- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
Розділ б
РОБОТА НАД ПРОБНИМИ ВІДБИТКАМИ 6.1. Робота над іранками та ілюстраційними відбитками
Гранки треба подавати у видавництво друкарнею старанно виправлені та в укомплектованому вигляді, тобто всі складанні елементи (заголовки, виноски, таблиці, формули, схеми та ін.) мають бути розміщені на своїх місцях. На окремих гранках дають тільки підписи до ілюстрацій, колонтитули, а також елементи, що перевищують за своїми розмірами ширину шпальти гранок.
Після читання гранок у видавництві до технічного редактора надходять два примірники: чистий і робочі гранки, тобто гранки, в яких є авторська, редакційна та коректорська правки.
Розпочинаючи готування гранок для розклеювання макета, технічний редактор переглядає всю правку, внесену в робочі гранки. Правку, що змінює обсяг абзаца, заголовка, таблиці та інших елементів хоча б на один рядок у гой чи інший бік, переносять у чисті гранки.
Якщо внаслідок виправлення абзац зменшився на якусь кількість рядків, то на ньому роблять відповідну позначку. Вилучений у робочих гранках абзац або інший елемент треба закреслити в чистих гранках. Коли під час виправляння в абзаці додають рядки, то на ньому чорнилом (пастою) чітко записують кількість доданих рядків зі знаком "плюс" (+).
Якщо в тексті є вставка, то підраховують її обсяг у повноформатних рядках сюїаданного тексту і чорнилом після попереднього абзаца записують: "вставка ό рядків".
Коли гранки у видавництві не читають, технічний редактор працює тільки з одним, чистим примірником гранок.
У разі читання гранок у видавництві технічний редактор старанно перевіряє, чи виконано складання згідно із вказівками у видавничому текстовому оригіналі та чи відповідає його якість технічним правилам складання. У робочих гранках біля усіх неправильно складених елементів дають вказівки щодо їх перескладання, одночасно враховуючи, як ця виправа відіб'ється на обсязі такого елемента.
Після цього на кожній чистій гранці кольоровими олівцями обводять прямокутником (або підкреслюють) посилки на ілюстрації, а також на елементи,
186
які не були заверстані на свої місця (великі таблиці, схеми та ін.)· Кожен вид посилок обводять або підкреслюють певним кольором.
Потім безпосередньо за текстом кожної гранки кольоровим олівцем наносять кілька разів її номер, охоплюючи ним один-два абзаци. Номери проставляють по всій гранці, причому суміжні номери мають перетинатися або дотикатися (якщо частини розрізаної гранки переплутаються, то за лініями номерів легко скласти їх у правильній послідовності).
Щоб визначити, чи вкладається весь матеріал у зручно прочитний обсяг, бажано спочатку підрахувати обсяг майбутнього видання за гранками репродукційних відбитків ілюстрацій.
Спочатку розраховують обсяг текстової частини. Типометричною лінійкою визначають за гранками кількість рядків основного тексту. Потім розраховують обсяг заголовків та всіх додаткових елементів у рядках основного тексту, враховуючи розмір вибраних для них відбивок, і все це підсумовують з обсягом основного тексту. До результату додають розмір спуску, також виражений у рядках основного тексту, й одержують обсяг текстової частини видання.
Потім визначають обсяг ілюстраційної частини видання, для чого типометричною лінійкою обмірюють кожну ілюсграцію, а також підписи до неї
Обсяг ілюстрації, наміченої до заверстування урозріз, визначає її висота, розмір підпису до ілюстрації та розмір відбивок (у цілому числі рядків основного тексту).
Обсяг ілюстрації в повноформатних рядках тексту, наміченої для заверстування в обклад, розраховують за формулою
д
е
В^ -
висота
ілюстрації з урахуванням підпису та
відбивок у рядках тексту, в яких
заверстують кліше; Шіл
-
ширина
ілюстрації, кв.;
Φ
- формат
складовини, в який
заверстують кліше, кв.
Обсяг шпальтової ілюстрації дорівнює кількості рядків основного тексту, потрібних для заповнення одної сторінки складовини за наміченого формату верстки.
Підсумувавши обсяги всіх ілюстрацій, одержують обсяг ілюстраційної частини видання у повноформатних рядках основного тексту.
Потім підсумовують обсяги текстової та ілюстраційної частин видання, а результат ділять на кількість рядків основного тексту, що вміщуються на одній шпальті за вибраного формату, й одержують кількість сторінок видання. До цього числа додають кількість титульних сторінок (а також шмуцтитульних, якщо їх заплановано у виданні), кінцеву сторінку для випускових даних (коли для них відведено окрему шпальту) й одержують загальний обсяг видання у сторінках.
187
У виданнях з розділами (частинами, главами), які починаються із нових сторінок, обсяг треба підраховувати в межах кожного розділу (частини, глави), а загальний обсяг видання виразиться сумою цих обсягів.
Якщо одержаний обсяг видання незадовільний з технічної точки зору, то намічають способи доведення обсягу до потрібного. Для цього можна змінити розміри спусків, а також відбивки і порядок розмішування заголовків, ілюстрацій та інших елементів видання (виходових відомостей, замови) або ввести (зняти) авантитул, фронтиспіс у першому аркуші, шмуцтитули та ін.
Після підготування гранок, підрахування обсягу і вирішення питання про формат шпальти та зміни оформи елементів розпочинають виклеювати макет видання.
Спочатку готують макетки для розклеювання макета. Макетки комплектують у зошити з кількістю сторінок, які відповідають одному друкарському аркушу, й окреслюють у них межі сторінки складовини вибраного формату. Залежно від обсягу видання готують певну кількість зошитів та нумерують сторінки.
Під час виклеювання макета макетні аркуші кладуть перед собою, ліворуч від них - гранки, праворуч - репродукційні відбитки і іранки підписів до ілюстрацій. Оригінал розташовують нарівні макетних аркушів, за ними.
Керуючись макетом художника (якщо він є), планом оформи, розміткою оригіналу й орієнтуючись на примітки у гранках (посилки на ілюстрації, таблиці, виноски, викидання, вставки), послідовно виклеюють макет усього видання, починаючи від титульних сторінок та закінчуючи випусковими даними.
У процесі виклеювання макета видання зберігають однаковість у розміщуванні його однорідних елементів. Ілюстрації, таблиці, схеми розташовують якомога ближче до внутрітекстових посилок на них, знаходячи водночас для кожного розвороту найкращий композиційний розв'язок.
Якщо якісь елементи випущено за формат шпальти на берег або під обріз ураховують відповідні обмежини. Біля елементів, випущених за формат шпальти, на березі зазначають розмір випуску.
Деякі поілюстровані видання оформлюють із рівномірним випуском ілюстрацій на береги, а іноді й під обріз, унаслідок чого у виданні виникають ілюстраційні шпальти (рис. 24), тобто шпальти, які перевищують формат сторінки складовини. У цьому разі видання верстають одним із двох способів:
текстові шпальти - на свій формат, а ілюстраційні - на формат, збільшений на розмір випусків (у друкуванні в цьому випадку будуть використані два види розкладок: один - для текстових, інший - для ілюстраційних шпальт);
усі шпальти видання верстають на формат ілюстраційної шпальти, для чого текстові шпальти обкладають додатково прогалинним матеріалом, а для всього видання використовують одну загальну розкладку.
Кількість повноформатних рядків, що підлягають складанню в обклад, розраховують за таблицями або безпосередньо вимірюванням типометричною
188
лінійкою. Ці рядки приклеюють одним краєм до свого місця у макеті, а біля них записують формат обкладу і кількість його рядків.
Якщо під час роботи над макетом видання виникає потреба внести зміни у складовину якихось елементів - текстових, табличних, формульних тощо, то вказівки про це дають у робочих гранках. Коли ж гранки у видавництві не читають, то ці вказівки задають у макеті.
Після розклеювання макета видання зазначають у ньому розміри спусків, відбивок між елементами, записують, у яких текстах і наскільки треба збільшити інтерліньяж, проставляють на своїх місцях колонцифри, сигнатуру та норму, задають розподіл елементів на фарби.
Рис. 24. Ілюсгпраційні шпальти.
Потім оформлюють вказівки щодо верстання. Макет видання з доданням робочих гранок і вказівок до верстання передають до друкарні.
У гранковому способі можна уникнути розклеювання макета та дати вказівки до розверстування матеріалів видання за гранками. Для цього розклеюють ілюстравдйні відбитки так само, як і при безгранковому способі: береги гранок не обривають, а безпосередньо на цих берегах, окреслюють (зазделегідь розрахувавши) кожну шпальту. Також на берегах або на спеціально підготованих аркушах паперу рисують схеми розташунку елементів складних шпальт.
