96

Конспект лекцій з курсу

“Основи управління економічними та соціальними системами”

(Обсяг – 13 лекцій, 26 – годин, лектор- доц. Огородник І.М.)

Розділ І. Управління економічними системами.

Розділ ІІ. Управління соціальними системами.

Розділ ІІІ. Комп”ютеризація управління економічними та соціальними системами.

Розділ ІV. Роль маркетингу в управлінні економічними та соціальними системами.

Розділ І. Управління економічними системами.

Лекція №1.

Загальні поняття про управління об”єктами та системами: цілі, задачі, технології. Роль інформації в управлінні. Принципова схема управління.Система управління та об”єкт управління. Вхідні та вихідні змінні, параметри об”єкта управління.

Лекція №2.

Що таке економічні системи? Цілі управління економічними системами. Підприємство як економічна система. Підприємство як об”єкт управління. Параметри, вхідні і вихідні змінні підприємства, їх взаємозв”язок. Особливості управління підприємством в ринкових умовах.

Лекція № 3.

Організаційні форми економічних систем: державні підприємства і організації, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, спільні підприємства. Умови їх створення та функціонування. Переваги та недоліки різних організаційних форм.

Лекція № 4.

Структури систем управління підприємствами та організаціями: лінійні, функціональні, змішані. Бюрократичні та адаптивні системи управління. Позитивні та негативні сторони цих структур. Керівник, лідер, підприємець, менеджер.

Лекція № 5.

Стратегія і тактика управління підприємством. Стратегічне планування та управління.

Порядрок розробки стратегічного плану розвитку підприємства. Управління підприємством з використанням стратегічних планів. Внесення коректив в стратегічний план підприємства.

Розділ ІІ. Управління соціальними системами.

Лекція № 6.

Визначення та особливості соціальних систем. Актуальність та особливості управління

соціальними системами. Цілі та задачі управління СС. Підприємство, населений пункт,

держава як соціальні системи. Взаємозв”язок соціальних та економічних систем.

Лекція № 7.

Велике місто, область держава як соціально-економічна система. Цілі управління великим містом, адміністративною територією. Середовище проживання як об”єкт управління. Структура міського середовища, особливості управління складовими міського середовища. Проблеми управління великим містом та адміністративними територіями: організаційно-правові, інформаційні, технічні, психологічні.

Лекція № 8.

Інформаційна модель міста та її використання в управлінні. Генеральний план розвитку міста як головний інструмент управління якістю міського середовища. Джерела інформації для управління містом. Мешканці міста як одне з найважливіших джерел інформації для СУ.

Лекція № 9.

Шляхи вдосконалення управління великим містом. Можливі шляхи вдосконалення якості управління містом: обгрунтовані цілі, прозорість структур управління, наявність комп”ютеризованих інформаційних систем, можливість спілкування мешканців з органами управління містом, участь мешканців міста в контролі за виконанням рішень СУ, враховування пропозицій мешканців при прийнятті управлінських рішень.

Розділ ІІІ. Комп”ютеризація управління економічними та соціальними системами.

Лекція № 10.

Сучасні інформаційні системи управління. Класифікація ІС. Інформаційні технології. Автоматизовані робочі місця. Функції та класифікація АРМ”ів. Особливості автоматизованих робочих місць. Комп”ютерні інформаційно-обчислювальні мережі.

Схема інформаційних потоків в АІС управління підприємством.Принципова схема управління підприємством з використанням АРМ і локальних обчислювальних мереж.

Лекція № 11

Характеристики великих корпоративних систем. Локальні, середні та великі корпоративні системи. Система планування матеріальних ресурсів MRP, система планування ресурсів підприємства ERP, система управління бізнесом CSRP, розвинуті системи управління APS,

R|3, система управління бізнесом SCALA5.

Розділ ІV. Роль маркетингу в управлінні економічними та соціальними системами.

Лекція № 12.

Маркетинг як філософія бізнесу і як процес управління. Роль маркетингу в ефективності

функціонування економічних систем. Складові процесу маркетингу, та порядок їх розробки:

Лекція № 13

Дослідження ринку, розробка товару, цінової політики, позиціонування товару, планування маркетиннгу, забезпечення функціонування служби маркетингу на підприємстві.

Методи просування товару на ринку. Роль реклами в просуванні товару. Організація

розподілу товару між споживачами. Роль служби маркетингу в діяльності підприємства.

Технологічна схема планування випуску товару на підприємстві з врахуванням рекомендацій служби маркетингу..

Лекція № 1. Загальні поняття про управління об”єктами та системами.

1. Загальні поняття про управління.

Управління в загальному значенні цього слова означає підтримання будь-якого процесу на заданому, нормативному або оптимальному рівні. Щоб здійснювати процес управління необхідна наявність:

1. Об”єкту управління.

2. Завдання, норматив або критерій оптимізації величини керованої змінної.

3. Інформації про стан об”єкту управління.

4. Інформації про значення вхідних та вихідних змінних.

5. Ресурсів: матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних.

6. Механізму аналізу ситуацій та прийняття управлінських рішень.

7. Механізму реалізації управлінських рішень.

Розглянемо принципову схему управління будь-яким об”єктом (рис.1.1.)

Будь-яка система складається з двох частин: об”єкту управління (ОУ) та системи управління (СУ). На вхід об”єкту управління поступає множина потоків, Х: матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних з відповідними характеристиками. Виробничий процес перетворює ці потоки в готову продукцію,Y, яка характеризується відповідними показниками: кількісними та якісними. Система управління здійснює наступні функції:

• контролює вхідні змінні, Х1;

• контролює вихідні змінні ( готову продукцію), Х5;

• видає на об”єкт управління відповідні виробничі завдання, Х2;

• контролює стан об”єкту управління та хід виробничого процесу, Х3;

• аналізує причини відхилення фактичного стану виробництва від заданого чи нормативного;

• готує та реалізує управлінські рішення, направлені на ліквідацію відхилень, Х4

• здійснює контроль зовнішнього середовища та враховує його вплив на систему (Х6) в своїх управлінських рішеннях.

2. Цілі, задачі та технології управління.

Функціонування будь-якої системи передбачає досягнення нею певних цілей: економічних, соціальних, екологічних, політичних, технічних.

Ціль – це результат, який система чи окремий індивід бажає досягнути, тобто, це бажаний результат. На шляху досягнення цього результату виникають різного характеру перешкоди. Їх називають проблемами.Отже, щоб досягнути ціль, неохідно постійно долати перешкоди. Намічати шляхи і організовувати долання цих перешкод повинна система управління. Як вона це здійснює?

Вона здійснює декомпозицію цілей, тобто, розбиває їх на складові – підцілі і визначає завдання об”єкту управління: обсяги, терміни виконання цих завдань, виділяє відповідні ресурси, визначає якісні показники, стимулює їх своєчасне та якісне виконання, приймає заходи дисциплінарного впливу на колектив та окремих індивідів.Завдання діляться на окремі задачі. Задача – це робота, яка повинна бути виконана в зазначений час певним способом. Для виконання завдань та задач потрібно мати в своєму розпорядженні відповідні технології та структури.

Технологія – це спосіб перетворення сировини, матеріалів, інформації, фінансів у кінцеву продукцію та послуги.

Структура – це набір виробничих та управлінських підрозділів, які взаємодіють між собою згідно затвердженої схеми для досягнення поставлених цілей.

Будь-яка система досягає цілей з допомогою людей – працівників системи. Тому підбір та

розстановка кадрів у системі є важливою функцією системи управління.

На рис.1.2 приведено приклад декомпозиції цілі економічної системи.

Головна ціль розділяється на складові: підцілі 1-го, 2-го і т.д. рівня. Головна ціль може бути досягнута, якщо будуть досягнуті цілі 1-го рівня. Кожна з цілей 1-го рівня може бути досягнута, якщо досягнуті відповідно підцілі 2-го рівня, і т.д. На якомусь рівні підцілі можуть бути ідентифіковані, як завдання, а з них можуть витікати окремі задачі. Завдання і задачі оформляються як плани роботи об”єкту управління: встановлюються часові характеристики, відповідальні особи, показники якості. Ось ці конкретні завдання і видаються на об”єкт управління і відслідковується результат їх виконання. Користуючись

такою схемою декомпозиції, кожен працівник системи управління має можливість побачити за планами і завданнями конкретні цілі, які досягає ОУ в результаті їх виконання.

Технологічна схема управління представлена на рис.1.3.

Рис.1.3. Технологічна схема управління

Управління починається з завдання чи плану, які витікають з цілей управління.

Ситема управління здійснює декомпозицію головної цілі на складові, виявляє конкретні плани-завдання, доводить їх до об”єкту управління, здійснює контроль результатів виконання завдань, одночасно для забезпечення всебічного аналізу стану ОУ та технологічного процесу здійснюєтья контроль технологічних пераметрів, вхідних та вихідних змінних. На основі аналізу виробничих ситуацій розробляються варіанти управлінських рішень. Їх може бути декілька. Після цього за певними критеріями здійснюється вибір одного управлінського рішення, яке в даній ситуації буде найкращим.

Воно доводиться до об”єкту управління і організовується його виконання. Далі знову здіснюється контроль аналогічно вказаному вище і оцінюється наскільки ефективним було вибране управлінське рішення. Відповідно до оцінки здійснюється корекція управлінського рішення і знову оцінюються результати. На основі цього йде нова корекція

управлінського рішення або вибирається інше управлінське рішення.

Декілька слів про об”єкт управління та систему управління.

Як видно з викладеного вище, об”єкт управління – це фізичний елемент або система елементів, який(яка) здійснює перетворення ресурсів в готову продукцію. Об”єкт управління характеризується :

• параметрами технологічного процесу, параметрами обладнання, просторовими координати розташування обладнання;

• вхідними змінними: сировина, матеріали, фінансові ресурси, інформація, кадри, вплив природнього середовища, вплив зовнішнього антропогенного середовища;

• змінними, що характеризують перебіг технологічного процесу;

• вихідними змінними, що характеризують готову продукцію.

Система управління – це комплекс, який складається з управлінського персоналу, техніки збору, передачі, переробки, збереження та видачі інформації, а також відповідних технологій переробки та використання інформації в управлінні.

Як видно з приведеного вище, процес управління є інформаційним процесом. Планування, контроль, аналіз ситуацій, підготовка управлінських рішень, вибір найкращих за певними критеріями, доведення рішень до об”єкту управління – все це робота з інформацією. Лише на стадії реалізації управлінських рішень потрібне забезпечення об”єкта

управління ресурсами: матеріально-технічними, фінансовими, кадровими та інформаційними. Цим також займається система управління.

Контрольні запитання.

1. До чого зводиться управління будь-яким об”єктом?

2. Яка інформація контролюється системою управління в процесі управління?

3. Як виглядає технологічний процес управління?

4. Яким чином використовуються цілі в системі управління?

5. Що таке декомпозиція цілей? Для чого вона здійснюється?.

6. Чому вважається, що процес управління є інформаційним процесом?

7. Що таке система управління і об”єкт управління? Чим вони характеризуються?

8. Що таке ціль, проблема, завдання, задача, структура, технологія?

Література:

1. А.Є. Батюк, З.П. Двуліт, К.М. Обельовська, І.М. Огородник, Л.П.Фабрі. Інформаційні

системи в менеджменті. Навчальний посібник. – Львів: Нацаціональний університет

“Львівська політехніка”, “Інтелект – Захід”, 2004. 520 с.

2. О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. Основи менеджменту.Підручник. – К.: “Академвидав”,

2003. 416 с.

3. В. В. Гончаров. Руководство для высшего управленческого персонала. М. МП “Сувенир”, 1993.

4. Андрушків Б. М. Основи теорії та практики управління. Львів, Світ, 1993.

204 с.

5. М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедуори. Основы менеджмента. М. “Дело”, 1992.

6. Блейк Р.Р., Моутон Д.С. Научные методы управления. К,: Наукова думка, 1990.

248 с.

7. М. З. Згуровский. Современная теория управления. К. “Наукова думка”, 1989.

8. Янг С. Системное управление организацией. ( Пер. с англ. ). М. «Сов. Радио», 1972.

Лекція № 2. Основні поняття про управління економічними системами.

Що таке економічні системи? Цілі управління економічними системами. Підприємство як економічна система. Підприємство як об”єкт управління. Параметри, вхідні і вихідні змінні підприємства, їх взаємозв”язок. Особливості управління підприємством в ринкових умовах.