
- •1. Загальні положення.
- •2. Вибір і затвердження теми роботи
- •Складання плану-графіку підготовки роботи.
- •Примірний план-графік підготовки роботи.
- •4. Збір матеріалів, опрацювання літератури, розробка концепції роботи.
- •Методологічна складова роботи
- •Структура та план роботи.
- •Написання тексту роботи.
- •Правила цитування та опису літератури.
- •9. Правила оформлення роботи.
- •10. Захист роботи
- •11. Додатки.
- •Додаток 4. Приклади визначення об’єкту, предмету, мети і завдань роботи.
- •"Страх як феномен людського буття".
- •Додаток 5. Приклад формулювання висновків.
- •В богословському дискурсі ісіхазму”.
- •Додаток 6. Приклади бібліографічного опису використаної літератури.
Правила цитування та опису літератури.
Якщо в роботі наводиться цитата, вона береться в лапки. Одразу після цитати робиться посилання. Рекомендується здійснювати посилання, вказуючи у дужках порядковий номер джерела у списку літератури та, через кому, номер (номери) відповідної сторінки, де міститься цитата, наприклад: [12, 314-315].
Усі цитати з іншомовних джерел повинні бути перекладені українською мовою. Переклад є авторським (бажано, щоб керівник відредагував цей переклад).
Якщо певний текст цитується за місцем свого знаходження в іншому джерелі, то посилання робляться на останнє. Наприклад, ви бажаєте навести висловлювання В. Дільтея, яке цитує у своїй книзі Г.-Ґ. Ґадамер; при цьому праця самого Дільтея вам недоступна. Тоді, після цитати посилання здійснюється таким чином: Цит. за: Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. – Т.1. – К.: Юніверс. - С. 159. (Тобто, ви вказуєте, що цитуєте Дільтея не за працею самого Дільтея, а за працею Ґадамера).
Цитування без вказування джерела не дозволяється.
Якщо в тексті роботи наводяться міркування того чи іншого автора без прямого цитування ("лапок"), то все одно треба посилатися на джерела. Наприклад, ви переказуєте ідеї Й. Хейзінги про сутність лицарського ідеалу в епоху пізнього Середньовіччя, але не наводите цитат. Тоді посилання здійснюється таким чином:
Див.: Хейзинга Й. Осень Средневековья. – М.: Наука, 1988. – С. 70 – 74.
Слід пам’ятати, що література має бути описана мовою оригіналу, тобто тією мовою, якою надрукована книга чи стаття. Приклади бібліографічного опису літератури див. у додатку 6.
9. Правила оформлення роботи.
Обсяг дипломної роботи, як правило, – від 50 до 70 сторінок, магістерської – від 70 до 100 сторінок. Стандартна сторінка – близько 1800 знаків (включно з інтервалами): 29 - 30 рядків по 60 - 64 знака у кожному.
Текст дипломної роботи розташовується на одному боці стандартного паперу формату А - 4 (210 мм на 207 мм).
Дипломна робота друкується за допомогою комп'ютера. Інтервал – 1,5; розмір шрифту – 14, шрифт – Times New Roman.
Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: згори – 25 мм, внизу – 25 мм, зліва – 30 мм, справа – 10 мм.
Сторінки нумеруються у правому верхньому куті.
Нумерація починається з титульної сторінки, але на самому титульному аркушеві цифра не ставиться.
Примірник завершеної та оформленої згідно цих вимог роботи переплітається, підписується автором і разом із відгуком наукового керівника подається на кафедру.
10. Захист роботи
Важливо, щоб робота була завершена, належно оформлена і подана на кафедру у вказаний термін. Кафедра призначає рецензента (він має працювати за межами кафедри культурології і релігієзнавства Волинського державного університету), який дає на роботу письмову рецензію.
До захисту допускаються студенти, які виконали навчальний план за спеціальністю, склали державний екзамен. Списки студентів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються в Державну комісію деканатом факультету.
Захист роботи проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. На захисті дипломної (магістерської) роботи можуть бути присутні усі бажаючі. Процедура захисту включає:
• доповідь студента про зміст роботи;
• запитання до автора;
• оголошення відгуків наукового керівника і рецензента або їх виступи;
• відповіді студента на запитання членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;
• заключне слово студента;
• рішення комісії про оцінку роботи.
Виступ автора під час захисту не повинен перебільшувати 8 - 10 хвилин (для магістрантів – 10 - 15 хвилин), що відповідає 4 - 6 сторінкам друкованого тексту. Зміст виступу слід ретельно обміркувати і підготувати заздалегідь. Він має бути коротким і водночас змістовним. В ньому лаконічно висвітлюються сутність та актуальність досліджуваної проблеми; мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження; міра наукової розробки теми, методи дослідження; а також подається інформація про структуру роботи, основні результати та висновки.
Під час захисту роботи кожен з присутніх може ставити питання з теми дослідження, виступати з оцінкою роботи. Автор повинен дати аргументовану відповідь на критичні зауваження наукового керівника та рецензента, а також відповідати на всі запитання, що ставляться присутніми. Захист роботи фіксується в протоколі ДЕК.
Рішення про оцінку приймається на закритому засіданні Державної екзаменаційної комісії після захисту всіх робіт, запланованих на даний день. Головними критеріями оцінювання є теоретичний рівень роботи, її джерельна база, самостійність виконання, значимість результатів, ерудиція автора та його вміння переконливо й аргументовано захищати свої висновки.
Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, захистили дипломну (магістерську) роботу на «відмінно», мають публікації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт або олімпіад, можуть бути рекомендовані Державною комісією до вступу в аспірантуру. Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентських робіт, а їх фрагменти – до друку в студентських збірниках.