5.10.2. Колонцифри
Колонцифра - це порядковий номер сторінки у виданні. Вибір шрифту для колонцифр та їх місця залежить від того, які роль і призначеність колонцифр у виданні. Так, у виданнях з нескладною рубрикацією, де читач дуже рідко користується колонцифрами для відшукування окремих частин тексту (в дитячій, художній, словниковій літературі), особлива її виразність не потрібна. Навпаки, в навчальних, наукових, довідкових виданнях колонцифри—необхідний елемент; тут вони мають бути помітні, що досягають їхнім розташунком, а також кеглем та нахреслиною шрифту.
У тих випадках, коли особлива вирізненність колонцифр не потрібна, їх найчастіше складають тою самою гарнітурою, що й основний текст, але кеглем на ступінь меншим. Для більшої вирізненності колонцифр дозволено складати їх шрифтом курсивної або напівгрубої накреслини, а також збільшеним кеглем.
Найзручніше місце для колонцифри - нижній берег, бо найчастіше воно найбільше за розміром. Колонцифра, розміщена біля зовнішнього краю цього берега, під час перегортання видання буде помітнішою, ніж розташована на середині. Якщо у виданні є колонтитул, то колонцифру, як правило, розміщують в його рядку.
Хоча місце колонцифри в основному визначає її роль у виданні, не треба забувати, що колонцифра - один з істотних елементів композиції як окремих сторінок, так і розворотів видання. Тому її розташунок може залежати від загальної конструкції видання.
Нарис. 23 показано можливі варіанти розташунку колонцифр.
170
|
|
|
|
|
|
. |
■ |
|
ι |
-1- |
|||
|
|
|
|
|||
! |
щ |
!—— |
■ ■ |
|||
·. — |
|
|
Рис. 23. Можливі варіанти розташунку колонцифр.
Колонцифри всіх видів не ставлять:
на титульних сторінках видання (титулі, контртитулі, авантитулі, фронтиспісі та шмуцтитулі);
на порожніх сторінках (звороті титулу та шмуцтитулу, сторінках для записів);
на сторінках з виходовими даними;
на сторінках, повністю зайнятих ілюстраціями;
на вклейках, що не входять у загальну нумерацію сторінок;
у кінці розділів, не зайнятих повністю текстом;
на всіх кінцевих сторінках, за винятком тих, де розміщено матеріал, назва якого міститься в оглаві видання.
Верхні колонцифри, як правило, розміщують в одному рядку з колонтитулом з виформатовуванням у зовнішній край. За наявності колонлінійки колонцифру іноді верстають по центру сторінки складовини. За будь-якого розташунку верхня колонцифра обов'язково входить у розміри сторінки складовини. У словниках, енциклопедіях верхні колонцифри іноді складають без колонтитулів, але тоді вони мають бути заверстані з відбивкою від початку тексту на 4... 12 п. для забезпечення суміщенності верстки.
У двошпальтових виданнях іноді нумерують не сторінки, а шпальти; тоді на всіх сторінках колонцифру лівої шпальти верстають із виформатовуванням ліворуч, а правої - праворуч.
Верхні колонцифри з колонтитулами, колонлінійками чи без них не ставлять на всіх початкових сторінках із спуском.