5.3.3. Способи оформлювання заголовків

Для того, щоб заголовки могли відповідати своїй призначеності, для них потрібно скласти текст, а потім оформлювати його.

Текст для заголовків складають автор і редактор; оформлює заголовки технічний редактор. Найскладнішою частиною оформлювання заголовків є визначення їх співпорядкованості. Треба твердо пам' ятати, що заголовки однакової значущості (в межах одного видання) мають бути оформлені однотипно. Це допоможе читачеві легко орієнтуватися у виданні та визначати залежність одних заголовків від інших. Є шрифтові й нешрифтові способи вирішення цього завдання. Найпоширенішими є шрифтові способи, пов'язані з використовуван-

126

ням шрифтів різних кеглів і накреслин. Ці способи ґрунтуються на оформленні, за якого чим заголовок "старший", тим зорово значущим має бути шрифт, застосовуваний для нього. У додатку 10 для порівняння показано вигляд шрифту гарнітури Times різних кеглів прямої накреслини різної насиченості. Зорова значущість їх змінюється у разі змінювання кегля.

Іноді для вираження супідрядності використовують шрифти одної гарнітури, але одної насиченості.

Для вираження супідрядності заголовків можуть бути застосовані також різні гарнітури: менш насичені для "молодших" заголовків, більш насичені- для 'старших".

У межах одного видання іноді використовують збільшені кеглі та різну насиченість їх, хоча є й інші способи змінювання значущості заголовка для визначення його місця в системі заголовків видання.

Іншою групою способів вираження супідрядності заголовків є такі, які не пов'язані із зміною кегля, насиченості та накреслини шрифту, але які впливають нарозташунок заголовка на сторінці. Такі способи називають композиційними.

Той чи інший розташунок заголовка може визначити його роль серед інших заголовків видання. Найпростіший його розташунок - впідбір до рядка (рис. 20, а).

Рис. 20. Способи розташовування заголовків.

127

Потім ідуть заголовки "кватиркою" (рис. 20, Є) і маргіналією - заголовки на берегах, як на рис. 20, в. Ці види заголовків одночасно майже ніколи не використовують, а за своєю значущістю їх можна вважати рівноцінними.

Черговий за ними за значущістю заголовок - урозріз тексту (рис. 20, г). Цей спосіб розташовування заголовка дуже поширений. За ним ідуть заголовки, розташовані на початкових сторінках (рис. 20, д-€).

Якщо такий заголовок заверстаний зверху, то його називають "шапкою". "Найстаршим" буде заголовок на окремій сторінці - шмуцтитул. Є багато різновидів шмуцтитулів, нижче впевнимося в цьому на прикладах.

Названі вісім способів розміщування заголовків, охоплюючи останній, можуть використовуватися по-різному. Іноді всі заголовки видання розташовують за способом "урозріз тексту", іноді - за способом "на початковій сторінці", іноді два-три способи застосовують одночасно тощо. Вибір тої чи іншої комбінації цих способів залежить від багатьох чинників, які буде розглянено нижче.

Окрім шрифтових і композиційних способів оформлювання заголовків, використовують також графічні, до яких належать оформлювання заголовків скяаданними та рисованими елементами (лінійками, різними знаками, індексами, складанними орнаментами тощо). Графічні способи завжди застосовують у поєднанні з композиційними та шрифтовими.

Роль кожного з цих способів в оформленні заголовків буде розглянута докладніше.