- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
5.1.3. Відбивки та виокремини
Є певний обсяг тексту на сторінці, який з задоволенням сприймає читач. Якщо тексту надто багато, то його це втомлює, а якщо надто мало, то втомлює і дратує, бо читання він часто перериває, перегортаючи сторінки. Суцільний текст на сторінці, тобто текст без відбивок, абзацних відступів, кінцевих рядків - ознака професійної незрілості технолога-дизайнера.
Розмір спуску до тексту на початкових сторінках, відстань початкових заголовків від верхнього краю текстової сторінки, розміри відбивок від тексту
116
заголовків, таблиць, виводів, формул, виносок треба задавати у технологічній специфікації для верстання видань.
Виокремлювання та акцентування окремих частин тексту роблять, шоб допомогти читачеві правильно зорієнтуватися в тексті та засвоїти його. Виокремлені елементи в тексті мають бути зорово інші, ніж решта тексту. Це досягають за допомогою виокремчих засобів, які змінюють графічно звичний вигляд тексту, створюючи на текстовій сторінці ділянки іншої насиченості, кольорового контрасту, відбивок й організуючи нові вертикалі початку читання. Усі ці засоби можна поділити на дві групи. Перша група - шрифтове виокремлювання, пов'язане зі зміною гарнітури, накреслини, кегля, інтерліньяжу. Друга група - нешрифтове виокремлювання, композиційні засоби (складання урозрідження, використовування втяжки, зміна формату складовини), а також виокремлювання складально-графічними елементами (відкреслюванням, підкреслюванням, використовуванням рамок і графічних символів). І останнє - це застосовування кольору.
5.1.4. Інтерліньяж
Це відстань між сусідніми рядками тексту видання. Нині інтерліньяж прийнято вимірювати між базовими лініями тексту. Виражають його у тих самих одиницях, що й розмір шрифту (в пунктах).
У різних програмах інтерліньяж верстання задають по-різному.
Стандартним є інтерліньяж, що дорівнює 120 % розміру кегля. У діалоговому режимі згадана значина інтерліньяжу, як правило, кратна половині висоти рядка.
5.1.5. Кернінг
Це розмір проміжку між парою символів. Регулювання кернінгу виконують для шрифтів великого розміру. Виражають його у частках М-проміжку, що дорівнює ширині великої літери Μ кегля шрифту. Більшість шрифтів мають зрегламентовані відстані (апроші) між парами символів. Однак подекуди вони потребують уточнення, особливо це зумовлено різницею в інтервалах між символами, що призводить до порушення структурної цілісності тексту. Тоді будь-яке слово може бути складене щільніше. Для цього можна скористатися таблицями кернінгу, використовні як утиліти програм верстання. Найпомітніший вплив кернінгу в текстах з великим кеглем скиадовини. Розрізняють кернінг ручний, автоматичний, замовний.
5.1.6. Технологія верстання сторінок
Верстанням називають процес формування сторінок видання за визначеними розмірами з тексту, ілюстрацій та інших його елементів. Тому залежно від виду видання розрізняють верстання книжкове, журнальне, газетне.
117
Для верстання кожного виду видання характерними є специфічні особливості та правила, якими керуються, виконуючи цю технологічну операцію. Верстальник керується в роботі видавничим текстовим оригіналом з розмітками, виконаними технічним редактором, або оригіналом-макетом, виготовленим видавництвом до передання замови друкарні. Щоб полегшити процес верстання, спочатку, як правило, виконують допоміжну технологічну операцію, яку називають комплектуванням, або підбиранням файлів гранок. Під час комплектування гранки підбирають у порядку розташунку іх в оригіналі, причому всі частини складовини -заголовки, таблиці, формули, посилки, додатковий текст розставляють на свої місця.
Залежно від основних елементів, з яких монтують сторінки книжкового видання, розрізняють верстання: текстове (суцільний текст); змішане (текст із таблицями, формулами, посилками тощо); поілюстроване (текст з ілюстраційним матеріалом). Під час верстання сторінки з гранок складовини відокремлюють певну кількість рядків, що вміщуються у заданий формат сторінки тексту, а далі верстають колонцифру, а якщо передбачено, то й колонтитул. Окрім основного тексту, в сторінку входять додатковий текст, заголовки тощо.
Колонцифра - порядковий номер сторінки у виданні. Це необхідний для читача елемент оформи видання. Колонцифра може бути заверстана знизу або вгорі сторінки, по центру, внутрішньому або зовнішньому березі, на середині останнього.
Колонтитул - додатковий в оформленні елемент видання - назва розділу, параграфа, окремого твору у збірнику, розміщувана у верхній або нижній частині сторінки в межах формату складовини і займає один рядок. Часто колонтитул доповнюють колонцифрою.