9.2. У лісисто-болотистій місцевості

При організації перевезень у лісисто-болотистій місцевості варто враховувати обмежену кількість доріг, придатних для руху автомобільного транспорту, труднощі пересування поза дорогами, наявність зволоженого ґрунту, багнистих і заболочених ділянок, що утрудняють узагалі чи виключають рух автомобілів без попереднього укладання колійних покрить, зниження швидкості і середньодобового пробігу автомобілів, підвищена витрата пального.

Для забезпечення руху колон у лісисто-болотистій місцевості в ході підготовки до перевезень передбачаються:

- забезпечення автотранспорту засобами підвищення прохідності, шанцевим інструментом (пилкою, сокирою, лопатою) і тросами для розчищення завалів;

• завчасне виготовлення силами військ колійних містків (одного на 10 автомобілів), хворостяних доріжок (одна на 5 автомобілів), твердих буксирів для спарювання автомобілів жорстким зчепом при подоланні ними труднопрохідних ділянок, лебідок-самовитягувачів;

• створення підвищених запасів автомобільного майна (особливо з агрегатів і вузлів керування і підвіски);

- проведення профілактичних заходів проти захворювання особового складу енцефалітом і малярією.

При русі колон по лісисто-болотистій місцевості необхідно:

• застосовувати засобу підвищення прохідності;

• рух по можливості здійснювати у світлий час доби;

— заболочені місця і ділянки доріг переборювати автомобілями по черзі з розгону на заздалегідь обраній передачі; під час руху уникати різких поворотів і зупинок;

• при русі через заболочену ділянку поза дорогою по можливості вибирати найкоротший шлях, при цьому не йти по сліду машини, що йде попереду; перед початком руху необхідно переконатися в прохідності ділянки;

• для подолання труднопрохідної заболоченої ділянки влаштовувати настили (колійні покриття) з підручних матеріалів чи доріжок, що возяться, матів, колійних містків; на початку і наприкінці ділянки встановлювати чергові автомобілі підвищеної прохідності з лебідками; у зимовий час рух по заболоченій ділянці допускається при товщині його промерзання не менш 12—15 см;

— при русі по рідколіссю вибирати прямий шлях руху, щоб менше робити поворотів;

- при русі по чагарнику знижувати швидкість і ретельно спостерігати за місцевістю і рослинністю перед, тому що в чагарнику можуть бути пні, ями, вимоїни, камені і т.п.;

• у голові і технічному замиканні колон мати автомобілі підвищеної прохідності з засобами буксирування;

• райони привалів планувати недалеко від узлісь лісу на твердому ґрунті;

• передбачати створення підвищених запасів пального в колоні.

При плануванні перевезень необхідно передбачати особовий склад і техніку для підготовки тимчасових проходів і об'їздів, ремонту доріг і розчищення перешкод на дорогах.

9.3. У пустелях і степах

При роботі автомобільних з'єднань (частин) у пустелях і степах враховуються труднощі орієнтування при русі транспорту, наявність слаборозвиненої мережі доріг, можливість руху транспорту поза дорогами, високу витрату пального, подовження відстаней перевезень, часту зміну напрямків перевезень у зв'язку з перегрупуваннями військ, недостаток води, різкі коливання температури протягом доби, сильні вітри, що викликають піщані бури і замети, шкідливий вплив піску і піщаного пилу на роботу двигунів і ходової частини автомобіля, майже повна відсутність засобів природного маскування, можливість більш сильного і тривалого зараження повітря і місцевості радіоактивними речовинами через пилоутворення і поширення їх разом з пісками, що переміщаються.

Перед здійсненням маршу організується ретельна рекогносцировка маршруту перевезень, установлюються труднопрохідні ділянки пісків, солончаків і можливі шляхи їх об'їзду. Особлива увага звертається на наявність джерел води, уточнюються запаси води в них і придатність її для питва, побутових і технічних цілей, місця заготівель підручних засобів (саксаулу), придатних для пристрою настилів при русі по барханних пісках, а також місцеві предмети — орієнтири.

При виконанні перевезень автомобілі забезпечуються засобами підвищення прохідності для руху по пісках (металеві колійні покриття і сітки, товсті дошки, колоди); у всіх автомобілів ретельно перевіряється на герметичність система охолодження, а також передбачаються в колоні запаси води. Норми добової потреби води для питва, господарських потреб і технічних цілей приведені в табл. 10.

Таблиця 10.

Норми добової потреби води

Вид потрібності у воді	Витрата води, л
На санітарно-побутові потреби (у розрахунку на одну людину). Готування їжі, питво, умивання і мийка посуди: в розташуванні частини на марші Повна санітарна обробка чи мийка в польовій бані.	10-15 8-10 45
На технічні потреби (у розрахунку на один автомобіль). Заправка автомобіля. Дезактивація автомобіля: обмивання струмом води із автозаправної станції обробка дезактивіруючим розчином обтирання ветошью, змоченою у дезинфікуючому розчині	8% ємності системи охолодження 400-600 50-75 7-10

Особовий склад забезпечується світлозахисними окулярами і одягом, що охороняє від сонячних і теплових ударів. Для харчування особового складу підбираються продукти, що не викликають зайвої спраги, не псуються від жари і не вимагають великої кількості води на їх попередню обробку.

У районах, де спостерігається сильна запиленість повітря, у кожній колоні міститься запас мастил для забезпечення більш частої зміни забрудненої олії у повітряочищувачів і картерах двигунів.

При русі колони в пустелях необхідно:

• виділяти провідників, що добре знають дану місцевість;

• по можливості планувати рух колон на нічний час;

• використовувати для руху торовану колію, не допускаючи різких поворотів на ній;

• дистанції між машинами призначати 200—300 м;

• невеликі піщані ділянки долати з розгону;

• велику піщану ділянку долати на зниженій передачі при оборотах колінчатого вала двигуна вище середніх, уникаючи переключення передач;

• у випадку буксування коліс зупинити автомобіль, розчистити пісок біля передніх коліс, під задні колеса підкласти дошки чи мати (доріжки) і почати рух на першій передачі;

- у жаркий денний час якнайчастіше планувати п'ятихвилинні зупинки машин для охолодження двигуна;

• мати в складі колони запас води;

• частіше чистити повітрофільтри і фільтруючі елементи двигуна.