
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
5.7.4. Складання індексів і показників степеня
Індекси та показники степеня за розміром вічка мають бути помітно меншими від символів і чисел у формулі. Загалом індексів має бути вдвічі менше від символів, яких вони стосуються, однак у цьому разі не повинна порушуватися прочитність ] формул.
Лінії індексів і показників степеня одного порядку мають бути строго вирівняні в кожному рядку формули.
Індекси та показники треба розташовувати впритул до символу без якихось відбивок, а подвійні індекси (Д„)~ один над одним, забезпечуючи рівномірний вихід індексу і показника вниз та вгору.
У складанні подвійних індексів спеціальними знаками дозволено розміщувати показник після індексу (а^) тільки тоді, коли індекс і показник містять кожний одну літеру або цифру.
Індекси та показники другого порядку мають бути розміщені відповідно до правил, викладених вище, вважаючи індекс першого порядку основним символом, до якого належить індекс другого порядку.
5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
Круглі, квадратні, фігурні, кутові та інші дужки у формулах мають бути прямої світлої накреслини. Кегель дужок має дорівнювати висоті найбільшої частини поміщеного в них виразу. У формулах з одно-, дво-, і багаторядковими елементами використовують дужки різних кеглів, але кегель дужок, що закривають та відкривають формули, має бути однаковий.
Дужки не повинні бути відбиті від уміщених у них елементів формул, а від суміжних елементів вони мають бути відокремлені проміжком у 2 п. Якщо за дужкою йде індекс (показник), то він має бути складений без відбивки від дужки, а відбивка перенесена за індекс.
Коли відкривальні або закривальні дужки (одного чи різних видів, однакового чи різних кеглів) ідуть одна за одною, між ними відбивки не повинно бути, але закривальну і чергову за нею відкривальну дужки відокремлюють проміжком у 2 п.
163
Знак радикала (J~, nj~), що означає дію добування кореня, якщо він складений з лінійкою надкореневого виразу, має бути за кеглем на 2 п. більший, ніж висота найбільшої частини підкореневого виразу. Дозволено використовувати знаки радикала, більші за кеглем на 4 п., з випуском знака на 2 п. донизу. Кегель знака радикала, використовуваний без лінійки, має дорівнювати висоті найбільшої частини підкореневого виразу. В одній формулі можуть бути знаки різних кеглів.
Для радикала з лінійкою треба використовувати тонку лінійку в 2 п., довжина якої дорівнює довжині підкореневого виразу або перевищує її не більш як на 2 п. (з виходом за підкореневий вираз). Лінійка має точно і без проміжків прилягати до горизонтального штриха знака радикала.
Якщо під знаком радикала з лінійкою є дробові вирази, то ділильна лінійка, розташована на середній лінії формули, за довжиною має дорівнювати лінійці кореня.
Інші ділильні лінійки та лінійки знаків радикала в підкореневому виразі мають бути менші за довжиною мінімум на 2 п.
У підкореневому виразі із знаком радикала без лінійки, як правило, взятому в круглі дужки, кегель дужок має дорівнювати кеглеві знака радикала.
Від підкореневого виразу знак радикала не повинен бути відокремлений, а від суміжних елементів формул знак радикала з підкореневим виразом відокремлюють з обох боків проміжком у 2 п.
Показник степеня кореня має бути складений шрифтом кг. 4 (дозволено кг. 6) і розміщений точно посередині над вертикальним штрихом знака радикала без відбивки від нього.
Знаки інтегрування, суми, добутку, декартового та тензорного добутків, згортки сім'ї функцій, об'єднання або перетину будь-якого числа множників та деякі інші знаки мають бути складені прямим шрифтом збільшеного кегля.
В однорядкових формулах знаки інтегрування мають кегель на 6 п. більший, а решта знаків - кегель на 4 п. більший, ніж кегель символів основного рядка.
Середину кегля приставних знаків (наприклад, вістря знака, точка перегину в знаках підсумовування тощо) треба завжди розташовувати точно на середній лінії формули.
Знаки інтеграла, що йдуть один за одним, між собою не відокремлюють.
Приставні знаки від суміжних елементів з обох боків мають бути відокремлені проміжком у 2 п. Якщо додатки до приставних знаків (межі інтегрування, підсумовування тощо) значно більші від ширини знака, то дозволено збільшувати відбивки знаків рівномірно з обох боків до 12 п. Додатки до приставних знаків, а також додатки знизу до познаки lim мають бути складені шрифтом кг. 4 (дозволено шрифт кг. 5 або 6) без відбивки від знаків та з виформатовуванням посередині знака.
Коли ж додатки до знака інтеграла, що позначають межі інтегрування, оформлені до складання праворуч від знака, то вони мають бути розміщені в межах кегля знака інтеграла і від нього не відокремлені. У цьому разі відбивка знака інтеграла ліворуч завжди дорівнює 2 п., а відбивку підінтегрального виразу на 2 п. рахують від найбільшого за розміром виформатовання.
164