3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання

Перш ніж розробляти елементи оформи видання, треба сформувати загальний задум його оформи. Це дуже складна та творча робота і подати конкретні рекомендації для цього важко, оскільки наперед ніколи не можна передбачити, що саме стане найхарактернішою ознакою в оформі того чи іншого видання. В одних випадках цією ознакою можуть бути формат видання, розміри ілюстраційних оригіналів та їх розташунок у виданні, в інших - розміри і пропорції текстового матеріалу на сторінці, розміри берегів та їх співвідносини тощо. Будь-який елемент видання за відповідних умов може визначати лице майбутнього продукту. Задум оформи може ґрунтуватися на особливостях видання, а також на особливостях його подання читачеві. Треба зауважити, що на задум оформи видання істотно впливають виробничо-технічні та фінансові можливості видавця. Від цих можливостей залежить не тільки шюстраційність майбутнього видання, а і його формат, вибір деяких засобів оформлювання складовини текстів тощо. Тому задум оформи видання має відповідати виробничо-технічним можливостям видавництва.

Інша обмежила - економічні питання, які мають бути вирішені у видавництві. Здебільшого видання має бути задумане так, щоб у результаті видавництво отримало прибуток, тобто щоб витрати на видання (а саме: гонорари автору і художнику, вартість матеріалів, робота друкарні, видавниче додрукарське опрацьовування майбутнього видання, виплати книготорговельним організаціям за розпродавання

64

та розповсюджування тиражу) були нижчі, ніж сума, отримана видавництвом за тираж від книготорговельних організацій. Тому задум оформи видання і його рентабельність взаємопов'язані, тобто значно впливають один на одного.

Засоби втілювання задуму оформи видання. Задум оформи майбутнього видання завжди пов'язаний з його конкретними особливостями. Видання, якого ще немає, в задумі оформи дістає майбутню свою форму втілення. Після ознайомлення з твором технічний редактор повинен вибрати формат майбутнього видання, шрифт, розташунок ілюстрацій. Вже це визначає його найважливіші особливості.

У своїй роботі технічний редактор для оформлювання майбутнього видання використовує низку засобів, основні з яких композиційні та шрифтові. До шрифтових належать ті, які за допомогою різниці в розмірах шрифтів, їх насиченості, рисунках дають змогу відобразити ті чи інші відтінки змісту твору. Під композиційними засобами розуміють ті, за допомогою яких усі елементи майбутнього видання будуть подані в ньому. Це стосується рисунків з підписами, оглаву, посилок, додаткових текстів, заголовків. Визначена послідовність матеріалу у виданні подає твір як просторово, так і в площині сторінки, площині груп сторінок, а також у площині всього видання. Композиційні засоби оформлювання можуть надавати виданню нових відтінків його змісту. Тому задум просторового розташунку елементів майбутнього видання залежить від його змісту та від того, що передусім треба виокремити в ньому.

Щоб найкраще і найзручніше подати матеріал ввдання, технічний редактор повинен так оформити його, щоб око читача сприймало видання як упорядковане, продумане ціле, а не випадково зібрані та розміщені різнорідні елементи. Має бути створений цілісний ансамбль із тексту, заголовків, таблиць, ілюстрацій з підписами. Задум оформи видання має відображати найзагальніші риси цього ансамблю.

Просторово можна будувати видання по-різному. Проте треба пам'ятати принцип цілісної композиційної схеми (розташунок ілюстрацій, заголовків, додаткових текстів тощо). Ідея оформи майбутнього видання може полягати в тому, що якісь його елементи повинні бути розміщені не лише однотонно, а й мати однотипні розміри, бути пропорційними один відносно одного. Такої пропорційності можна досягнути різними способами, які розглянемо далі.

Основні принципи оформлювання видавничої продукції. Оформлювання видавничої продукції має цілеспрямований характер, що полягає у відшуканні найзручнішого варіанта подання інформації читачеві. У практиці оформлювання видань видавництва прагнуть до розкриття їхнього художнього образу, архітектоніки, забезпечення зручності користування ними, прочитності тексту, доцільності вибирання матеріалів та технологічних процесів. Важливий принцип також - економічність видання. Забезпечення прочитності тексту — один із принципів оформлювання видання. З цим параметром пов'язана швидкість читання і якість сприймання прочитаного тексту. Основне в цьому питанні - зрозумілість

65

літер, знаків та безпомилковість їх сприймання. На прочитність мають вплив також рисунок літер і знаків, тобто гарнітура шрифту, кегель, його цільність, якість відбитка (чіткість, колір фарби, тип паперу), формат рядка, освітленість під час читання.

Зручність користування має принципову значину для формування майбутнього видання і залежить перш за все від його формату. Так, виданням великого формату зручно користуватись лише за столом (сидячи). Формат визначають змістом видання, видом літератури, її значиною. Зручність користування виданням залежить від організації, побудови і розміщеності літературного, шюстраційного, довідкового та інших матеріалів. Треба підкреслити також роль деяких виокремин у тексті, побудови чіткої системи рубрикацій, розміщеність вказівок, колонцифр, колонтитулів.

Ще один принцип оформлювання видавничої продукції - доцільність вибирання матеріалів і технологічних процесів. Вибираючи конкретний матеріал, треба враховувати мету видання, його життєздатність, цінність та вартість матеріалів. Треба пам'ятати, що вибір того чи іншого матеріалу тісно пов'язаний з питанням економічності видання.

Економічність видання як принцип його оформлювання має важливу значину, оскільки в час ринкових відносин потрібно вміти з метою економії паперу, фарби та інших матеріалів усе розрахувати так, щоб видання за своєю вартістю було доступним широкому загалу.

Висока якість, швидке виконування замови для оприлюднення її і малі витрати на випуск видання - усі ці чинники одночасно недосяжні. Ось чому завжди потрібно розставити пріоритети.

План оформи видання. Після повного з'ясування найважливіших показників майбутнього видання згідно з задумом його оформи їх фіксують у плані оформи видання. Це документ, з якому зазначають:

• обсяг видання;

• його формат;

• тираж видання;

• спосіб друкування;

• розміри текстової сторінки;

• гарнітуру, накреслину та розмір шрифту;

• кількість і характер ілюстрацій;

• зовнішню оформа.

План оформи видання як офіційний документ затверджує директор видавництва, представник планового відділу, підписує редактор, завідувач редакції, головний художник та головний редактор (або його заступник), узгоджують і підписують представники виробничого відділу та технічної редакції.

У разі детальнішого розробляння задуму оформи видання (подекуди силами художньої редакції) до плану його оформи додають ескізи і макети. Проте це

66

буває лише тоді, коли задум оформи видання детально опрацьовують перед тим, як авторський оригінал потрапляє на стіл технічного редактора.

В іншому випадку деталізацію задуму та плану оформи видання покладають повністю на технічного редактора, за винятком тих показників, які зазначено у плані оформи. У невеликих видавництвах, а нині це дуже актуально, розробляння загального задуму і самого плану оформи видання - обов'язок технічного редактора.

Класифікація типів видань. Різноманіття книжкової продукції потребує точнішого врахування специфічних якісних характеристик видання. У видавництвах розроблено певні вимоги до кожного виду літератури з урахуванням рентабельності, економічної доцільності використовування тих чи інших книжкових форм, матеріалів, способів друкування. Якщо видання виходить у певній серії, то треба розробляти чіткі типові серійні якісні показники. У деяких видавництвах тип видання визначають залежно від виду літератури.

Тип видання - поняття складне. Об'єднуючи літературну працю та видавничий задум, ми створюємо той чи інший тип, який одночасно вказує і визначає як вид літератури, так і тип видання (монографія чи збірник, самостійне видання чи серійне).

У видавничій практиці вирізняють сім основних груп видань:

1. Офіційні видання.

2. Наукові видання:

• збірники творів, вибрані твори, монографії, збірники наукових праць, документальні видання;

• матеріали конференцій, тези доповідей;

• автореферати дисертацій.

3. Науково-популярні видання.

4. Навчальні видання:

• підручники для вищих і спеціальних навчальних закладів, професійно-технічних училищ;

• навчально-методичні, навчальні, наочні посібники;

• робочі програми.

5. Виробничі видання:

• виробничі, нормативно-виробничі;

• практичні порадники.

6. Довідкові видання:

• словники;

• енциклопедії;

• довідники спеціаліста;

• прейскуранти, проспекти, каталоги.

7. Літературно-художні видання:

• збірники творів, вибрані твори;

• окремі видання та збірники;

67

• серії.

Такого різноманіття типів книжкових видань достатньо, щоб задовольнити суспільні потреби читачів на різні книжкові видання.