Післямова

Друкові видання (друкова книжка) відомі понад 400 років. Однак тривалий час не було апарату і можливостей переробляти інформацію - це робила людина. Поява комп'ютерів відкрила нову еру в опрацьовуванні інформаці та її використовуванні. Відбувся величезний стрибок у розширенні інтелектуальних можливостей людини й усього людства - третій інформаційний переворот. Почалася індустріальна ера обробляння інформації та її використовування. З'явилися різноманітні комп'ютерні технології, які широко використовують у багатьої галузях науки, техніки і виробництва.

Поліграфію та видавничу справу тривалий час уважали непридатними для комп'ютерної автоматизації. Причиною цього була відсутність алгоритмів і формалізованого описування операції та переробляння текстової, а також ілюстраційної інформації. Поширення в Україні потужних персональних комп'ютерів різних закордонних фірм з відповідним набором операційних систем, програмних оболонок і різних професійних програмних пакетів та систем дало змогу наблизити вітчизняну поліграфію до сучасного комп'ютерного готування видання.

Нині поліграфічна індустрія переживає корінні перетворювання. Цифрова революція змінює процес виробництва друкової продукції, неперервно підвищуючи якість, збільшуючи різноманітність виробів, що випускають, і сприяючи швидкій оперативності, гнучкості й керованості виробничого процесу. Вироби поліграфічної промисловості стали частиною культури. Щоденні газети, упаковки товарів, рекламні плакати на вулицях міст, книжки, глянцеві журнали та каталоги, гроші й цінні папери - все це поліграфічна продукція.

Два винаходи - шрифти (окремі літери) і растри - створили умови для багаторазового виготовляння однотипних примірників друкової продукції, що складаються із тексту та ілюстрацій. Ефективні високошвидкісні друкарські машини з цифровим керуванням із змінними за кожний оберт формного циліндра образами на друкарській формі дали змогу випускати видання з уношенням змін у процесі друкування тиражу, що зробило видання зовсім сперсоніфікованими.

Таким чином, видавничо-поліграфічні технології, розвиваючись, прийшли до своєї протилежності: від великої кількості ідентичних примірників видання до нескінченного різноманіття варіантів у тиражі одного видання.

227

На цей час сталися значні зміни стосунків у блоці "видавництво - поліграфія". Складний, тривалий у часі й замкнений у цикл редакційно-видавничий процес, кінцева мета якого — створення і випущення у світ певного продукту, сучасному видавцеві не вдається завершити без участі поліграфіста. Це представник тої професії, яка ще на етапі запровадження друкарства відмежувалася від когорти редакторів (коректорів) як творців книжки, а займався він суто тиражуванням друкових видань та продукції, підготованої видавцем [33].

Нині існувати одна без одної ці дві складові частини видавничо-поліграфічної галузі практично не можуть. Перелічені вище кардинальні зміни у поліграфічному виробництві вплинули й на технологію редакційно-видавничого процесу. Активна заміна друкарських машинок сучасним комп'ютерним устаткованням дала змогу видавництвам виготовляти в "домашніх умовах" такий оригінал-макет, який оминав тривалий у часі процес складання, правлення та форматування на поліграфічному підприємстві аркушів видання і був відразу придатний для тиражування.

Узяття на себе частини функцій поліграфістів наблизило видавців до безпосереднього виробничого процесу, спонукало їх активніше вивчати ази поліграфії. В лексиконі редакторів уже звичні поняття "додрукарські процеси у видавництві", "виводження оригіналу-макету на плівки", "готування до виводження тексту на плівки у дзеркальному вигляді", "цифрові системи і технології друкування" тощо, за якими стала неминучою внутрішня реорганізація всіх без винятку підрозділів видавництва [33].

Виходячи з цього, викладання дисципліни' Технічне редагування" для студентів вищих закладів освіти, які навчаються за спеціальністю "Видавнича справа та редагування" і готування відповідної літературизшсвітленням сучасних КВС, технологій та усталювання поліграфічного виробництва- це актуальне питання сьогодення.

Вивчивши дисципліну "Технічне редагування",

студент повинен знати:

• основні види видань;

• терміни та виознаки, що характеризують видання, як продукт видавничого поліграфічного виробництва і засіб масової інформації;

• основи загальної композиції та композиції видань;

• принцип роботи комп'ютера, знання і практичне застосовування видавничих програм;

• особливості сучасних технологій поліграфічного виробництва;

• основні поліграфічні матеріали;

• основи технічного редагування видань;

• методику готування видавничого текстового оригіналу від його розмічання до передання на поліграфічне підприємство;

228

• особливості оформи основних груп видань;

• нормативні документи та стандарти, стосовно технічного оформлювання видань;

• основні вимоги до текстового й ілюстраційного матеріалів, які підлягають опрацюванню;

• основні принципи композиції та їхню роль у формуванні видання;

• основні правила верстання ілюстрацій, таблиць і виводів;

• основні ознаки та можливість застосовування основних груп друкарських шрифтів;

• коректурні знаки і загальноприйняті познаки шрифтових та нешрифтових виокремин;

• одиниці виміру обсягу видань і поліграфічної продукції.