- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
Заголовкова частина таблиці може бути простою і складною, а може складатися з кількох ярусів.
Тексти заголовків, якщо можливо, треба розташовувати горизонтально. Великі заголовки у вузьких стовпчиках розміщують вертикально; у такому разі заголовки всіх стовпчиків, крім боковика, можна теж розтапювувати вертикально.
У заголовках, розташованих горизонтально, рядки тексту верстають посередині стовпчика з відбивкою від вертикальних лінійок не менш як на 2 п. По висоті заголовки розміщують також посередині. Верхня відбивка від горизонтальних лінійок, як правило, на 2 п. більша, ніж нижня.
Рядки заголовків, розташованих вертикально, завжди починають від одної горизонтальної лінії. Заголовкову частину таблиць переважно складають шрифтами того самого кегля, що і хвостову. Проте, щоб уникнути вертикального розташунку заголовків, їх можна складати кеглем на ступінь нижчим, ніж розмір шрифту боковика та прографки. В одноярусному заголовку текст кожного стовпчика складають із великої літери; в багатоярусному самостійні заголовки теж складають із великої літери, а підпорядковані граматично заголовки в нижніх ярусах—із малих. В кінці заголовка кожного стовпчика розділові знаки не ставлять (крім обов'язкових крапок у скоротинах).
У книжково-журнальних таблицях рядки заголовків стовпчиків не повинні мати міжрядкового розбиття. Бланкові таблиці можна розбивати на шпони до кегля шрифту.
У виводах вертикальних заголовків робити не можна; горизонтальні рядки заголовків розміщують точно посередині відповідного стовпчика.
Надзаголовкову частину таблиці, що містить нумераційний і тематичний заголовки, оформлюють згідно зі всією рубрикацією видання. Найчастіше нумераційний заголовок складають окремим рядком з виформатовуванням у правий край, а тематичний - з виформатовуванням окремим рядком зі змістовним розбиттям по рядках. Між нумераційним та тематичним заголовками відбивки не роблять. Дозволено й інші композицйні варіанти оформи заголовків таблиць.
Надзаголовкову частину таблиці відокремлюють від верхньої лінійки проміжком у 2...6 п. У виводах иадзаголовкову частину відокремлюють від перших рядків проміжком у 2...4 п.
149
5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
У відкритих таблицях і виводах боковики мають бути складені від лівого краю формату таблиці (виводу), а в закритих таблицях — з відбивною від лівої оформчої лінійки на півкегельну. Якщо в боковику закритої таблиці є тільки цифрові дані або назви марок машин, то вони мають бути розміщені по центру формату боковика.
Цифрові дані в стовпчиках таблиць і виводів треба, якщо можливо, розміщувати так, щоб розряди чисел були вирівняні по вертикалі, тобто одиниці під одиницями, десятки під десятками тощо. Таке розміщування обов'язкове, коли в таблиці є підсумкова частина. Найбільше число верстають посередині стовпчика з відбивками не менш як 2 п. За відсутності даних в окремих рядках замість слова "ні" ставлять тире, за відсутності відомостей - три крапки.
Дво- і багаторядкові елементи боковика мають бути складені або з абзацного відступу зі складанням подальших рядків на повний формат, або без абзацного відступу а край (за наявності лівої лінійки - з відбивною від неї на півкегельну), зі складанням подальших рядків із втяжкою. Розмір абзацного відступу або втяжки - кегельний.
Усі рядки боковика, крім кінцевих, мають закінчуватися на одній вертикалі: в таблицях - за півкегельну від лінійки, що відокремлює боковик від прографки; у виводах із заголовками - за півкегельну від лівого краю заголовка першого стовпчика; у виводах без заголовка - за 1 ...3 кегельних від лівого краю першого стовпчика.
Текстові та цифрові елементи боковиків у таблицях верстають із виформатовуванням переважно в лівий край. За наявності лівої обрамлювальної лінійки текст відокремлюють від неї на півкегля основного шрифту, яким складено боковик, а цифрові дані (наприклад, в логарифмічних таблицях) верстають із виформатовуванням на середину. Багаторядкові елементи складають з абзацним відступом першого рядка і втяжкою подальших. Кінцеві неповні рядки тексту боковиків можна доповнювати до формату стовпчика крапками. Крапки не можна застосовувати, якщо боковик складено тільки з цифрових даних.
У простих боковиках усі елементи починають з великих літер, у складних - усі самостійні чи пронумеровані елементи завжди починають з великих літер, а підпорядковані елементи - з малих. У кінці елементів боковика розділові знаки не ставлять, за винятком (у потрібному місці) двокрапки.
У складних боковиках із різними втяжками один відступ від іншого має відрізнятися не менш як на кегельну.
Якщо всі елементи боковика пронумеровано, то мають бути вирівняні розряди в номерах і початок тексту в усіх елементах. Для цього має бути збільшений абзацний відступ у менших чисел, а між крапкою після номера та текстом має бути відбивка (півкегельна).
150
