5.7.4. Складання індексів і показників степеня

Індекси та показники степеня за розміром вічка мають бути помітно меншими від символів і чисел у формулі. Загалом індексів має бути вдвічі менше від символів, яких вони стосуються, однак у цьому разі не повинна порушуватися прочитність ] формул.

Лінії індексів і показників степеня одного порядку мають бути строго вирівняні в кожному рядку формули.

Індекси та показники треба розташовувати впритул до символу без якихось відбивок, а подвійні індекси (Д„)~ один над одним, забезпечуючи рівномірний вихід індексу і показника вниз та вгору.

У складанні подвійних індексів спеціальними знаками дозволено розміщувати показник після індексу (а^) тільки тоді, коли індекс і показник містять кожний одну літеру або цифру.

Індекси та показники другого порядку мають бути розміщені відповідно до правил, викладених вище, вважаючи індекс першого порядку основним символом, до якого належить індекс другого порядку.

5.7.5. Складання дужок і приставних знаків

Круглі, квадратні, фігурні, кутові та інші дужки у формулах мають бути прямої світлої накреслини. Кегель дужок має дорівнювати висоті найбільшої частини поміщеного в них виразу. У формулах з одно-, дво-, і багаторядковими елементами використовують дужки різних кеглів, але кегель дужок, що закривають та відкривають формули, має бути однаковий.

Дужки не повинні бути відбиті від уміщених у них елементів формул, а від суміжних елементів вони мають бути відокремлені проміжком у 2 п. Якщо за дужкою йде індекс (показник), то він має бути складений без відбивки від дужки, а відбивка перенесена за індекс.

Коли відкривальні або закривальні дужки (одного чи різних видів, однакового чи різних кеглів) ідуть одна за одною, між ними відбивки не повинно бути, але закривальну і чергову за нею відкривальну дужки відокремлюють проміжком у 2 п.

163

Знак радикала (J~, nj~), що означає дію добування кореня, якщо він складений з лінійкою надкореневого виразу, має бути за кеглем на 2 п. більший, ніж висота найбільшої частини підкореневого виразу. Дозволено використовувати знаки радикала, більші за кеглем на 4 п., з випуском знака на 2 п. донизу. Кегель знака радикала, використовуваний без лінійки, має дорівнювати висоті найбільшої частини підкореневого виразу. В одній формулі можуть бути знаки різних кеглів.

Для радикала з лінійкою треба використовувати тонку лінійку в 2 п., довжина якої дорівнює довжині підкореневого виразу або перевищує її не більш як на 2 п. (з виходом за підкореневий вираз). Лінійка має точно і без проміжків прилягати до горизонтального штриха знака радикала.

Якщо під знаком радикала з лінійкою є дробові вирази, то ділильна лінійка, розташована на середній лінії формули, за довжиною має дорівнювати лінійці кореня.

Інші ділильні лінійки та лінійки знаків радикала в підкореневому виразі мають бути менші за довжиною мінімум на 2 п.

У підкореневому виразі із знаком радикала без лінійки, як правило, взятому в круглі дужки, кегель дужок має дорівнювати кеглеві знака радикала.

Від підкореневого виразу знак радикала не повинен бути відокремлений, а від суміжних елементів формул знак радикала з підкореневим виразом відокремлюють з обох боків проміжком у 2 п.

Показник степеня кореня має бути складений шрифтом кг. 4 (дозволено кг. 6) і розміщений точно посередині над вертикальним штрихом знака радикала без відбивки від нього.

Знаки інтегрування, суми, добутку, декартового та тензорного добутків, згортки сім'ї функцій, об'єднання або перетину будь-якого числа множників та деякі інші знаки мають бути складені прямим шрифтом збільшеного кегля.

В однорядкових формулах знаки інтегрування мають кегель на 6 п. більший, а решта знаків - кегель на 4 п. більший, ніж кегель символів основного рядка.

Середину кегля приставних знаків (наприклад, вістря знака, точка перегину в знаках підсумовування тощо) треба завжди розташовувати точно на середній лінії формули.

Знаки інтеграла, що йдуть один за одним, між собою не відокремлюють.

Приставні знаки від суміжних елементів з обох боків мають бути відокремлені проміжком у 2 п. Якщо додатки до приставних знаків (межі інтегрування, підсумовування тощо) значно більші від ширини знака, то дозволено збільшувати відбивки знаків рівномірно з обох боків до 12 п. Додатки до приставних знаків, а також додатки знизу до познаки lim мають бути складені шрифтом кг. 4 (дозволено шрифт кг. 5 або 6) без відбивки від знаків та з виформатовуванням посередині знака.

Коли ж додатки до знака інтеграла, що позначають межі інтегрування, оформлені до складання праворуч від знака, то вони мають бути розміщені в межах кегля знака інтеграла і від нього не відокремлені. У цьому разі відбивка знака інтеграла ліворуч завжди дорівнює 2 п., а відбивку підінтегрального виразу на 2 п. рахують від найбільшого за розміром виформатовання.

164