Додаток 4. Приклади визначення об’єкту, предмету, мети і завдань роботи.

Приклад 1. Тема дипломної роботи:

"Страх як феномен людського буття".

Об'єкт дослідження: людське буття в екзистенціальних вимірах.

Предмет дослідження: страх як екзистенціальний вияв онтологічної вкоріненості людини.

Мета дослідження: виявлення основних смислових акцентів феномену страху у його іманентному зв'язку з екзистенціальною онтологією людини.

Досягнення цієї мети передбачає виконання основних дослідницьких завдань:

– дати загальну характеристику екзистенціальному вимірові людського буття;

• розкрити особливості культурологічного та філософсько-психологічного аспектів феномену страху;

• дати загальне історико-культурне окреслення феномену страху в контексті еволюції типів світовідношення;

– проаналізувати проблему "хвороби до смерті" (за працями

С.Кьєркегора)

• розкрити зміст філософеми "мужність бути" (за працями П.Тілліха, М.Хайдеггера).

Приклад 2. Тема магістерської роботи: “Проблема духовного досвіду в богословському дискурсі ісіхазму”.

Об’єктом дослідження є ісихазм – містико-аскетичне вчення православного християнства – як культурно-історичний та релігійно-філософський феномен.

Предметом дослідження є проблема внутрішнього досвіду в теоретичній концепції ісихазму.

Метою нашого дослідження є виявлення світоглядних засад та характерних особливостей містико-аскетичного вчення ісихазму про внутрішній досвід.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію наступних завдань:

• розкрити значення поняття внутрішнього досвіду і з’ясувати місце та значення духовного досвіду в ісихастському світогляді;

• проаналізувати діалектику інтеріорного та екстеріорного у духовній традиції ісихазму;

• висвітлити історію становлення ісихазму та спробувати прояснити суть ісихастського вчення;

• співставити східну і західну парадигми християнського світовідношення;

• виявити місце східної містики в контексті духовних пошуків людства та окреслити можливі перспективи актуалізації ісихастського досвіду в сучасному світі.

Наукова новизна. Використовуючи різнопланові теоретичні напрацювання, у дослідженні робиться спроба концептуального розгляду проблеми внутрішнього досвіду в ісихастському дискурсі; аналізуються особливості становлення ісихастської містико-аскетичної традиції. Наголошується, що ісихастська антропологія здатна виявляти глибинні смисли людського світовідношення надаючи йому цілісної життєстверджуючої змістовності. У процесі дослідження були обгрунтовані наступні положення, які мають наукову новизну і виносяться на захист.

Приклад 3. Тема магістерської роботи:

“Феномен абстракціонізму в художній культурі”.

Об'єктом дослідження є феномен мистецтва абстракціонізму в художній культурі.

Предметом аналізу є філософсько-теоретичні витоки абстракціонізму, культурологічний аспект творчості видатних українських митців-авангардистів.

Мета - розкрити сутність абстрактного живопису як феномену культури, що виходить за традиційні межі образотворчого мистецтва.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію наступних завдань:

- дослідити філософсько-теоретичні витоки абстракціонізму;

- з'ясувати специфіку абстракціоністського ідеалу та методу;

- виявити неповторність манери таких представників абстракціонізму як В. Кандінський та К. Малевич;

- провести порівняльний аналіз виражальних засобів іконопису та абстрактного живопису;

- визначити специфіку сучасного етапу розвитку вітчизняного абстракціонізму у сукупності його концептуальних та формальних чинників.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше робиться спроба комплексно, всебічно дати філософсько-культурологічний аналіз абстракціонізму на базі синтезу наявних у науковій літературі різнопланових, різноаспектних характеристик цього складного, неоднозначного художнього феномену в цілісному контексті розвитку сучасної культури та її традиційних джерел. При цьому основна увага звертається на філософсько-естетичні витоки абстракціонізму, світоглядні, загальнокультурні чинники. Процес формування та еволюції світоглядної основи творчості митців-абстракціоністів розглядається як органічний синтез європейської культурної традиції із традиціями власної національної культури.