- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни військові автомобільні перевезення
- •Військові автомобільні перевезення
- •10.1. Організація перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом.
- •1. Передмова
- •2. Основи тактики автомобільних військ
- •Основи застосування автомобільних військ
- •Автомобільні підрозділи військового рівня
- •3. Організація військових автомобільних перевезень
- •3.1. Організація та види військових автомобільних перевезень
- •3.2. Внутрішньо складські перевезення
- •3.3. Організація централізованого підвозу військових вантажів
- •4. Управління військовими автомобільними
- •4.1. Система управління військовими автомобільними перевезеннями
- •4.2. Послідовність та зміст роботи командира автомобільного підрозділу (старшого колони) під час підготовки до перевезень та в ході перевезень
- •5. Планування військових автомобільних перевезень
- •5.1. Нормативи та методики розрахунків при плануванні військових автомобільних перевезень
- •5.2. Техніко-економічні показники технічного стану і роботи автомобільного транспорту
- •5.2.1. Загальні вимоги
- •5.2.2. Показники, що характеризують виробничі можливості автомобільного транспорту
- •5.2.3. Показники, що характеризують ефективність використання автотранспорту
- •5.2.4. Облік роботи автомобільного транспорту
- •6. Військові вантажі
- •6.1. Класифікація, маркування військових вантажів
- •6.2. Тара і упаковка
- •7. Навантажувально-розвантажувальні роботи під час автомобільних перевезень
- •7.1. Організація навантажувально-розвантажувальних робіт
- •Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт
- •7.3. Обов’язки посадових осіб під час навантаження (розвантаження) вантажів
- •8. Виконання військових автомобільних перевезень
- •8.1. Подача автомобільної колони під навантаження. Навантаження (вивантаження) матеріальних засобів
- •8.2. Організація маршу автомобільної колони
- •8.3. Правила і порядок виконання евакуаційних перевезень
- •8.4. Робота особового складу після повернення колони в частину
- •8.5. Особливості здійснення маршу автомобільною колоною важких автопоїздів
- •8.6. Особливості виконання автомобільних перевезень у ході наступу (при висуванні військ), в обороні, у районах складів, баз і тимчасово перевантажувальному районі
- •9. Особливості виконання військових автомобільних перевезень у різних умовах місцевості, дорожньої обстановки и в різну пору року
- •9.1. У гірських і високогірних районах
- •9.2. У лісисто-болотистій місцевості
- •9.3. У пустелях і степах
- •9.4. Узимку
- •9.5. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості
- •9.6. У бездоріжжя, при відлизі, ожеледі і слизькій дорозі
- •9.7. Подолання водяних рубежів
- •9.8. При проїзді великих населених пунктів залізничних переїздів, що не охороняються
- •9.9. Виконання автомобільних перевезень в особливих умовах
- •10. Перевезення військової автомобільної техніки
- •10.1. Організація перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом
- •10.2. Технічні умови розміщення і кріплення військової автомобільної техніки на рухомому залізничному транспорті Розміщення військово автомобільної техніки на залізничному рухомому складі
- •Особливості закріплення ват на рухомому залізничному транспорті
- •10.3. Всебічне забезпечення військового ешелону під час перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом
- •Технічне обслуговування машин в ході транспортування
- •11. Літературні джерела
10.1. Організація перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом.
10.2. Технічні умови розміщення і кріплення військової автомобільної техніки на рухомому залізничному транспорті.
10.3. Всебічне забезпечення військового ешелону під час перевезення військової автомобільної техніки залізничним транспортом.
11. ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА.....................................................................
1. Передмова
У виконанні військових перевезень роль окремих видів транспорту не однакова і визначається специфічними особливостями кожного із них. В залежності від виду транспорту, який застосовується, військові перевезення можуть бути залізничні, водні (морські та річкові), повітряні, автомобільні і комбіновані.
Автомобільний транспорт має ряд переваг перед іншими видами транспорту. Він може без відриву пересуватись за військами, знаходитись у їх бойових порядках, забезпечувати транспортування великої маси матеріальних засобів безпосередньо у війська та виконувати евакуаційні перевезення. Автомобільний транспорт завдяки своїй маневреності, гнучкості, високій прохідності та меншої уразливості є вирішальним засобом, який забезпечує тісний взаємозв’язок усіх інших видів транспорту під час їх комплексного використання.
У Збройних Силах України автомобільний транспорт підвезення складає основу автомобільних військ, які представлені автомобільними з’єднаннями, частинами і підрозділами, організаційно входять до складу тилу загальновійськових частин, з’єднань, об’єднань та центру, а також частин та з’єднань родів військ.
2. Основи тактики автомобільних військ
Основи застосування автомобільних військ
Тактика в загальному понятті - теорія і практика підготовки і ведення бою з'єднаннями, частинами (кораблями) і підрозділами різних видів Збройних Сил, родів військ (сил) і спеціальних військ на суші, у повітрі і на морі. Вона підрозділяється на загальну тактику і тактику видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.
Предметом загальної тактики є загальновійськовий бій і вся пов'язана з ним бойова діяльність з'єднань, частин і підрозділів видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ
Тактика автомобільних військ розглядає питання застосування автомобільних з'єднань, частин і підрозділів, визначає завдання, що вирішуються перед ними, порядок і способи їхнього виконання в ході тилового забезпечення військ в операції і бою.
Формами тактичних дій автомобільних військ є:
виконання військових автомобільних перевезень;
пересування автомобільних з'єднань, частин і підрозділів своїм ходом (маршем), перевезення їх залізничним, морським (річковим) транспортом і пересування комбінованим способом;
дії в складі з'єднань, частин і установ матеріального забезпечення;
дії в складі оперативної маневреної групи (ОМГ), у тимчасовому перевантажувальному районі (ТПР), на аеродромі матеріального забезпечення (АМО);
розташування частин і підрозділів (колон) у районах зосередження, денного (нічного) відпочинку, на привалах, у районах очікування перед завантаженням (розвантаженням) і зосередження після завантаження (розвантаження).
Тактика автомобільних військ має два аспекти-теоретичний і практичний.
Теорія тактики вивчає зміст і характер завдань, які виконуються автомобільними з'єднаннями, частинами і підрозділами, розкриває принципи їхнього застосування, вивчає можливості автомобільних з'єднань, частин і підрозділів, розробляє способи підготовки і порядок виконання завдань. Теоретичні положення знаходять висвітлення в посібниках, інструкціях, підручниках, навчальних посібниках і інших військово-теоретичних працях.
Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ по підготовці і виконанню завдань і включає:
збір і вивчення дані обстановки;
прийняття рішень і доведення завдань до підлеглих;
планування;
підготовку з'єднання, частини і підрозділи до виконання задач;
керування частинами і підрозділами, а також матеріальне, медичне і технічне забезпечення, захист, охорону й оборону.
Обидва аспекти тактики тісно взаємозалежні і доповнюють один одного: теорія базується на практиці і висвітлює їй шлях, практика спирається на теорію і дає їй матеріали з життя і діяльності з'єднань, частин і підрозділів для нових теоретичних узагальнень.
Тактика — сама динамічна область військового мистецтва, тому що вона тісно зв'язана з озброєнням і технікою.
Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ. Офіцери з'єднань, частин і підрозділів активно беруть участь не тільки у використанні, але і надалі удосконалюванні тактичних рекомендацій. Рівень розвитку тактики і якість тактичної підготовки офіцерів, штабів і військ є важливим чинником досягнення успіху.
Принципи застосування автомобільних підрозділів - це основні вихідні положення, найважливіші науково обґрунтовані і перевірені на практиці рекомендації з підготовки і дій автомобільних військ у ході виконання поставлених завдань. Вони виражають шляхи практичного перетворення в життя об'єктивно існуючих закономірностей тактичних дій.
Принципи тактичних дій автомобільних підрозділів знаходять висвітлення в посібниках, настановах та інших керівних документах. Знання принципів тактики допомагає командирам у їхній практичній діяльності, сприяє широкому прояву розумної ініціативи і творчості в процесі керування військами.
Основними принципами тактики автомобільних військ є:
постійна висока бойова готовність автомобільних підрозділів;
всебічний облік і використання морально-психологічних факторів в інтересах виконання поставленої задачі;
зосередження основних зусиль на головному напрямку й у потрібний час;
маневр підрозділами, постійна наявність резерву автотранспортних засобів і вміле його використання;
стійке матеріальне, медичне і технічне забезпечення, надійний захист, охорона й оборона автомобільних підрозділів;
тверде і безупинне керування автомобільними підрозділами.
Постійна висока бойова готовність автомобільних підрозділів означає здатність їх у будь-яких умовах обстановки організовано у встановлений термін провести розгортання й успішно виконувати поставлені завдання. Це досягається: правильним розумінням командирами, штабами своїх завдань, передбаченням можливих змін в обстановці і своєчасному проведенні необхідних заході щодо планування і підготовки майбутніх дій; укомплектованістю і забезпеченістю автомобільних підрозділів усім необхідним для виконання завдань; високою бойовою виучкою командирів, штабів і високою професійною підготовкою особового складу; постійною готовністю техніки і зброї до застосування, а особового складу — до виконання поставлених перед ними завдань; розміщенням підрозділів з урахуванням призначення; їх високою мобілізаційною готовністю; своєчасним і організованим приведенням у вищі ступені бойової готовності; високим морально-психологічним станом, дисципліною і пильністю особистого складу; організацією і підтримкою твердого і безупинного керування.
Зосередження основних зусиль на головному напрямку та у потрібний час дозволяє найбільше ефективно використовувати автомобільні підрозділи. Зосередження зусиль досягається: умілим розподілом підрозділів по напрямках і ділянкам, використанням на головному напрямку більшої частини сил, найбільш боєздатних підрозділів.
Маневр підрозділами, постійна наявність резерву автотранспортних засобів і вміле його використання. Цей принцип підтверджується розвитком Тилу Збройних Сил.
Обов'язкове виділення резерву автотранспортних засобів і вміле його використання - одне з умов успішного ведення бойових дій. Необхідність мати резерв транспорту підтверджується досвідом Великої Вітчизняної війни. У завершальних операціях війни до 10% матеріальних засобів містилося в резерві і були завантажені на автомобілі. У сучасних умовах питання створення резерву ціниться ще більш гостро. У ході бойових їхніх дій у результаті ударів супротивника можуть різко знизитися забезпеченість військ і можливості транспорту по перевезеннях. Не виключається також перерва в роботі окремих видів транспорту на значний час. Усе це може поставити під погрозу зриву виконання військами бойових задач. Тому особливо важливо мати резерв автомобільного транспорту як найбільш маневреного і здатного забезпечити передачу матеріальних засобів з одного виду транспорту на іншій і перевезення в обхід бар'єрних зон.
Стійке матеріальне, медичне і технічне забезпечення, надійний захист, охорона й оборона автомобільних підрозділів. Дії підрозділів повинні бути належним чином забезпечені шляхом організації і здійснення заходів, спрямованих на підтримку високої бойової готовності, збереження боєздатності і створення сприятливих умов для виконання поставлених перед ними завдань. Забезпечення дій автомобільних підрозділів здійснюється на основі рішення командира на організацію дій, а також при розташуванні на місці.
Тверде і безупинне керування автомобільними підрозділами. Досвід минулих воєн показує, що успіх у досягненні поставлених завдань завжди залежав від якісної і цілеспрямованої діяльності командирів, штабів по керуванню підлеглими підрозділами.
Тверде і безупинне керування підлеглими підрозділами дозволяє найбільше ефективно і повно використовувати їхні можливості для виконання поставлених завдань. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним прийняттям рішень і наполегливим проведенням їх у життя; особистою відповідальністю командирів і начальників усіх ступенів за свої рішення, правильним використанням підлеглих їм військ; правильною організацією, своєчасним переміщенням і забезпеченням живучості пунктів керування; наявністю стійкого зв'язку з підлеглими підрозділами; централізацією керування, що повинна сполучатися з наданням підлеглим розумної ініціативи.
