- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
Як зазначено вище, у тому самому виданні можуть траплятися вірші, різні за побудовою, які утворюють на сторінках і розворотах неоднакові за формою силуети. Щоб зберегти цілісність та однаковість композиції всього видання, треба прийняти однаковий принцип розташовування віршів на сторінках складовини.
Існує два способи виформатовування віршів :
• по центральній осі сторінки складовини (симетричний розташунок);
,· від одної лівої вертикалі (асиметричний розташунок).
Перший - симетричний - спосіб використовують частіше, бо в цьому випадку створюється рівномірна зорова навантага по центрапьних осях усіх сторінок складовини, що, у свою чергу, допомагає зберегти відносні розміри берегів у
176
всьому виданні. Особливо підходить цей спосіб для віршів класичного типу, які у своїй більшості мають яскраво виражену центральну вісь.
Практично це роблять так: вірші, рядки яких дорівнюють форматові сторінки складовини, верстають від лівого краю, а вірші з коротшими рядками розміщують по центру сторінки складовини з відступом від лівого краю. Щоб правильно розрахувати відступ, треба орієнтуватися на основний масив вірша. Якщо зорова вісь цього масиву збігається з центральною віссю сторінки складовини, то вірш зміщений точно посередині сторінки.
Як же визначити ширину основного масиву вірша? Найчастіше - за рядками середньої довжини, а різницю між середніми і короткими рядками ніби компенсують довгі. Проте в деяких віршах цей масив чітко окреслюють довгі рядки.
Коли знайдено ширину основного масиву вірша, вже неважко визначиш розмір відступу від лівої межі сторінки складовини. Прийнявши кожний знак (охоплюючи проміжок між словами) в середньому за півкегельну шпацію, підрахуємо, скільки знаків уміститься в рядку, що визначає ширину основного масиву вірша. Пізніше визначимо кількість знаків повноформатного рядка складовини (ураховуючи вибрані для складання гарнітуру та розмір шрифту). Від кількості знаків у повноформатному рядку віднімемо кількість знаків рядка, що визначає масив вірша; залишок поділимо на 4 (на 2, щоб порівну поділити прогалинний матеріал ліворуч і праворуч, та ще на 2, аби визначити відступ не в знаках, а в кегельних шпаціях). У результаті такого підрахування одержимо кількість кегельних шпацій (круглих) для відступу від лівої межі сторінки складовини. Неважко розрахувати відступ і в частинах квадрата (наприклад, для ручного складання); у такому разі кількість знаків у рядку, що визначає ширину масиву вірша, перетворюємо на квадрати та віднімаємо це число від ширини формату складовини. Залишок ділимо навпіл й одержуємо відступ зліва, виражений у квадратах і пунктах.
Визначаючи відступ, треба стежити за тим, щоб найдовші рядки вірша помістилися у форматі складовини за такого відступу. Якщо найдовший рядок не вміщується у форматі складовини, то треба зменшити відступ, щоб цей рядок не виходив за межі сторінки складовини.
Якщо вірш не вміщується на одній шпальті і його треба переносити, то не завжди можна на черговій шпальті задавати ті самі відступи. Перенесена частина вірша може мати інший силует, іншу ширину свого масиву, а отже, і свій відступ зліва.
За другим - асиметричним - способом виформатовування віршів на сторінках складовини усі вірші зсувають ліворуч, оскільки їх верстають із виформатовуванням або безпосередньо від лівої межі формату складовини, або з однаковим відступом від неї. Цей спосіб краще підходить для віршів вільного типу, в яких ліва вертикаль майже завжди виражена чіткіше, ніж центральна вісь вірша.
Для того, щоб асиметричне розташування віршів не призвело до деякої незрівноваженості розворотів, треба відповідним виформатовуванням решти
177
елементів розвороту (заголовків, колонцифр, складанно-графічних елементів) підтримати цю композицію.
Є (але його рідко використовують) спосіб виформатовування усіх рядків віршів на новий рядок. Його застосовують іноді для байок або віршів з неритмічним чергуванням різностопних рядків. Читання віршів за такого виформатовування рядків виходить утруднене через занадто нерівний лівий край складовини.