2.3. Принципи управління економічними системами
Управління економічними системами може здійснюватись за такими принципами:
за збуренням
за відхиленням
за цілями
Управління за збуренням передбачає контроль всіх змінних на вході в об”єкт управління і відповідну реакцію системи управління у вигляді управлінських дій: на вхідні змінні або на внутрішні змінні об”єкту управління чи на його параметри. В цьому випадку мінімізується час знаходження технологічного процесу і якості продукції поза межами, встановленого завданням ( рис.2.2.).
Управління за відхиленням передбачає контроль результату функціонування технологічного процесу та вмішування у процес, коли відхилення того чи іншого показника від заданого значення вже наступило. Отже, для виправлення ситуації системі управління потрібен певний час. І весь цей час продукція поступає некондиційна. Підприємство зазнає втрат. Схема управління представлена на рис.2.3.
3. Управління за цілями передбачає контроль відхилення від заданої цілі функціонування процесу і управлінський вплив на всі змінні та параметри процесу, які забезпечують досягнення заданої цілі. Для цього потрібно знати взаємозв”язок цілей та змінних величин і параметрів, щоб ефективно впливати на них. Цей зв”язок випливає з “дерева”( структури) цілей, яка визначається попередньо в процесі системного аналізу об”єкту, яким потрібно управляти.
Цей принцип управління застосовується як правило в стратегічному управлінні об”єктами. Це пов”язано з тим, що визначення ступеня досягнення цілей процес трудоємкий і вимагає багато часу. А більшість процесів вимагає управління в режимі реального часу. Це по-перше.
По-друге, саме в стратегічному управлінні, коли визначаються і змінються цілі підприємства, потрібно здійснювати зміну технологічних процесів, технологічного обладнання, вдосконалення виробничих та управлінських структур, освоювати нові професії, застосовувати нові види сировини і матеріалів, по новому здійснювати відбір постачальників, намічати нові ринки збуту своєї продукції.
Принципова схема управління за цілями представлена на рис. 2.4.
Потрібно зазначити, що використовуючи управління за цілями, в процесі повсякденної діяльності підприємство використовує ще і управління за збуренням або управління за відхиленням. Частота управлінських дій за цими принципами управління
набагато більша, ніж при управлінні за цілями. Цілі підприємство міняє не кожен день, а управління технологічними процесами вимагає втручання в режимі реального часу.
Підприємство як об”єкт управління
Підприємство як об”єкт управління характеризується:
вхідними змінними, X вх
вихідними змінними, Х вих
внутрішніми змінними, Х вн
параметрами, P
впливом зовнішнього середовища, Z зс
Вхідні змінні бувають двох видів:
регульовані, Xр
контрольовані, Xк
Розглянемо детальніше всі ці характеристики.
Регульовані вхідні змінні:
потік сировини, матеріалів і комплектуючих;
кадровий потік;
фінансові потоки;
науково-технічна інформація.
Контрольовані вхідні змінні:
законодавча база;
постанови та рішення органів влади;
політичні фактори;
природні фактори;
поведінка конкурентів;
ситуація на ринку;
потреби ринку;
пропозиції споживачів;
пропозиції постачальників.
Чим відрізняються регульовані вхідні змінні від контрольованих?
Регульовані вхідні змінні – це ті, на які підприємство може впливати. Так сировини, комплектуючих та матеріалів підприємство може отримувати, стільки, скільки захоче,
наскільки є потреба. Різного роду працівників воно також приймає на роботу стільки, скільки воно вважає за потрібне. Це ж стосується і інвестицій, і обсягів та якості науково-технічної інформації.
Контрольовані вхідні змінні – це ті, на які підприємство не може впливати. Ці змінні існують незалежно від підприємства. Ці змінні підприємство може тільки контролювати і приймати до уваги в процесі здійснення своєї виробничо-господарської діяльності, щоб ця діяльність була як найефективніша. Якщо не враховувати цих змінних, то підприємство може зазнати значних втрат або навіть перестати існувати. Наприклад, не знаючи, що змінились закони, підприємство може виплатити великі штрафи за незаконну діяльність або стати банкрутом. Не знаючи ситуації на ринку, підприємство може випускати продукцію, яка нікому не потрібна. Не знаючи поведінки конкурентів, підприємство може зазнати поразки у конкурентній боротьбі. Постійний контроль цих змінних дозволяє підприємству швидко адаптовуватись до змін у зовнішньому середовищі і зводити до мінімуму свої фінансово-економічні втрати.
Вихідні змінні – це потоки готової продукції, прибутки та їх розподіл, кадри, що вибувають з підприємства, це витрати, пов”язані з веденням виробничо-господарської продукції, це інвестиції, які здійснює підприємство у зовнішнє середовище.
Внутрішні змінні ( X вн) – це потоки, які зв”язують між собою всі етапи виробничого процесу на підприємстві. Вони відносяться до регульованих змінних, за рахунок яких досягається належна якість та обсяги готової продукції. Регулювання цих змінних відбувається на нижньому ( дільниці, бригади), на середньому (технологічні цехи) та на вищому (технологічний процес, виробництво) рівнях. Кожен рівень має визначену сферу свого впливу і здійснюється персоналом дільниць, цехів та виробництва.
Параметри об”єкта управління ( P ) – це умовно-постійні величини, які характеризують продуктивність процесів чи апаратів, просторові координати дільниць, цехів та інших об”єктів підприємства, кількість робочих місць на підприємстві та в окремих підрозділах,
норми споживання всіх видів ресурсів, асортимент продукції, характеристики споруд та комунікацій підприємства.
Взаємозв”язок об”єкта управління з системою управління підприємством.
Система управління підприємством (СУ):
планує роботу підприємства;
контролює роботу підприємства;
готує і реалізує управлінські рішення через управлінські дії (УД);
організує та забезпечує роботу підприємства в межах біжучих та перспективних планів.
Планування роботи підприємства:
Розробка перспективних планів розвитку підприємства.
Біжуче планування на рік, квартал та місяць.
Оперативне планування на добу та зміну.
Контроль роботи підприємства: контролюються вхідні, вихідні та внутрішні змінні а також параметри підприємства.
Управлінські рішення охоплюють всі сфери діяльності підприємства: виробництво, збут готової продукції, матеріально-технічне забезпечення, кадрове забезпечення, інформаційне забезпечення, перспективний розвиток, обслуговування виробництва, фінансове забезпечення.
Організація та забезпечення виробництва.
Система управління організує та забезпечує виконання планів та управлінських рішень за рахунок: допоміжних підрозділів підприємства, укладення договорів на постачання всіх видів ресурсів, матеріального стимулювання працівників, координації діяльності підрозділів.