
- •1. Загальні положення.
- •2. Вибір і затвердження теми роботи
- •Складання плану-графіку підготовки роботи.
- •Примірний план-графік підготовки роботи.
- •4. Збір матеріалів, опрацювання літератури, розробка концепції роботи.
- •Методологічна складова роботи
- •Структура та план роботи.
- •Написання тексту роботи.
- •Правила цитування та опису літератури.
- •9. Правила оформлення роботи.
- •10. Захист роботи
- •11. Додатки.
- •Додаток 4. Приклади визначення об’єкту, предмету, мети і завдань роботи.
- •"Страх як феномен людського буття".
- •Додаток 5. Приклад формулювання висновків.
- •В богословському дискурсі ісіхазму”.
- •Додаток 6. Приклади бібліографічного опису використаної літератури.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ НАУК
КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ І РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Головей Вікторія Юріївна
Методичні рекомендації
студентам Інституту соціальних наук Волинського державного університету
імені Лесі Українки
спеціальності 8(7).020101 - культурологія
стосовно написання дипломних
та магістерських робіт
Затверджено на засіданні
кафедри культурології та релігієзнавства 27. 09.2010 р., протокол № 2
Луцьк – 2010
УДК 378.14: 371. 214. 114
ББК 74. 584. 268 я 81
Г 61
Методичні рекомендації підготовлено кандидатом історичних наук, доцентом кафедри культурології та релігієзнавства Інституту соціальних наук Волинського державного університету імені Лесі Українки В.Ю. Головей.
Рекомендовано до друку вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Рецензенти:
Р.А. Арцишевський, доктор філософських наук, професор, проректор з наукової роботи Волинського державного університету ім. Лесі Українки;
Т.П. Ліщук-Торчинська, кандидат філософських наук, доцент.
Головей В.Ю.
Методичні рекомендації студентам Інституту соціальних наук Волинського державного університету імені Лесі Українки спеціальності 8(7).020101 – культурологія до написання дипломних та магістерських робіт.- Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. Держ. ун-ту ім.Лесі Українки, 2010. – с.
Методичний посібник містить основні вимоги та поради стосовно підготовки, написання та оформлення дипломних і магістерських робіт із врахуванням сучасних критеріїв рівня кваліфікаційних досліджень у царині філософсько-культурологічних наук. У посібнику характеризується структура кваліфікаційної роботи, наводяться приклади формулювання актуальності теми, об'єкту, предмету, мети і завдань дослідження, висновків та описання літературних джерел.
1. Загальні положення.
Дипломна (магістерська) робота є обов'язковою на заключному етапі навчання студентів Інституту соціальних наук для присвоєння кваліфікації "спеціаліст" (“магістр”).
Підготовка та захист дипломної (магістерської) роботи зі спеціальності "Культурологія" покликані сприяти підвищенню рівня інтелектуальної та дослідницької культури студентів, більш глибокому осмисленню найістотніших проблем культурології, філософії, естетики та релігієзнавства, засвоєнню необхідних форм та методів культурологічного дослідження, розвиткові творчого мислення, духовному збагаченню особистості.
Дипломна робота – це кваліфікаційна навчально-дослідна праця студента, яка виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Нею передбачено систематизацію, закріплення, поглиблення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних дослідницьких завдань.
Магістерська робота – це навчально-наукове дослідження, яке також виконує кваліфікаційну функцію, тобто, готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Але вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної. Магістерське дослідження обов’язково має вирізнятися концептуальним характером, містити елементи наукової новизни, спиратися на солідну методологічну та джерельну базу. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї фахової кваліфікації, широку ерудицію, володіння методологією культурологічного дослідження, сучасними інформаційними технологіями, спроможність до науково-дослідної та науково-педагогічної діяльності.
Магістерська робота з культурології, з одного боку, має кваліфікаційно-узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістранта, а з іншого — це самостійне наукове дослідженням студента, в якому аналізується актуальна культурологічна проблема. Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, їх вивчення і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають багато спільного з аналогічними етапами підготовки дипломної роботи студента. Тому методичні і технічні поради, викладені в наступних розділах посібника, слід використовувати при підготовці та написанні як дипломних, так і магістерських робіт (в разі існування певних особливих вимог, вони обов’язково вказуються у відповідних розділах рекомендацій).
Перш ніж розпочинати підготовку роботи, необхідно ознайомитися з основними вимогами до її виконання.
Актуальність теми. Актуальний - слово латинського походження, що означає важливий, значущий для сучасності. Дипломна робота з культурології може претендувати на той чи інший ступінь актуальності тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам розвитку культури, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для розуміння суті сучасних культурних процесів; або ж коли аналіз певного історико-культурного феномену може збагатити актуальний духовний (естетичний) досвід. Слід мати на увазі, що актуальність – багатовимірне поняття, яке можливо розглядати в різних аспектах. Серед них доцільно виділити наступні:
• теоретичний - коли йдеться про малодосліджені, невирішені або багатозначні теоретичні проблеми, теми, питання;
• соціально-політичний - коли йдеться про важливі проблеми у сфері культурної політики, соціальних процесів та міжкультурних стосунків;
• методологічний - коли доводиться необхідність перегляду певних оцінок або положень тої чи іншої теорії, необхідність їх поглиблення; коли пропонуються нові підходи та методи дослідження;
• практичний - коли треба розв'язати завдання розробки нових способів вирішення практичних питань, практичного застосування результатів дослідження;
• історико-культурний - коли дослідження історії певного явища культури допомагає зрозуміти сучасні культурні феномени, дозволяє збагатити актуальний культурний досвід; коли доводиться необхідність перегляду певних оцінок того чи іншого етапу культурного розвитку; виявляються недосліджені праці, проблеми, персоналії або доводиться історична актуальність певних ідей чи теорій;
• екзистенціально-особистісний – коли досліджувана проблематика сутнісно пов’язана з інтересами дослідника, його життєвим досвідом, світоглядними цінностями, духовними ідеалами, естетичними смаками; допомагає краще зрозуміти себе, спонукає до самовдосконалення, творчості.
Варто зазначити, що ці різновиди актуальності, як правило, співіснують та взаємодоповнюються.
Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент має розкрити тему роботи на належному теоретичному рівні, який відповідає критеріям сучасної культурологічної науки. Достатньо повно мають бути експліковані основні поняття і терміни, що стосуються ключових проблем роботи. Виклад матерілу та висновки мають носити концептуальний характер, спиратися на об’єктивний аналіз джерел. Дипломна та магістерська роботи як самостійні навчально-наукові дослідження мають виявити достатній рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати отримані знання під час вирішення конкретних теоретичних проблем. Студент повинен продемонструвати знання культурологічних наук (теоретичної культурології, історії культури, філософії, етики та естетики, релігієзнавства, мистецтвознавства, практичної культурології тощо), володіння навичками наукового дослідження, методологічними та методичними засадами культурологічного аналізу актуальних проблем, вміння творчо мислити, узагальнювати, робити висновки.
Аналіз теми має носити комплексний, синтетичний характер, із залученням якмога ширшого кола культурологічних дисциплін. Так, якщо тема стосується історії культури або мистецтва, то потрібно водночас окреслити її теоретико-культурологічний аспект, залучити до її розкриття знання з філософії, естетики, мистецтвознавства. Якщо ж тема стосується теоретичної філософської культурології, естетики, то бажано виокремити її історико-філософський та історико-культурні виміри.
Дослідницький характер. Дипломна і магістерська роботи обов’язково включають наступні елементи дослідження:
• вивчення достатньої кількості джерел (культурологічних та філософських концепцій, сучасних наукових публікацій як вітчизняних, так і зарубіжних авторів; витворів мистецтва, культурних пам’яток та будь-яких інших артефактів – в залежності від об’єкта дослідження);
• систематизація та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, що розглядається;
• проведення аналогій із актуальними культурними процесами;
• розробка висновків, рекомендацій.
Цінність роботи визначається глибиною і повнотою розкриття досліджуваної теми, самостійністю мислення автора, аргументованістю і логічною послідовністю викладу матеріалу. Велике значення має вміння працювати в проблемно-культурологічному "полі", орієнтуватись у різноманітних концепціях, виділяти головне, порівнювати й аналізувати різні точки зору, висловлювати власні думки стосовно проблеми, що досліджується, формулювати концептуальні висновки й обстоювати свою позицію.
Підготовка та захист дипломної (магістерської) роботи відбувається у декілька послідовних етапів:
• вибір теми, її обгрунтування та затвердження;
• складання плану-графіку підготовки роботи;
• пошук, підбір та вивчення літератури;
• розробка плану роботи;
• написання тексту;
• підготовка до захисту дослідження, його допрацювання та дооформлення підчас переддипломної практики (обов’язковими складовими цього етапу є написання відгуку керівником, рецензування роботи, а на завершення – її передзахист);
• захист роботи перед Державною екзаменаційною комісією.
Важливо зазначити, що студент має право на вільне обрання теми роботи. Науковий керівник призначається кафедрою з урахуванням інтересів і побажань студента та спеціалізації викладачів. Теми робіт і наукові керівники затверджуються на засіданнях кафедри культурології та релігієзнавства і ради інституту соціальних наук. Науковий керівник здійснює постійну допомогу студентам на всіх етапах підготовки дипломної (магістерської) роботи: допомагає в процесі формулювання теми, розробки концепції та структури; дає рекомендації стосовно пошуку та підбору необхідної літератури, в разі потреби, дозволяє студенту користуватись літературою з особистої бібліотеки; контролює хід виконання роботи, перевіряє зміст та форму виконаної роботи і готує письмовий відгук. Він також бере участь у підготовці роботи до захисту перед Державною комісією. У процесі підготовки дипломної роботи студенти регулярно звітують на засіданнях кафедри, на завершальному етапі цей процес контролюється керівником переддипломної практики.