8.2. Організація маршу автомобільної колони

Автомобільні підрозділи (частини) завжди повинні бути готові до здійснення маршу на великі відстані в умовах постійної погрози застосування супротивником зброї масового ураження, впливу його авіації, руйнування доріг і переправ. Це жадає від командирів усіх ступенів уміння і достатніх практичних навичок в організації і керуванні автомобільними колонами на марші, а від водійського складу — високої маршової виучки.

При здійсненні маршу начальник колони зобов'язаний:

- керувати колоною табельними засобами, а також за допомогою засобів, виділених у розпорядження колони чи засобів, що знаходяться в районі перебування колони;

- організовувати радіаційну розвідку маршруту чи одержання даних про радіаційну обстановку на маршруті від диспетчерських пунктів і органів дорожньо-комендантської служби;

- виконувати розпорядження начальника автотранспортної служби тилу і штабу автомобільної частини, отримані через диспетчерські і контрольно-пропускні пункти дорожньо-комендантських з'єднань (частин), військові комендатури, тилові частини і установи та інші пункти зв'язку;

- виконувати вимоги органів дорожньо-комендантської служби з порядку руху колони через дану дорожню ділянку чи про зміну маршруту руху;

• організовувати охорону і оборону колони в шляху проходження і на привалах;

• на диспетчерських і контрольно-пропускних пунктах дорожньо-комендантської служби (пунктах зв'язку), зазначених у маршрутному листі, одержувати розпорядження і вказівки для колони, здавати заповнені жетони і відправляти (передавати) повідомлення про хід виконання завдання;

• контролювати дотримання особовим складом колони мір захисту при подоланні заражених ділянок маршруту, а також організовувати в разі потреби дезактивацію автомобілів і санітарну обробку особового складу колони;

• організовувати технічне обслуговування і технічну допомогу автомобілям і харчування особового складу;

• у випадку перерви руху на маршруті шукати обходи, прагнучи забезпечити своєчасне прибуття колони до місця вивантаження вантажів;

— у районі вивантаження установити наявність еваковантажів, якщо не було завдання на використання транспорту в зворотному напрямку;

- систематично доносити командиру частини про хід виконання перевезень і про всі події в шляху.

Рух колони по маршруті здійснюється по заздалегідь складеному розрахунку — графіку руху автомобільної колони. Графік являє собою розклад руху колони по маршруту від початку до кінця виконання задачі. Графік руху дає можливість одержати відповідь на наступні питання: початок руху (вихідний пункт); час прибуття в райони навантаження, вивантаження; райони і час привалів і відпочинку; час прибуття під навантаження еваковантажів, вивантаження їх і повернення в частину.

Вихідний пункт на маршруті руху для колони призначається з таким видаленням від району розміщення частини чи району навантаження, що забезпечувало б побудову і витягування колони на задані дистанції.

При розрахунку часу на побудову і витягування колони необхідно враховувати натренірованість особового складу, стан і розгалуженість доріг. Як показав досвід, швидкість витягування колон складає в середньому 7—10 км/ч.

Швидкість руху на марші при плануванні перевезень приймається виходячи з показників середніх маршових швидкостей.

Досвід навчань показує, що технічні можливості автомобілів при належній підготовці маршу забезпечують досягнення автоколонами середніх технічних швидкостей уночі 25— 30 км/год, удень — 30—40 км/год.

Підвищення середніх швидкостей руху автомобільних колон може бути досягнуте за рахунок натренірованності і гарної польової виучки водійського складу, правильної організації забезпечення перевезень, застосування приладів для водіння машин уночі, чіткої організації регулювання і управління автомобільною колоною, а також знання особовим складом колони маршруту руху і його особливостей.

Марш у всіх випадках відбувається з максимально можливою швидкістю, але не на шкоду безпеки руху. Це жадає від водіїв граничної напруги фізичних сил, прояву великої майстерності і високих моральних якостей. Командир повинний завжди, особливо в напружений період маршу, піклуватися про збереження фізичних сил і підтримці високого морального духу водіїв.

Для збереження сил особового складу, прийому їжі, перевірки технічного стану машин, причепів, стану укладання і кріплення вантажів, проведення технічного обслуговування машин і усунення несправностей у ході маршу призначаються привали, денний (нічний) відпочинок.

Місця привалів і відпочинку вибираються по карті, а потім уточнюються за результатами розвідки.

Привали призначаються через 2—3 год. руху, як правило, без з'їзду з маршруту. На стоянці дистанція між машинами повинна бути не менш 10 м, а між колонами в межах: між взводами — 50 м, ротами — 2—3 км. На привалах організуються перевірка і технічне обслуговування автомобілів і вантажів.

Якщо плече підвозу не перевищує половини добової норми пробігу автоколони, відпочинок особового складу, прийом гарячої їжі і технічне обслуговування автомобілів організуються, як правило, у районах навантаження чи вивантаження вантажів.

При організації автоперевезень на відстані, що перевищують норми добового пробігу автоколони, призначається нічний чи денний відпочинок на маршрутах перевезень.

Для організації денного (нічного) відпочинку призначаються райони, що по можливості вибираються поза населеними пунктами, звичайно після подолання вузьких місць на маршрутах, у місцях, що має джерела води, природне маскування і укриття, що забезпечують захист від ядерної зброї та інших засобів ураження.

Автомобільні колони сходять з дороги і розміщаються в призначених районах розосереджено, у порядку, що забезпечує маскування, захист, оборону, охорону, а також постійну готовність до витягування колони в мінімально короткий термін.

На коротких зупинках при одержанні дозволу на вихід з машини водії повинні в першу чергу використовувати час для огляду машини, перевірки кріплення вантажу, тяглово-зчіпних пристроїв і усунення несправностей.

Командири підрозділів на зупинках і привалах установлюють наявність і технічний стан автомобілів своїх підрозділів у колоні, нестатку водійського складу. Результати перевірки командири підрозділів доповідають начальнику колони.

Своєчасна доставка вантажу до місця призначення при збереженні в справному стані автомобілів є головною задачею автомобільних перевезень і досягається правильним водінням колони.

Правильне водіння колони забезпечується високою маршовою дисципліною і строгим дотриманням всім особовим складом порядку і правил руху; обліком обстановки, маршруту і місцевості, часу року і доби, погоди, натренірованості водіїв, стану автомобілів.

Рух колон здійснюється строго з правої сторони дороги. Під час руху колони необхідно:

• строго виконувати правила руху, а також сигнали і розпорядження комендантської служби;

• дотримувати установлені швидкості руху, дистанції між підрозділами і автомобілями;

• швидко приймати і точно виконувати команди і сигнали начальників і передавати їх водіям сусідніх автомобілів;

• зберігати своє місце в колоні.

Обгін однієї колони іншої забороняється. Одна колона може обганяти іншу лише при зупинці колони, і з дозволу командування.

Водії відсталих машин не мають права обганяти машини колони, що рухаються. Вони займають своє місце в колоні тільки на привалах чи зупинках з дозволу начальника колони. Перебудування колон найбільше доцільно здійснювати на привалах і в районах відпочинку.

Особливо складним є маневр, зв'язаний зі зміною напряму руху. У цих умовах розвертати колони необхідно на заздалегідь обраних кільцевих маршрутах, що виключають зустрічний рух і особливо вузькі місця. При виконанні такого маневру потрібно винятково чітка постановка комендантської служби. Великі населені пункти (щоб уникнути втрат машин) доцільно обходити. При відсутності обходів необхідно вибирати прямолінійні вулиці, забезпечувати швидкий вихід колони за чорту населеного пункту.

Зупинки колони робляться тільки по команді її начальника. Для зупинки необхідно поступово знизити швидкість руху і прийняти вправо на узбіччя дороги чи з'їхати з дороги, не змінюючи побудови колони. Забороняється зупиняти колони на заокругленнях, поворотах, закритих ділянках дороги, у мостів і на мостах, перехрестях, пішохідних доріжках, крутих підйомах і спусках, залізничних переїздах.

Вихід водіїв з машин дозволяється тільки по команді начальника колони і на праву сторону дороги. В інших випадках водійський склад при зупинці колони повинний, не виходячи з машин, уважно стежити за подаваними командами і сигналами, вчасно і точно виконувати їх і передавати по колоні.

Команда про початок руху подається встановленим сигналом чи через водіїв по ланцюжку.

При русі колони по різних ділянках маршруту начальник колони змінює порядок руху в залежності від умов, а саме:

- при підході до населених пунктів і міст швидкість сповільнюється, населений пункт і місто колона проходить на установленій швидкості, організовано;

— при під'їзді до підйомам чи спускам дистанції між машинами збільшуються на відстані, що забезпечують безпеку руху;

- через залізничні переїзди колони рухаються зі швидкістю не більш 15 км/год;

- через мости з обмеженою вантажопідйомністю колони проходять за умови відповідності ваги автомобіля вантажопідйомності моста; не допускається перевищення швидкості руху по мосту, якщо є обмеження;

• при русі по дорогах, не перевіреним на розмінування, необхідно збільшувати дистанції між автомобілями до 100—200 м, рухатися по сліду автомобіля, що йде попереду.

При ушкодженні автомобілів з вантажем у шляху і неможливості їх швидкого відремонтування і буксирування вантаж з цих автомобілів (за розпорядженням начальника автоколони перевантажується.