2. Засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт

Для прискорення процесу навантаження і вивантаження застосовуються засоби механізації. Вони скорочують час простою автомобілів під навантаженням (розвантаженням) і зменшують потребу особового складу для перевантажувальних робіт.

Вибір засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт залежить:

• від характеру вантажу, тари і пакування;

• від обсягу вантажно-розвантажувальних робіт;

- від типу автомобілів, причепів і напівпричепів.

Для вантажно-розвантажувальних робіт на автомобільному транспорті звичайно застосовуються:

• автомобільні крани вантажопідйомністю 4; 6; 3; 10 і 16 т;

• автомобілі-самонавантажувачі вантажопідйомністю 0,5; 0,75 і 1 т;

• автонавантажувачі вантажопідйомністю 3 і 5 т і електронавантажувачі вантажопідйомністю 0,5; 0,75; 1 і 1,5 т ;

• конвеєри і транспортери;

• найпростіші вантажно-розвантажувальні механізми і пристрої.

Автомобільні крани призначені для робіт на відкритих площадках і можуть бути використані для навантаження (вивантаження) вантажів зі складів (сховищ) на автомобілі і для перевантаження вантажів з машини на машину.

Обслуговування і управління автомобільним краном здійснює водій автомобіля, що має спеціальну підготовку.

Автокрани є розповсюдженими вантажопідйомними машинами; їх широко застосовують для виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Автокрани змонтовані на шасі автомобілів, тому вони є дуже мобільними машинами. Промисловість випускає крани з механічним, електричним і гідравлічним приводом.

Автомобілі-самонавантажувачі, які обладнані гідравлічними кранами консольного типу, призначені для завантаження (розвантаження) автомобілів і перевантаження вантажів з автомобіля на автомобіль.

Автонавантажувачі і електронавантажувачі призначені для захоплення, переміщення і навантаження вантажу в автомобіль чи розвантаження його і укладання вантажів у штабель.

Навантажувачі крім виделкового захоплення, що є основним робочим органом, мають комплекти різних змінних вантажозахватних пристроїв (стрілу, ківш, грейфер, бічні захоплення, кантувач і т.п.).

Для переміщення тарно-штучних вантажів з котлованів і штабелів у горизонтальному чи похилому напрямку і навантаження їх в автомобілі застосовуються транспортери і конвеєри.

При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт широко застосовуються також найпростіші вантажно-розвантажувальні механізми і пристрої. Застосування їх у значній мірі полегшує працю особового складу. До найпростіших навантажувально розвантажувальних механізмів і пристроїв відносяться: сленги, ломи, містки, візки, домкрати, лебідки, талі, тельфери, ручні підйомники, візки і т.п.

7.3. Обов’язки посадових осіб під час навантаження (розвантаження) вантажів

Водій при навантаженні (вивантаженню) вантажів зобов'язаний:

• знати і дотримуватися правил і швидкості рух на під'їзній колії і проїзді у район (пункт) навантаження (вивантаження);

• готувати автомобіль для навантаження (розвантаження);

• уважно стежити за командами і сигналами свого начальника, швидко і чітко їх виконувати, дотримуючись обережності і черговості подачі автомобіля під навантаження (розвантаження);

• приймати і здавати вантаж;

- знати норми, правила розміщення, укладання і кріплення вантажів в автомобілі (причепі);

- не допускати перевантаження автомобіля (причепа) понад установлені норми і навантаження вантажів у несправній тарі (укупорці);

- стежити за правильністю укладання вантажів, забезпечувати найбільш повне використання ємності кузова в межах припустимих норм вантажопідйомності автомобіля (причепа);

• надійно закріплювати вантаж у кузові і контролювати правильність оформлення супровідних документів на перевезений вантаж;

• забезпечувати схоронність вантажів після завантаження аж до вивантаження.

Старшим автомобільної колони призначається з числа офіцерів чи сержантів того підрозділу, від якого виділяються автомобілі.

При навантаженні (вивантаженню) він зобов'язаний:

— знати склад, порядок побудови і навантаження (розвантаження) колони;

— знати норми навантаження матеріальних засобів в автомобілі, а також правила укладання, навантаження і кріплення вантажів;

— знати райони (пункти) навантаження (вивантаження) військових вантажів і під'їзди до них, їх стан, пропускну здатність і час, необхідне для завантаження (розвантаження) колони;

— ставити задачі і інструктувати водіїв з мір безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, особливо при роботі з небезпечними вантажами;

— знати і вміти правильно оформляти документи на отриманий (зданий) вантаж (наряди, відомість складу і завантаження автоколони, маршрутний лист, відкритий лист, дорожній лист);

— знати способи розміщення автомобілів і правила техніки безпеки при навантаженні (вивантаженню) вантажів;

— доповідати начальнику оперативної групи про прибуття в пункти навантаження і вивантаження і про хід вантажно-розвантажувальних робіт;

— погоджувати з начальником бази (відправником вантажу, вантажоодержувачем) питання про порядок навантаження (розвантаження) колони, навантажувально-розвантажувальних площадках, під'їздах і виїздах; місцезнаходженні укриттів для особового складу; подачі автомобілів з пункту чекання на навантажувально-розвантажувальні площадки;

— установлювати наявність еваковантажів у пунктах вивантаження матеріальних засобів, якщо не було завдання на використання транспорту в зворотному напрямку;

— організовувати маскування, захист, оборону і охорону автомобільної колони в пункті навантаження (вивантаження);

— особисто перевіряти правильність укладання і кріплення вантажів у кузовах автомобілів і причепів.