маса зазначена на усіх вагонах і платформах).
Маса і довжина військового поїзда не повинні перевищувати нормативів, установлених службою руху на лімітуємій залізничній ділянці по маршруті руху ешелону. Тому норми маси поїзда і його довжина узгоджуються з військовим комендантом (начальником станції).
Ешелону присвоюється відповідний номер, що зберігається за ним на всьому шляху проходження. Ешелон повинний мати необхідні сили і засоби для навантаження (вивантаження) техніки і вантажів, для організації протиповітряної оборони, зв'язку, радіаційної, хімічної і бактеріологічний (біологічної) розвідки, для охорони і оборони, а також для забезпечення особового складу гарячою їжею і надання йому медичної допомоги.
Для навантаження (посадки) на платформи (у вагони), на судна, у літаки (вертольоти) підрозділу вказується станція, порт (пристань) чи аеродром (площадка) навантаження (посадки). До навантаження (посадки) рота (батальйон) знаходиться в районі очікування, а після вивантаження (висадження) виходить у район збору. Ці райони звичайно вибираються на віддаленні від великих населених пунктів, вузлів доріг і повинні забезпечувати маскування від повітряного супротивника, мати природні укриття і зручні шляхи підходу і виходу.
Віддалення району очікування (збору) в основному визначається умовами місцевості, що забезпечує скрите розташування підрозділів, вимогами захисту від зброї масового ураження і призначеним часом на рух підрозділів на навантаження (посадку) і після вивантаження (висадження) і повинне бути, як правило, у 3—5 км (під час перевезення повітряним транспортом звичайно в 10—15 км) від місця навантаження (вивантаження).
У районах очікування відбувається остаточна підготовка військ до навантаження (посадки). Бойова техніка готується до перевезення і наступних дій: проводиться дозаправлення паливом, технічний огляд і необхідний ремонт бойових і транспортних машин, озброєння. Уся несправна техніка вводиться в строй до висування на навантаження. Перевіряється забезпеченість особового складу індивідуальними засобами захисту.
Під час перевезення підрозділу залізничним (морським, річковим) транспортом у кожнім військовому ешелоні наказом командира військової частини призначається начальник військового ешелону, його заступник з політичної частини, помічник з постачання, начальник зв'язку, лікар (фельдшер). Для несення внутрішньої і вартової служб призначається добовий наряд. На весь шлях проходження з особовим складом у кожнім вагоні (каюті, кубрику і т.д.) призначаються старший по вагоні з числа молодших офіцерів чи сержантів, а в зимовий час під час перевезення залізничним транспортом, крім того, і опалювачі з осіб рядового складу.
Для виконання основних завдань з забезпечення підрозділів роти (батальйону) і ешелону в цілому при навантаженні (вивантаженню) і на шляху проходження створюються спеціальні команди: навантажувально-розвантажувальні, зв'язку, ліквідації наслідків застосування супротивником зброї масового ураження, запальної зброї та ін.
Навантажувально-розвантажувальні команди призначаються для навантаження гусеничної, колісної і причіпної техніки на платформи (у вагони) і для навантаження в криті вагони різних вантажів. Кількість цих команд в основному визначається числом місць навантаження. Навантажувально-розвантажувальна команда (команди) крім навантаження (розвантаження) зобов'язана також робити зборку і розбирання різних пристроїв і пристосувань, необхідних при навантаженні (розвантажуванні).
Навантаження озброєння, бойовий та інший техніки і посадка особового складу проводиться в строго зазначений час, потай, з дотриманням мір безпеки, виключаючи поломку озброєння, бойової та іншої техніки і транспортних засобів.
У першу чергу навантажується озброєння, бойова та інша техніка, запаси боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів.
Боєприпаси і пальне, як правило, навантажується в різні вагони (на різні судна, у різні літаки, вертольоти). Бойова техніка і зенітні засоби, виділені для прикриття району навантаження, а також тягачі, призначені для забезпечення швидкого навантаження (розвантаження) гусеничної техніки, навантажуються на платформи (суді) в останню чергу.
Техніка на платформах кріпиться екіпажами (водіями) машин, для чого вони завчасно заготовлюють прокладки під катки, гусениці і колеса машин, дріт, бруски і колодки, а також металеві упори.
При формуванні військового поїзда криті вагони, зайняті людьми і діючими кухнями, ставлять у середню частину поїзда, а платформи і піввагони з бойовою технікою — у головну і хвостову частини. Вагони з небезпечними вантажами відокремлюються спеціальним прикриттям від локомотива, хвоста потяга, людських вагонів, вагонів з діючими кухнями, а при необхідності і один від іншого. Платформи з зенітними засобами ставляться в головній і хвостовій частинах потяга, для зручності ведення вогню вони відокремлюються від тепловоза (електровоза), критих вагонів чи піввагонів однієї чи декількома платформами з вантажем невеликих габаритів по висоті.
Посадка особового складу у вагони (на судна, літаки, вертольоти) проводиться по закінченні навантаження озброєння, бойової та іншої техніки і майна, звичайно безпосередньо перед відправленням військового ешелону (команди) чи виходу судна в море, але не пізніше, ніж за 10 хв. до відправлення.
Під час перевезення залізничним транспортом особовий склад перевозиться, як правило, у критих чотиривісних вагонах з розрахунку 64—72 чоловік у кожнім. При цьому забороняється використовувати вагони з-під кислот, отруйних речовин і тварин. Для офіцерів ешелону може надаватися пасажирський вагон. Бажано в складі поїзда мати вагон-ізолятор, обладнаний, як і людський вагон, знімним військовим устаткуванням.
Озброєння, бойова та інша техніка, матеріальні засоби, що навантажені на рухомий склад (на судна, літаки, вертольоти), надійно закріплюються, а машини, крім того, ставляться на гальмо і нижчу передачу. Поворотні пристрої веж бойових машин, пушки застопорюються, а люки пломбуються.
Відповідальність за навантаження, розміщення і кріплення озброєння, бойової та іншої техніки, а також за посадку особового складу покладається на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом — на командирів екіпажів, літаків (вертольотів).
Підрозділ, що перевозиться залізничним чи морської (річковим) транспортом, забезпечується на весь шлях проходження, крім військових запасів, шляховим і розвантажувальним запасами продовольства. Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезення у військовому ешелоні (на судні) розгортається медичний пункт батальйону. Евакуація поранених і хворих з військового ешелону (судна) здійснюється в найближчі медичні установи.
Перед перевезенням в військовій частині (підрозділі) розробляються:
розрахунок на перевезення військової частини (підрозділу) залізничним транспортом;
потреба в завантажувально-розвантажувальних пристосуваннях та матеріалах для кріплення військової техніки військових ешелонів на залізничному рухомому складі (оформлюється додатком до розрахунку на перевезення);
заявка на завантаження військового ешелону;
- план завантаження військового ешелону.
Вихідними даними для розрахунку на перевезення військової частини є:
- чисельність особового складу, кількість, маса і габарити техніки підрозділів;
- норми розміщення особового складу у вагонах;
- маса і довжина потягу з військовим ешелоном;
- основні характеристики транспортних засобів, що використовуються для перевезення військ;
- наявність сил та засобів для всіх видів забезпечення;
- відстань, умови та особливості перевезення.
З отриманням завдання на перевезення залізницею штабом частини узгоджується з органами військових сполучень порядок завантаження та направляється військовому коменданту на шляхах сполучень заявка на завантаження і розрахунок на перевезення, уточнюється у нього номери військових ешелонів, отримуються вказівки щодо місць завантаження, шляхах підходу до них, строках завантаження (початок, кінець) кожного ешелону.
Військовий ешелон приступає до завантаження за командою начальника ешелону та у відповідності з планом завантаження. Завантаження ешелону вважається закінченим по закінченню кріплення та маскування ОВТ на залізничному рухомому складі та оформлення транспортних документів на перевезення військового ешелону.
Після завантаження складаються наступні документи:
– акт на перевантаження негабаритної техніки (при необхідності);
маршрутний лист;
– залізнична накладна та інші залізничні документи;
– опис ОВТ, що перевозиться (для начальника варти в разі його наявності);
– квитанції дорожніх відомостей за кількістю накладних;
– опис знімального військового обладнання.
Начальник військового ешелону (відправник військового транспорту) або його представник в товарній конторі, а де її нема – у начальника станції заповнює залізничні накладні та інші документи. Крім того, начальник військового ешелону у маршрутному листі та залізничній накладній, а представник відправника військового транспорту в опису, що вручає начальнику варти, і в накладній роблять запис про те, що ОВТ розміщенні та закріплені на залізничному рухомому складі правильно, стопорні і фіксуючі пристрої справні та приведені в положення, що виключає розвертання (повертання) або відхилення окремих частин і вузлів ОВТ та опломбовані. Після оформлення вказаних документів начальнику військового ешелону видаються квитанції шляхових відомостей за кількістю накладних та один екземпляр опису знімального військового обладнання.
В шляху слідування повинно вестись постійне стеження за станом кріплення ОВТ. При виявленні зміщення або порушення кріплення вантажу ешелон (транспорт) повинен бути затриманий для усунення недоліків.
Розвантаження ешелону може здійснюватися як на станції призначення, так і в тимчасових перевантажувальних районах. Розвантаження починається за командою начальника ешелону.
Начальник ешелону після здачі зйомного військового обладнання оформлює в товарній конторі, а там де її нема, у начальника станції транспортні документи на ешелон, розписується в дорожніх відомостях та оформлює вимогу – накладну (форма 2) за перевезення вантажних вагонів. Начальнику ешелону вручаються накладні на ешелон з календарним штемпелем станції розвантаження. Ці документи підлягають здачі в штаб військової частини.