5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин

Математичні символи складають світлим курсивним, грецькі і готичні -прямими світлими, фізичні та хімічні символи (Re, Сі) - прямим світлим, математичні скоротини (sin, lim) - прямим світлим, скорочені познаки фізичних величин та їхніх одиниць (кг, кА, В/м,) - прямим світлим без крапок шрифтами. Числа і дроби у формулах завжди мають бути складені прямим шрифтом.

Символи, не розділені математичними знаками, та числа, яких вони стосуються (коефіцієнти), не повинні бути розділені між собою.

Багатозначні числа у формулах, які не вважають коефіцієнтами, мають бути поділені на розряди (двопунктовими проміжками), починаючи від п'ятизначних чисел.

Прості дроби, які складають через косу риску, від чисел, яких вони стосуються, не повинні бути відокремлені; дроби, які складають через горизонтальну ділильну лінійку, мають бути відокремлені від чисел, яких вони стосуються (цілої частини), проміжком у 2 п.

Знаки математичних дій (+,-, х та ін.) і співвідносили (-,>,- та ін.) мають бути відокремлені від суміжних символів або чисел проміжком у 2 п., крім випадків, коли такі знаки характеризують позитивну або негативну значину, ступінь збільшення тощо. Для розміщення формули в заданому форматі без перенесення дозволено рівномірне по всій формулі зменшення відбивок математичних знаків.

Математичні скоротини (2 sina, tg5) мають бути відокремлені від суміжних елементів формули проміжком у 2 п. Якщо скоротана має показник степеня (2 sin²5), то відбивка має бути перенесена за показник.

Символи, що позначають функції (£φ), прирости (Δ,δ) і диференціали (Э, d) від розташованих за ними значин функцій або аргументів, зокрема й узятих у дужки, не повинні бути відокремлені, а взагалі познаки типу /(χ)φ (у) чи 2 dxdy від попередніх або чергових елементів формули відокремлюють проміжком у 2п.

Скорочені познаки фізичних величин та їхніх одиниць мають бути відокремлені від символів і цифр, яких вони стосуються, проміжком у 3 п. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях та виданнях оперативної поліграфії дозволено відбивку міжслівним проміжком.

Знаки градуса, хвилини, секунди, а також знаки зарядів у хімічних формулах (**, ') не повинні бути відокремлені від попередніх символів і цифр, а від подальших їх відокремлюють проміжком у 2 п. Між собою знаки зарядів не відокремлюють.

Розділові знаки (крапка, крапка з комою, кома), що закінчують формулу, мають бути розміщені точно в основному рядку (по середній лінії формули). Якщо формула закінчується однорядковим елементом, то знак не повинен бути відокремленим, а коли в кінці формули є елемент з горизонтальною ділильною лінійкою, знак має бути відокремлений проміжком у 2 п.

161

розрізняють структурні хімічні формули з відкритими та закритими в різні геометричні фігури зв'язками між символами. Ці формули можна складати як горизонтальними рядками, так і вертикальними (стовпчиками).

5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах

Вимоги до написання математичних формул такі.

1. Математичні формули в авторському і видавничому текстових оригіналах мають бути написані чорним чорнилом (пастою) або тушшю виразно, причому знаки, цифри, літери правильно розміщені відповідно до зрозумілого змісту формули. Між рядками формули та лініями дробів зберігають інтервали, які дають змогу вільно їх розмічати. Треба дотримуватися однакової системи написання математичних формул, що відповідають прийнятій технології їх складання. Формули розмічають чорнилом та кольоровими олівцями відповідно до правил розмічання, зрегламентованих стандартами.

У написанні формул треба дотримуватися розмірних співвідносив знаків та інтервалів між ними.

Приклади:

χ-·

πξω²α Ι

або

1 + № Ι Ι +α·

або

[1+aQnil iff+'a² (Λπ/ £Ϋ'

α = -

₄Δ

_табо α = Α(ΑΙс):\\+ΑΙcf + Β²1с{а>1 (й_г-(й_г

с ω. ω

2. Індекси і показники степеня в авторському та видавничому текстових оригіналах мають бути виразно надруковані на машинці або написані чорнилом, бути однаковими за розмірами й однаково спущені чи підняті відносно лінії основного рядка і відповідно розмічені.

157

Вимоги до написання хімічних формул такі.

1. Символи елементів, цифри й усі індекси до них пишуть без інтервалів. Приклади: 2H₂;Na₂SO₄

2. Між знаками в рівняннях і схемах хімічних реакцій (+ і -, =, ~*·±5> * ^> та ін.) і формулами залишають інтервал.

Приклади: Са(ОН),+ СО₂->СаСО₃ + Н₂О; H₂SO₄^ H⁺+HSO ₄.

3. Переносити рівняння на черговий рядок не рекомендовано. У разі потреби дозволено переносити на знаках напрямку реакції ( —>, ±^ ), рівності (=).

Приклади:

СН₄—^с-^->СН

сі.

4. Знаки зарядів (+,—,...,1,2+) розміщують праворуч від познаки елемента на рівні верхніх індексів.

Приклади: Н⁺, ОН , СІ¹, Н; Са²⁺

5. Познаки електронів та електронних пар (одна або дві грубі крапки) ставлять без інтервалу посередині символу-елемента збоку, чверху або знизу.

Приклади:

:С1 СНз,· СНз-СН-СНз,

:NH₃

6. Знаки хімічного зв'язку мають щільно прилягати до символу елементів точно посередині символу (без інтервалів). Приклади:

сн,

Н-С

О-Н

Н-О\ Н-О-Р = О.

н-о^/

і 7. Спрощені формули циклічних сполук, як правило, зображують правильними j багатокутниками. І Приклади:

_Δ

159

Коли в середині формули є знаки, наприклад f(x,y,z,t), які не повинні бути відокремлені від попереднього елемента, то їх відокремлюють проміжком у 3 п. від чергового елемента формули. В описах хімічних сполук розділові знаки не відокремлюють від попередніх, але відокремлюють від чергових на півкегельну.

Знак оклику у факторіалі не повинен бути відокремлений від попереднього, але має бути відокремлений від чергового елемента проміжком у 2 п.

Надрядкові елементи, що належать до кількох знаків, розташованих поруч, і не розділених математичними знаками (лінійки, стрілки тощо), мають бути суцільні.

Додаткові горизонтальні лінійки у формулах мають бути тонкі та суцільні. Довжина лінійки дорівнює найбільшій частині дробу (чисельника чи займенника) або перевищує його в межах 2 п. Мінімальна довжина лінійки - розмір шрифту.

Чисельник і знаменник дробу мають бути точно посередині довжини ділильної лінійки. Від неї вони мають бути відокремлені. У випадках, шли окремі елементи (наприклад, показники степеня у знаменнику) щільно прилягають до лінійки, відбивка може бути на 1 ...2 а У цьому разі змінюєшся середня лінія відпсяіднихчастинвссї формули.

У багаторядкових формулах основні ділильні лінійки, розміщені по середній лінії формули, мають бути мінімум як на 4 п. довші від ділильних лінійок у чисельнику та знаменнику.

Вертикальні лінійки, що позначають абсолютну значину виразу, повинні мати висоту, яка дорівнює кеглеві виразу, і бути відокремлені від суміжних елементів на 2 п. Так само відоіфемлюють тонкі лінійки у значині інтегральної різниці, висота яких має дорівнювати кеглеві знака інтеграла, використовуваного разом із лінійкою.

Вертикальні тонкі та подвійні лінійки у визначниках і матрицях мають точно дорівнювати висоті визначника та бути відокремлені від його стовпчиків і сусідніх елементів на 2 п.

Визначники мають бути якомога ближчі за формою до квадрата. Нормальне розбиття стовпчиками - півкегельне, між рядками визначника - 4 и. Різні за шириною елементи в стовпчиках мають бути заверстані з виформатовуванням посередині формату стовпчика.

Крапки в рядках формул, що визначають пропуск аналогічних елементів, мають бути складені у вигляді трьох крапок з проміжком між ними в 3 п. Якщо крапки є між математичними знаками, то знаки, повторювані до та після крапок, мають бути відокремлені на півкегельну. Якщо крапки є між комами, то після неї має бути відбивка на 3 п., причому після крапки кому не ставлять, а після коми дають відбивку в 3 п.

Рядки крапок між формулами, що визначають пропуск аналогічних формул, мають бути складені на формат формул крапками, відокремленими на кегельну. Відбивають рядки крапок від формул і розбивають ці рядки з проміжком у 4 п.

Назви хімічних сполук з літерними або цифровими наростками (1 -метил -2,4,6 - финітробензол) мають бути складені без відбивки знаків дефіса від наростків

162

та назв. Якщо до наростків є кілька цифр, розділених комами, то жодних відбивок між цифрами і комами також не повинно бути.

Номер математичної формули має бути розміщений точно по її середній лінії, а для формул, об'єднаних фігурною дужкою, - проти вістря дужки. Як правило, номер верстають з виформатовуванням у правий край формату сторінки складовини. У складних номерах математичних формул (ІУа; VI, 5а) відбивок між цифрами, літерами та крапками не роблять.