
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
Для попереднього розмічання технічний редактор повинен одержати всі ескізи ілюстрацій видання та підписи до них.
Ескізи мають бути зредаговані, в них зрозуміло і чітко має бути зазначено, що погрібно художникові залишити, а що вилучити, що треба вирізнити на ілюстраціях, а що на них другорядне. Окрім ескізів та підписів до них, до початку попереднього розмічання у технічного редактора має бути документ, із якого можна було б дізнатися, якими будуть формат видання і сторінки складовини, а також з'ясувати передумови композиції майбутнього виданій.
Окрім того, бажано, щоб на попереднє розмічання був поданий авторський текстовий оригінал, на берегах якого є посилки на ілюстрації.
Автори подають ескізи в найрізноманітнішому вигляді - це можуть бути схеми, виконані від руки, синьки з якихось креслеників або схем, вирізки з інших видань, фотографії тощо. Розміри авторських ескізів також можуть бути неоднакові. Кожний ескіз повинен мати порядковий номер.
Перед початком попереднього розмічання ескізи потрібно підібрати за порядком розташунку їх у виданні.
Саме розмічання відбувається так. Поклавши перед собою авторський текстовий оригінал та підписи до ілюстрацій, технічний редактор бере ескіз ілюстрації і відшукує посилки на неї в оригіналі. Перше, що треба з'ясувати, це
107
розташунок попередньої та чергової ілюстрацій. Якщо вони віддалені далеко одна від одної та не можуть бути на одному розвороті з розмічуваною ілюстрацією, то технічному редакторові треба проаналізувати підпис до неї.
Уточнивши розміри цього підпису і його склад, він вирішує, як саме треба розмістити ілюстрацію та підпис у заданому форматі видання на сторінці складовини. Орієнтується технічний редактор у цьому випадку здебільшого на ширину шпальти і ширину ілюстрації.
Черговий крок - перевіряння цієї ідеї. Треба проаналізувати авторський ескіз, упевнитися в тому, що ілюстрація у відведеному для неї місці не матиме вигляду ні занадто перевантаженого, ні занадто порожнього. Дуже важливо врахувати написи, які художник повинен зробити на ілюстрації. Треба пам'ятати, що в готовому виданні розмір літери у написах має бути не менш як 1,5...2 мм.
Якщо розмір авторського ескіза такий, що виконаний у його розмірі оригінал відповідає стандартному масштабові зменшення, то цей масштаб проставляють на ескізі.
У тих випадках, коли жодне стандартне зменшення не підходить, потрібно шукати вихід із становища. Насамперед, треба перевірити, чи не можна внести невеликі корективи в ілюстрацію з тим, щоб змінити її розміри - збільшити чи зменшити. Цю роботу технічний редактор не має права виконувати без редактора, для неї потрібні певний досвід та розуміння суті ілюстрації. Якщо ілюстрація складається з кількох окремих сюжетів, то іноді можна дати вказівку художникові збільшити (або зменшити) відстань між окремими сюжетами.
Якщо підібрати потрібні розміри ілюстрації таким способом не вдається, то доводиться замовляти художникові оригінал ілюстрації, який не збігатиметься за розмірами з ескізом автора. Це сповільнює роботу, тому застосовувати цей спосіб треба тільки тоді, коли іншого виходу із ситуації технічний редактор не знає.
Найчастіше в цих випадках художники перезнімають авторський ескіз у
потрібному масштабі, а потім обводять його тушшю. Для того щоб дати правильні
вказівки художникові для обводження, технічний редактор повинен задати два
розміри: один - це розмір ілюстрації, інший - масштаб її зменшення (наприклад,
'Перезняти на 20 см по ширині, а потім зменшити на'/,").
Для поліпшення композиції ілюстрацій, призначених для обводження, недостатньо тільки вказати, як потрібно змінити відстань, треба перемонтувати ескіз автора. Робиться це тільки за згодою автора. Авторський ескіз розрізають й окремі його частини переклеюють так, як це потрібно. Під час переклеювання треба стежити, щоб не було перекосів і зсувів (іноді цю роботу виконують працівники графічного бюро або художники).
Особливо уважно мусить ставитися технічний редактор до тих випадків, коли під одним номером ілюстрації йтимуть кілька сюжетів, а ескізи на кожен сюжет подані окремо. Якщо ескізи підходять за розмірами, то їх можна змонтувати
108
разом. У тих випадках, коли їхні розміри або масштаб не дають змоги цього зробити, кожний сюжет ілюстрацій розмічають окремо, але весь час треба мати на увазі, що з цих розрізнених сюжетів має вийти одна ілюстрація.
Бувають випадки, коли у всьому виданні автору важливо витримати незмінний масштаб на якусь групу ілюстрацій. Про це побажання автора технічний редактор має бути проінформований редактором перед початком попереднього розмічання. Якщо до технічного редактора таку вимогу доведено, то він зобов'язаний її врахувати.
Усі ці операції виконують тоді, коли зрозуміло, що розмічувана ілюстрація не може потрапити на один розворот з попередньою або черговою. Тоді ж, коли така можливість є, робота технічного редактора різко ускладнюється, бо йому треба передбачити, як композиційно можуть розміститися дві (або більше) ілюстрації на одному розвороті. Можливість потраплення кількох ілюстрацій на один розворот змушує технічного редактора думати не тільки про те, яку ширину займе ілюстрація у виданні, а й про те, яка буде її сторона, як вона буде співвідноситися з висотою інших ілюстрацій, що можуть потрапити на той самий розворот, яка може бути композиція всіх розворотів видання.
Тому, проектуючи той чи інший масштаб зменшення ілюстрацій, технічний редактор весь час повинен умовно (або на папері у вигляді олівцевих креслеників) проектувати можливі варіанти композиції, враховуючи й ілюстрації з їх завантаженістю, і характер та обсяг підписів до ілюстрацій, і задум оформи видання.