
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
Чистими аркушами у видавничій практиці називають повністю надруковані аркуші, взяті з тиражу видання. Чисті аркуші надходять у видавництво з друкарні і їх переглядає редактор та технічний редактор. У деяких видавництвах чисті аркуші переглядає також художній редактор.
Мета роботи технічного редактора з чистими аркушами - перевірити, як виконала друкарня його вказівки, зроблені під час підписування видання до друкування, і проконтролювати якість друку. Особливо важливо проконтролювати якість друку ілюстрацій. Треба пам'ятати, що якщо тираж видання невеликий, то до моменту передання чистих аркушів у видавництво, друкування аркуша, який надійшов до редакції, буде вже закінчено. Тому вимагати від друкарні виправлення дрібних недоліків уже пізно. Інша справа, якщо під час переглядання виявиться груба помилка, що спотворює зміст видання (наприклад, немає слова чи літери, перевернута ілюстрація або яке-небудь сильне спотворення на ній). В такому разі треба терміново повідомити завідувача технічної редакції та редактора видання.
Дрібні недоліки треба виявити і позначити в чистих аркушах. Повне аналізування цих недоліків виконують тоді> коли із друкарні надійдуть сигнальні примірники видання.
Сигнальними примірниками називають кілька примірників видання, виготовлених з певного комплекту всіх тиражних аркушів цього видання. Під час виготовляння сигнальних примірників тираж ще не сфальцьований і не зшитий. Сигнальні примірники передають у видавництво для затвердження. Таке затверджування називають випусканням видання у світ.
Випущений у світ сигнальний примірник має бути підписаний редактором, завідувачем редакції, головним редактором видавництва. Візують сигнальний примірник і технічний редактор, і художній редактор, і працівник виробничого відділу, і завідувач технічної редакції.
203
Технічний редактор повинен уважно ознайомитися з сигнальним примірником перед тим, як його підписати.
По-перше, це перевіряння видання перед випущенням його у світ. Технічний редактор повинен упевнитися, що в ньому немає грубих помилок, через які видання у світ випускати не можна.
По-друге, технічний редактор повинен проаналізувати помилки друкарні, використовуючи чисті аркуші зі своїми позначками. Якщо друкарня допустила серйозні прорахунки, то видавництво зобов'язане в листі до друкарні вказати на них. Рішення про те, чи доцільно надсилати лист до друкарні, ухвалює завідувач технічної редакції спільно з працівниками виробничого відділу видавництва. Технічний редактор бере участь у готуванні такого листа.
Третє завдання роботи з сигнальним примірником - критично проаналізувати усе видання з точки зору задуму його оформи та реалізації цього задуму, оцінити роботу технічного редактора. Тільки за уважного вивчення сигнального примірника технічний редактор може побачити видання повністю, у закінченому вигляді, оцінити, що ним зроблено добре, а що не досконало, з'ясувати причини анасних похибок.
Роботою з сигнальним примірником завершують цикл операцій, потрібних для випущення видання. Після підписання сигнального примірника на випущення у світ друкарня розпочинає брошурувально-палітурні операції і здавання тиражу. Як правило, технічний редактор до цих робіт у друкарні вже стосунку не має.
Технічному редакторові залишається привести в порядок архів видання та здати його відповідно до правші, прийнятих у видавництві.