6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником

Чистими аркушами у видавничій практиці називають повністю надруковані аркуші, взяті з тиражу видання. Чисті аркуші надходять у видавництво з друкарні і їх переглядає редактор та технічний редактор. У деяких видавництвах чисті аркуші переглядає також художній редактор.

Мета роботи технічного редактора з чистими аркушами - перевірити, як виконала друкарня його вказівки, зроблені під час підписування видання до друкування, і проконтролювати якість друку. Особливо важливо проконтролювати якість друку ілюстрацій. Треба пам'ятати, що якщо тираж видання невеликий, то до моменту передання чистих аркушів у видавництво, друкування аркуша, який надійшов до редакції, буде вже закінчено. Тому вимагати від друкарні виправлення дрібних недоліків уже пізно. Інша справа, якщо під час переглядання виявиться груба помилка, що спотворює зміст видання (наприклад, немає слова чи літери, перевернута ілюстрація або яке-небудь сильне спотворення на ній). В такому разі треба терміново повідомити завідувача технічної редакції та редактора видання.

Дрібні недоліки треба виявити і позначити в чистих аркушах. Повне аналізування цих недоліків виконують тоді> коли із друкарні надійдуть сигнальні примірники видання.

Сигнальними примірниками називають кілька примірників видання, виготовлених з певного комплекту всіх тиражних аркушів цього видання. Під час виготовляння сигнальних примірників тираж ще не сфальцьований і не зшитий. Сигнальні примірники передають у видавництво для затвердження. Таке затверджування називають випусканням видання у світ.

Випущений у світ сигнальний примірник має бути підписаний редактором, завідувачем редакції, головним редактором видавництва. Візують сигнальний примірник і технічний редактор, і художній редактор, і працівник виробничого відділу, і завідувач технічної редакції.

203

Технічний редактор повинен уважно ознайомитися з сигнальним примірником перед тим, як його підписати.

По-перше, це перевіряння видання перед випущенням його у світ. Технічний редактор повинен упевнитися, що в ньому немає грубих помилок, через які видання у світ випускати не можна.

По-друге, технічний редактор повинен проаналізувати помилки друкарні, використовуючи чисті аркуші зі своїми позначками. Якщо друкарня допустила серйозні прорахунки, то видавництво зобов'язане в листі до друкарні вказати на них. Рішення про те, чи доцільно надсилати лист до друкарні, ухвалює завідувач технічної редакції спільно з працівниками виробничого відділу видавництва. Технічний редактор бере участь у готуванні такого листа.

Третє завдання роботи з сигнальним примірником - критично проаналізувати усе видання з точки зору задуму його оформи та реалізації цього задуму, оцінити роботу технічного редактора. Тільки за уважного вивчення сигнального примірника технічний редактор може побачити видання повністю, у закінченому вигляді, оцінити, що ним зроблено добре, а що не досконало, з'ясувати причини анасних похибок.

Роботою з сигнальним примірником завершують цикл операцій, потрібних для випущення видання. Після підписання сигнального примірника на випущення у світ друкарня розпочинає брошурувально-палітурні операції і здавання тиражу. Як правило, технічний редактор до цих робіт у друкарні вже стосунку не має.

Технічному редакторові залишається привести в порядок архів видання та здати його відповідно до правші, прийнятих у видавництві.