9.8. При проїзді великих населених пунктів залізничних переїздів, що не охороняються

Рух колони через місто чи великий населений пункт організується з особливою старанністю. Маршрут вибирається так, щоб кількість поворотів на інші вулиці було мінімальним. Усі водії зобов'язані твердо засвоїти повороти на інші вулиці. До підходу колони до міста на нерегульованих перехрестях виставляються регулювальники зі складу колони. З місцевими органами регулювання руху узгоджується маршрут, час проходження колони, порядок пропуску її через регульовані перехрестя, мости і інші місця, де можуть виникнути затримки руху.

Швидкість руху машин колони установлюється відповідно до інтенсивності руху в місті (у населеному пункті), станом проїзної частини вулиць і інших факторів, що визначають безпека руху. При сприятливих умовах установлюється швидкість руху колони 25—35 км/год.

З метою виключення розриву колона розділяється на кілька частин. Кожну частину колони очолює старший, який керує рухом частини колони через місто (населений пункт). Довжина такої частини колони визначається часом, що потрібен на рух до перекриття регулювальником перехрестя і пропуску транспорту і пішоходів у перпендикулярному напрямку. У випадку розриву колони кожен водій і старший машини повинні бути готові до того, щоб очолити рух автомобілів колони, що залишилися.

Для перестрою в потрібний ряд руху водій головного автомобіля колони чи частини її виконує відповідний маневр, що у тім же місці вулиці повинні повторити слідуючи за ним водії.

При змушеній зупинці автомобіля колони на вузькій вулиці приймаються міри для виводу його з проїзної частини, щоб не затримувати рух колони та іншого транспорту. Автомобіль буксирується в найближчий проїзд, якщо неможливо вивести його з міста на буксирі.

Щоб не розтягувати надмірно колону при русі в суху походу, при гарній видимості на вулицях із твердим покриттям з вільною від пішоходів проїзною частиною дистанцію між автомобілями можна знизити до мінімальної, зменшеної приблизно вдвічі проти нормальної її величини.

При зупинках машин перед перехрестями дистанції між ними скорочуються до 5—6 м і менш.

Проходження колони через місто звичайно організується вночі, коли рух міського транспорту неінтенсивний.

При русі автомобільних колон і окремих автомобілів через залізничні переїзди, що не охороняються, начальники колон, старші машин і водії особливу увагу зобов'язані виявляти вночі, у метелицю, ожеледь і при інших несприятливих умовах. Для пропуску колони через залізничні переїзди повинні виставлятися чергові тягачі з твердими чи м'якими буксирами і висилатися по обох сторони переїзду уздовж шляхів на 100 м від переїзду два чоловіки (при неможливості — один убік гіршої видимості шляху), яким повинно бути пояснене, як подавати сигнал зупинки машиністу потяга.

Сигналом зупинки служить круговий рух руки (удень — зі шматком яскравої матерії чи яким-небудь добре видимим предметом, уночі — з факелом чи ліхтарем)

Сигналом загальної тривоги служать серії з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів.

Водій, перш ніж виїхати на переїзд, зобов'язаний переконатися, що до переїзду не наближається потяг, а при його наближенні - зупинитися не ближче 10 м від першої рейки.

Водії буксиру вальних транспортних засобів, що наблизилися до переїзду, зобов'язані перевірити справність зчіпних пристроїв.

При проїзді залізничного переїзду водію забороняється:

• самовільно відкривати шлагбаум і об'їжджати його;

• провозити через переїзд у нетранспортному положенні дорожні, будівельні і інші машини і механізми;

- перетинати залізничні колії в невстановлених місцях.

При змушеній зупинці на переїзді водій зобов'язаний висадити людей і негайно прийняти всі міри для звільнення переїзду. Якщо транспортний засіб не удається видалити з переїзду, то водій повинний:

• залишатися біля транспортного засобу і подавати звукові сигнали загальної тривоги;

• з появою потяга (локомотива, дрезини) бігти йому назустріч, подаючи сигнал зупинки.