- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни військові автомобільні перевезення
 - •Військові автомобільні перевезення
 - •10.1. Організація перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом.
 - •1. Передмова
 - •2. Основи тактики автомобільних військ
 - •Основи застосування автомобільних військ
 - •Автомобільні підрозділи військового рівня
 - •3. Організація військових автомобільних перевезень
 - •3.1. Організація та види військових автомобільних перевезень
 - •3.2. Внутрішньо складські перевезення
 - •3.3. Організація централізованого підвозу військових вантажів
 - •4. Управління військовими автомобільними
 - •4.1. Система управління військовими автомобільними перевезеннями
 - •4.2. Послідовність та зміст роботи командира автомобільного підрозділу (старшого колони) під час підготовки до перевезень та в ході перевезень
 - •5. Планування військових автомобільних перевезень
 - •5.1. Нормативи та методики розрахунків при плануванні військових автомобільних перевезень
 - •5.2. Техніко-економічні показники технічного стану і роботи автомобільного транспорту
 - •5.2.1. Загальні вимоги
 - •5.2.2. Показники, що характеризують виробничі можливості автомобільного транспорту
 - •5.2.3. Показники, що характеризують ефективність використання автотранспорту
 - •5.2.4. Облік роботи автомобільного транспорту
 - •6. Військові вантажі
 - •6.1. Класифікація, маркування військових вантажів
 - •6.2. Тара і упаковка
 - •7. Навантажувально-розвантажувальні роботи під час автомобільних перевезень
 - •7.1. Організація навантажувально-розвантажувальних робіт
 - •Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт
 - •7.3. Обов’язки посадових осіб під час навантаження (розвантаження) вантажів
 - •8. Виконання військових автомобільних перевезень
 - •8.1. Подача автомобільної колони під навантаження. Навантаження (вивантаження) матеріальних засобів
 - •8.2. Організація маршу автомобільної колони
 - •8.3. Правила і порядок виконання евакуаційних перевезень
 - •8.4. Робота особового складу після повернення колони в частину
 - •8.5. Особливості здійснення маршу автомобільною колоною важких автопоїздів
 - •8.6. Особливості виконання автомобільних перевезень у ході наступу (при висуванні військ), в обороні, у районах складів, баз і тимчасово перевантажувальному районі
 - •9. Особливості виконання військових автомобільних перевезень у різних умовах місцевості, дорожньої обстановки и в різну пору року
 - •9.1. У гірських і високогірних районах
 - •9.2. У лісисто-болотистій місцевості
 - •9.3. У пустелях і степах
 - •9.4. Узимку
 - •9.5. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості
 - •9.6. У бездоріжжя, при відлизі, ожеледі і слизькій дорозі
 - •9.7. Подолання водяних рубежів
 - •9.8. При проїзді великих населених пунктів залізничних переїздів, що не охороняються
 - •9.9. Виконання автомобільних перевезень в особливих умовах
 - •10. Перевезення військової автомобільної техніки
 - •10.1. Організація перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом
 - •10.2. Технічні умови розміщення і кріплення військової автомобільної техніки на рухомому залізничному транспорті Розміщення військово автомобільної техніки на залізничному рухомому складі
 - •Особливості закріплення ват на рухомому залізничному транспорті
 - •10.3. Всебічне забезпечення військового ешелону під час перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом
 - •Технічне обслуговування машин в ході транспортування
 - •11. Літературні джерела
 
9. Особливості виконання військових автомобільних перевезень у різних умовах місцевості, дорожньої обстановки и в різну пору року
9.1. У гірських і високогірних районах
Гірський рельєф дуже розповсюджений на більшості театрів воєнних дій.
Специфічні умови перевезень у гірських районах вимагають проведення ряду додаткових підготовчих заходів, що забезпечують безпеку руху автомобілів і виконання завдань у встановлений термін.
У гірських і особливо у високогірних районах працездатність водійського складу знижується, робота автомобілів супроводжується зниженням динамічності, падає економічність роботи двигуна, знижується прохідність і безпека руху машин. У зв'язку з цим при організації автомобільних перевезень необхідно враховувати зниження номінальної вантажопідйомності транспортних засобів: при висоті над рівнем моря 1000 - 1500 м — на 10 - 15%; 2000 - 2500 м — на 20 - 25%; 3000 - 14000 м — на 30—35%. Середні швидкості руху знижуються до 10—15 км/год. Середньодобовий пробіг автомобільного транспорту складає 100—200 км. Перевезення доцільно здійснювати у світлий час доби, якщо це допускається умовами обстановки.
Для підготовки до перевезень у гірських умовах передбачають:
проведення ретельного контрольного огляду і технічного обслуговування транспортних засобів; при цьому особлива увага звертається на справність гальмової системи, рульового управління і системи охолодження двигуна, якісне регулювання системи живлення (зменшується подача пального за допомогою регулювальної голки головного жиклера чи застосовується жиклер зменшеної пропускної здатності);
забезпечення машин і колон засобами, що запобігають скочування автомобіля на ухилах (башмаками, клинами, колодками, гірськими упорами, ланцюгами протиковзання);
— доукомплектування автомобілів табельними засобами, що підвищують їх експлуатаційні якості (комплектом запасних частин, водійськім і шанцевим інструментом, додатковими ємностями з пальним і спеціальними рідинами, засобами утеплення і маскування машин, устаткування автомобілів протитуманними фарами чи жовтими лампочками);
- забезпечення особового складу світлозахисними окулярами, теплим обмундируванням і додатковим продовольчим пайком;
- надання відпочинку особовому складу перед здійсненням маршу;
- забезпечення автомобільних колон радіозасобами.
З особовим складом проводяться заняття з правил водіння автомобілів і автопоїздів у гірських умовах; вказуються особливості кріплення вантажів, міри попередження автомобільних випадків, дії на привалах і зупинках, а також при нападі супротивника.
При русі колон у горах необхідно:
- на вузьких гірських дорогах і перевалах рух автомобілів організовувати тільки в одну сторону і по можливості у світлий час доби;
у небезпечних місцях і на ділянках доріг із крутими поворотами виставляти пости регулювання, забезпечивши їх засобами зв'язку і сигналізації, а при русі вночі, крім того, встановлювати огородження і добре видимі покажчики;
дистанції між автомобілями на підйомах і спусках збільшувати до 100 м і більш;
не допускати руху автомобілів на крутих спусках з непрацюючим двигуном, виключеним зчепленням чи при нейтральному положенні важелів коробки передач чи роздавальної коробки;
перед подоланням перевалу робити зупинки для перевірки технічного стану автомобілів, звертаючи увагу на стан гальмової системи і кріплення вантажів;
після подолання великих підйомів призначати зупинки переважно біля джерел води;
автомобіль, що вийшов з ладу, буксирувати до найближчого роз'їзду чи горизонтальної площадки з гарною видимістю, де він повинний очікувати замикання колони;
формувати колони в складі автомобільного взводу чи роти;
кількість зупинок збільшувати за рахунок зменшення їх тривалості;
на крутих підйомах починати рух тільки після того, як зустрічний автомобіль досягне спуска, а автомобіль, що йде першим — вершини підйому; при виїзді на вершину і на поворотах у денний час подавати звукові сигнали, а в нічний час — світлові; при змушеній зупинці автомобіль загальмувати і негайно підкласти колодки чи камені під задні колеса; при їх відсутності негайно включити задню передачу і зупинити автомобіль, обережно наїхавши на природну перешкоду.
Буксирування несправних автомобілів у горах можуть здійснюватися тільки за допомогою твердого буксира.
Для зупинки автомобіля варто вибирати відкрите місце, де дорога проглядається в обох напрямках руху не менш чим на 100 м.
