5.2.4. Облік роботи автомобільного транспорту

Облік роботи автомобільного транспорту є обов'язковим елементом його експлуатації. На підставі обліку проводиться аналіз і дається оцінка роботи автомобільного транспорту, перевіряється правильність планування і приймаються заходи для підвищення ефективності його використання.

У підрозділах робота машин враховується в дорожных листах і книгах обліку роботи машин і витрати ПММ.

Дорожній лист є первинним документом з обліку роботи машин, у якому в міру виконання завдання водієм враховується загальний пробіг, пробіг з вантажем і без вантажу, кількість перевезеного вантажу, час перебування в рейсі, у тому числі в русі (заповнюються графи 1 —12 дорожнього листа).

Записи в книгах обліку роботи машин і витрати ПММ ведуться на підставі дорожніх листів. На кожну машину в книзі відкривається лицьовий, рахунок. Після закінчення місяця підводяться підсумки роботи машин і витрати ПММ за місяць.

В автомобільній частині облік роботи машин ведеться в паспортах, де за даними підрозділів записується пробіг за кожен м

6. Військові вантажі

6.1. Класифікація, маркування військових вантажів

Військові вантажі (матеріальні засоби) класифікуються по декількох ознаках.

По видах постачання вантажі поділяються на ракети, боєприпаси, артозброєння, бронетанкове, автомобільне, інженерне, хімічне, медичне, речове майно, майно зв'язку, пальне, продовольство та ін.

По виду пакування розрізняють: штучні вантажі (тарні і безтарні), наливні, навалювальні, насипні і спакетовані.

Штучні вантажі характеризуються габаритними розмірами, вагою, формою. Вони бувають тарні, які перевозяться тільки в упакованому виді, і безтарні.

Наливні вантажі — рідкі, напіврідкі і грузлі, що перевозяться в цистернах, бочках і інших ємностях.

Навалювальні і насипні вантажі допускають навантаження, перевезення і вивантаження навалом. Ці вантажі враховуються по обсязі чи по вазі.

Військові вантажі в пакетах представляють укрупнені вантажні одиниці, сформовані зі штучних вантажів з використанням різних засобів пакетування, вибір яких залежить від виду перевезених вантажів і їх тари (укупорки).

Військові вантажі по способах пакетування в залежності від їх тари (укупорки) умовно підрозділяються на наступні групи:

1. Вантажі в міцній твердій тарі (укупорці) розміром по довжині понад 650 мм, що дозволяє захоплення виделковим навантажувачем; їх доцільно формувати на підкладках. До таких вантажів відносяться деякі види артилерійських і інженерних боєприпасів, стрілецького озброєння, автотракторного і бронетанкового майна.

2. Вантажі у твердій тарі (укупорці) розміром по довжині менш ніж 650 мм, а також у мішках, картонних коробках, тюках і бочках; їх доцільно формувати в пакети на плоских стандартних піддонах. До таких вантажів відносяться більшість продовольчих вантажів, речового майна і деякі види технічних засобів служби постачання пальним.

3. Вантажі, що не допускають стиску при обв'язці чи штабелюванні, і вантажі неправильної форми; їх доцільно укладати в універсальні спеціальні чи стоєчні піддони (касети). До таких вантажів відносяться електродвигуни, генератори, запасні частини до військової техніки, акумуляторні батареї, вантажі в первинному упакуванні і т.п.

4. Дрібноштучні вантажі без упакування чи в первинному упакуванні. Ці вантажі без транспортної тари можливо укладати в ящикові піддони. До таких вантажів відносяться частина продовольчих вантажів, медикаменти, майно зв'язку і т.п.

5. Довгомірні вантажі (труби, шланги, дошки, колоди, сортова сталь і ін.) ув’язуються в зв'язу сталевою стрічкою чи дротом.

У контейнерах перевозяться вантажі без транспортної тари, дорогі прилади, медикаменти і т.д.

За умовами перевезення і збереження вантажі поділяються на звичайні і специфічні.

Звичайними вантажами називаються такі, для перевезення яких не потрібно яких-небудь особливих умов і немає необхідності застосовувати кузова автомобілів особливої конструкції.

Специфічними вантажами називаються такі, під час перевезення яких і збереженні необхідні особливі міри, що забезпечують їх зберігання і безпеку.

Специфічні вантажі поділяються:

— на негабаритні (зварені конструкції, паркогаражне устаткування, інженерне устаткування, будівельні конструкції і т.п.);

— на довго мірні (сталь різного профілю, автомобілі, труби і т.п.);

— на великовагові (танки, бульдозери, екскаватори, залізобетонні конструкції, електрогенератори, турбіни, парові котли і інші види техніки та устаткування);

— на небезпечні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні (пальне, стиснуті і зріджені гази, кислоти, луги, окислювачі, розчинники, взрыватели гранат, снарядів, бомб, мін та інше майно);

— на швидкопсувні вантажі — м'ясо, свіжі фрукти і т.п.;

— на вантажі, що вимагають визначених санітарних умов (продовольчі вантажі);

— на антисанітарні — вантажі з різким неприємним запахом і грузи, що пилять.

У залежності від об'ємної ваги усі вантажі підрозділяються на чотири класи.

До першого класу відносяться вантажі, що забезпечують коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля 1,0; до другого класу — від 0,71 до 0,99; до третього класу — від 0,51 до 0,7; до четвертого класу — до 0,5.

Клас визначається не тільки фізичними властивостями вантажу, але способом його пакування (затарювання). При цьому спосіб пакування може змінювати об'ємна вага вантажу. У цьому випадку змінюється і відповідний клас вантажу.

Маркуванням називається нанесення написів на вантаж. Маркірування роблять фарбою, наклейкою паперових ярликів і прикріпленням дерев'яних бирок.

Для забезпечення схоронності вантажів на тару наносять маркірування чотирьох видів:

— товарна, що вказує завод-виготовлювач, рід вантажу і його вагу;

— вантажна, що вказує пункт призначення і вантажоодержувача, пункт відправлення і відправника;

— транспортна, що позначає номер накладної і число місць у відправленні;

— спеціальна, що показує способи поводження з вантажем при навантаженні, транспортуванні, вивантаженні і збереженні.

Дотримання вимог маркірування є законом для осіб, що займаються вантажно-розвантажувальними, транспортними і складськими роботами.