9.4. Узимку

При організації автомобільних перевезень узимку враховуються:

— наявність сніжного покриву на дорогах, що утрудняє рух автотранспорту;

• труднощі і неможливість руху транспорту поза дорогами;

- низька температура повітря, що викликає необхідність уживати заходів по попередженню простудних захворювань і обмороження;

- нестійкість і складність метеорологічних умов (туман, заметіль, сніжні бурани);

- наявність короткого дня і полярної ночі;

- складність експлуатації автомобілів в умовах низької температури;

- зниження швидкостей руху навіть по укоченому шосе до 25 км/год;

- збільшення дистанцій між автомобілями при русі в ожеледь, а при поземках і снігопадах скорочення з метою протидії заметам доріг.

У ході підготовки до перевезень проводиться попередня рекогносцировка (під час перевезення по необслугованому маршруті). Замикання колон підсилюється включенням у нього резервних автомобілів, водомаслогрієк, резервних акумуляторних батарей, твердих палив і наметів для обігріву особового складу, а також постачанням його пальним, мастильними матеріалами і низькозамерзаючою охолоджуючою рідиною. Приймаються заходи для утеплення двигунів, акумуляторних батарей і попередженню зледеніння стекол кабін. Двигуни заправляються низькозамерзаючою охолоджуючою рідиною. Автомобілі укомплектовуються шанцевим інструментом і засобами протиковзання. Особовий склад забезпечується теплим обмундируванням, взуттям і в разі потреби світлозахисними окулярами. На автомобільних дорогах розвертаються пункти обігріву.

Рух з місця повинен бути плавним, при мінімальних оборотах колінчатого вала. Протягом 15—20 хв (а при сильних морозах і довше) вести автомобіль треба повільно, поки не розігріються змащення в картерах трансмісії і шини.

Площадки для зупинок і стоянок колони вибираються в укритих від вітру чи піднесених місцях, що добре продуваються.

Для обігріву особового складу частіше плануються короткі зупинки колони.

9.5. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості

Рух уночі може відбуватися з повним світлом, зі світломаскуванням, без світла фар і з використанням приладів нічного бачення і комплектів сигнальних вогнів.

При русі колони вночі та в інших умовах обмеженої видимості варто враховувати:

— необхідність зниження швидкості руху;

• зменшення дистанції для забезпечення безпеки і необхідної видимості автомобіля, що йде попереду;

• складність організації охорони, оборони і захисту колони;

• підвищену потребу в пальному і мастильних матеріалах;

• більш швидку стомлюваність особового складу;

• необхідність устаткування автомобілів світломаскувальними пристроями чи засобами нічного бачення;

• необхідність виставляння посиленого спостереження на привалах;

• складність організації і підтримки безупинного керування.

Перед рухом колони вночі необхідно:

• вдень особовому складу колони надати час для відпочинку і прийому їжі;

• проінструктувати особовий склад колони про особливості маршруту і нічного руху;

• перевірити устаткування автомобілів світломаскувальними пристосуваннями;

• позначити голову і хвіст колони світловими сигналами.

При русі колони вночі необхідно дотримуватися наступних вимог:

- уважно остерігати за рухом і маневром машини, що йде попереду, і дотримуватися встановленої дистанції;

• строго витримувати встановлений режим світломаскування;

• при наявності на машині тільки однієї діючої фари (у випадку ушкодження другої фари у дорозі) вона, повинна знаходитися з лівої сторони;

• при змушеному русі без світла швидкість знижувати до 10 км/ч.

Рух у тумані чи густій хмарі пилу характерно різким погіршенням дальності і ступеню видимості, що зобов'язує рухатися з найменшою швидкістю, підйоми і спуски долаються на зниженій передачі.

Не слід користатися під час тумана яскравим світлом фар (як далеким, так і близьким). Таке світло, відбиваючи в частках тумана, створює переду білу пляму, що погіршує видимість дороги і перешкод на ній. Видимість шляху може бути значно поліпшена застосуванням противотуманних фар зі спеціальним оптичним елементом.

В умовах активного впливу авіації супротивника по тилових об'єктах наших військ водіння автомобільних колон буде здійснюватися в основному в темний час доби. У цих умовах важливого значення набуває устаткування автомобілів світломаскувальними пристроями і приладами нічного бачення, що утрудняють виявлення супротивником колони, що дозволяють полегшити керування нею, а також забезпечити виконання задачі в більш короткий термін.

Світломаскувальний пристрій представляє собою комплект спеціальних насадок на фари та інші світлові і світлосигнальні прилади автомобіля.

Світломаскувальний пристрій фар складається зі світломаскувальних насадок, перемикача режимів світломаскування, додаткових проводів і деталей кріплення. Світломаскувальна насадка на фару представляє собою пофарбований чорною фарбою металевий диск із подвійним козирком у верхній половині і вікном у нижній половині. З зовнішньої сторони диска змонтовані козирок і заслінка, із внутрішньої сторони проти прорізів і вікна встановлені розсіювальні лінзи. Заслінка може бути закріплена в двох положеннях: нижньому і верхньому.

Насадка встановлюється в оптичний елемент фари замість звичайного розсіювача.

Установка на машини світломаскувальних насадок на фари і перемикача режимів світломаскування дозволяє отримати три режими світломаскування:

- незатемнений режим (НЗ) при піднятій заслінці і виключених додаткових опорах у перемикачі;

- режим часткового затемнення (ЧЗ) при опущеній заслінці насадки і виключених додаткових опорів у перемикачі;

- режим повного затемнення (ПЗ) при опущеній заслінці насадки і включених у ланцюг ламп додаткових опорів перемикача (лампи горять з неповним розжарюванням).

Світломаскувальний пристрій до заднього ліхтаря складається з ободка з кришкою, безбарвного захисного скла і світломаскувальної вставки.

У денний час кришка ободка повинна бути опущена. У цьому випадку отвір індикатора відстаней закритий і овальний отвір із синім світлофільтром цілком відкритий, що забезпечує достатню видимість стоп-сигналу при денному освітленні.

У нічний час для освітлення стоп-сигналу кришка ободка повинна бути піднята. При такім положенні кришки отвір для стоп-сигналу зменшується до розміру отвору в кришці і відкриваються отвори індикатора відстаней.

При висвітленні отворів індикатора відстаней водій машини, що йде позаду, може визначити дистанцію до машини, що йде попереду, по числу роздільно видимих світлових плям індикатора.

З відстані більш 50 м водій бачить одну світлову червону пляму, з відстані 25—50 м — дві роздільних світлових плями, а з відстані 25 м і ближче — чотири світлових плями.

Номерний знак освітлюється через щілинний проріз світломаскувальної вставки, при цьому падає світло тільки на номерний знак.

Світломаскувальні вставки до плафонів і підфарників внутрішнього освітлення являють собою металеві диски з отворами. Вставки встановлюються під стекла плафонів і підфарників.

Для того щоб уключити світломаскувальний пристрій у мережу електроустаткування машини, затискачі перемикача режимів світломаскування з'єднують перемичкою. Провід, що йде від ножного перемикача, від'єднують від центрального перемикача світла фар і підключають до цієї перемички. Затискач перемикача з'єднують з центральним перемикачем світла.

Усі ця роботи легко може виконати будь-які водій.

Прилади нічного бачення забезпечують скритий рух машин при висвітлення дороги інфрачервоним світлом, невидимим неозброєним оком.

В даний час для нічного водіння машин застосовуються прилади ПНВ-57 (ПНВ-57А). У комплект приладу ПНВ-57 входять: танковий шолом із закріпленими на ньому оглядовим пристроєм і високовольтним блоком живлення, оптичні елементи фар з інфрачервоними фільтрами-розсіювачами, перехідний кабель, запасні частини і інструмент. Прилад ПНВ-57 працює за принципом використання відбитих інфрачервоних променів.

Фари автомобіля з інфрачервоними фільтрами-розсіювачами створюють пучок інфрачервоних променів, спрямованих на дорогу. Частина цих променів відбивається від дороги і предметів, що знаходяться на ній. Об'єктив оглядового пристрою приладу збирає падаючі на нього відбиті інфрачервоні промені і створює на фотокатоді електронно-оптичного перетворювача перевернене зображення дороги і предметів на ній в інфрачервоних променях.

Фотокатод являє собою тонкий напівпрозорий шар спеціального складу, що під дією інфрачервоних променів випускає з освітлених ділянок електрони. Таким чином, фотокатод перетворює зображення в інфрачервоних променях в електронне зображення. Електронне зображення переноситься і фокусується на екрані, причому переміщення і фокусування його забезпечуються сильним електронним полем, що створюється електронно-оптичних перетворювачах. Для створення цього поля від високовольтного блоку живлення до кожного електронно-оптичного перетворювача підводиться висока напруга (додатній полюс — до анода, від’ємний полюс — до фотокатода). Електрони (від’ємні частинки електрики) під дією електричного поля рухаються з великою швидкістю до екрана. Цей екран являє собою кругле безбарвне скло, на поверхні якого нанесений тонкий шар спеціальної речовини — люмінофора, здатного світитися під впливом падаючих на нього електронів.

Так як електронний потік при своєму русі від фотокатода до екрану зберігає форму, що відповідає зображуваному об'єкту спостереження, то на екрані з'являється видиме зображення, подібне за формою і по розподілі яскравості об'єкту, що спостерігається, (дорозі і предметам на ній). Отже, в електронно-оптичних перетворювачах зображення в інфрачервоних променях спочатку перетворюється в електронне (на фотокатоді), а потім у видиме (та екрані).

Спостерігач розглядає зображення об'єкта на екрані електронно-оптичного перетворювача через спеціальний оптичний пристрій, називаний окуляром.

В оглядовому пристрої ПНВ-57 э дві електронно-оптичні системи, по однієї на кожне око. Такі оглядові пристрої називаються бінокулярними.

Для підготовки приладу ПНВ-57 до роботи необхідно:

- замінити у фарах машин напіврозбірні герметизовані оптичні елементи оптичними елементами з інфрачервоними фільтрами-розсіювачами;

• відгвинтити ковпачок і установити перемикач напруги блоку живлення в положення, що відповідає напрузі бортової мережі машини;

• підняти на шоломі оглядовий пристрій у неробоче положення, надягти шолом і застебнути його;

• уключити перехідної кабель у розетку переносної лампи;

• опустити оглядовий пристрій у робоче положення і установити його по висоті приблизно в зручне для спостерігача положення;

• увімкнути фари машини;

• увімкнути вмикач блоку живлення (при правильному включенні приладу в окулярах повинне бути видно зеленувате світіння, а в блоці живлення чутні періодичні щиглики, що вказують на роботу блоку живлення);

• відрегулювати фари з інфрачервоними фільтрами-розсіювачами.

У випадку якщо на машині потрібно установити два прилади ПНВ-57 (для водія і командира), другий прилад включити в двомісну розетку перехідного кабелю.