
- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.2. Класифікація авторських і видавничих текстових оригіналів
- •1.3. Авторські текстові оригінали 1.3.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.3.2. Оформлювання титулу та нумерування сторінок
- •13.3. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу
- •1.3.4. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання без змін (повторний)
- •1.3.5. Авторський текстовий надрукований оригінал для перевидання зі змінами
- •1.3.6. Роздруки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої
- •13.7. Авторський текстовий рукописний оригінал
- •1.4. Авторські зображальні оригінали
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали
- •1.9. Правила здавання та приймання видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати видань
- •2.2. Сторінка складовини. Формати сторінок складовини, їх визначання і розраховування
- •2.3. Шрифти та їх класифікація
- •2.3.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •2.3.2. Класифікація шрифтів
- •2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти
- •2.3.4. Властивості шрифтів
- •2 3.5. Вибирання шрифту
- •2.4. Обсяг видання
- •2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
- •2.4.2. Умовний друкарський аркуш
- •В умовні
- •2.4.3. Авторський аркуш
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні
- •2.4.6. Місткість друкарського аркуша та її коефіцієнт
- •Розділ з
- •3.1. Організування редакційно-видавничого процесу у видавництві та випускання друкової продукції на поліграфічному підприємстві
- •3.1.1. Формування задуму та плану оформи видання
- •3.1.2. Основні етапи оформлювання та опрацьовування тексту
- •3.1.3. Редакційно-технічне готування видань. Основні вимоги до оформи видань і критерії оцінювання їхньої якості
- •3.1.4. Основні вимоги до поліграфічного відтвору тексту
- •3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішньої оформи видань
- •3.2.1. Оформлювання суперобкладинок і футлярів
- •3.2.2. Оформлювання обкладинок і палітурок
- •3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)
- •3.3. Робота над оригіналами титулів
- •3.3.1. Верстання та розмічання авантитулу, колонтитулу і фронтиспіса
- •3.3.2. Верстання та розмічання звороту титульної сторінки
- •3.4. Традиційне додрукарське готування видання
- •3.5. Сучасні комп'ютерні видавничі системи
- •Розділ 4
- •4.2. Попереднє розмічання авторських ескізів
- •43. Розмічання ілюстрацій
- •4.4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій
- •Розділ 5
- •5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок 5.1.1. Технологічні параметри складання
- •5.1.2. Абзацні відступи
- •5.1.3. Відбивки та виокремини
- •5.1.4. Інтерліньяж
- •5.1.5. Кернінг
- •5.1.6. Технологія верстання сторінок
- •Загальні правила верстання сторінок:
- •5.1.7. Особливості складання простого й ускладненого текстів
- •5.2. Робота над оригіналами початкових і кінцевих сторінок
- •5.3. Робота над заголовками 5.3.1. Особливості складання заголовків
- •5.3.3. Способи оформлювання заголовків
- •5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
- •5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
- •5.3.6. Розмічання заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.5.3. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.5. Примітки
- •5.5.6. Післямова та завершальна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Оглав
- •5.5.11. Випускові дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу
- •5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
- •5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
- •5.6.7. Особливості оформлювання виводів
- •5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
- •5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.5. Складання дужок і приставних знаків
- •5.7.6. Складання математичних формул із переносами
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлювання текстів довідкової призначеності
- •5.10.1. Оглав
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлювання і правила розмічання віршового тексту
- •5.11.1. Вибирання сторінки складовини віршового тексту
- •5.11.2. Розташовування віршів на сторінках складовини
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і компонування заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях
- •5.11.5. Особливості розмічання віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книжок і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ б
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підписування видання до друкування
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7
- •7.1.1. Класифікація та особливості оформлювання журналів
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •7.1.3. Робота над текстовим журналом
- •7.2. Технічне редагування газети
- •7.2.1. Вимоги до оригіналів
- •7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет
- •7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
- •Розділ 8
- •Післямова
- •Студент повинен уміти:
- •Основи техніки творення книги
- •Isbn 5-7745-0741-6
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої та поліграфічної справи
2.4. Обсяг видання
Технічний редактор повинен знати, що одним із основних моментів у його роботі є попередній розрахунок обсягу видання. Для цього треба ознайомитися з одиницями виміру обсягу друкового твору і навчитися знаки видавничого оригіналу переводити у рядки складовини.
Будь-якому видавництву треба знати:
скільки паперу піде на видання (обсяг видання у паперових аркушах, щоб пізніше за ним і тиражем визначити загальну масу паперу на тираж);
яким буде обсяг видання у друкарських аркушах (без цього не можна визначити його обсяг у паперових аркушах);
який обсяг твору, створеного автором (обсяг видання в авторських аркушах - від нього залежить розмір авторського гонорару, якщо його призначають з
56
розрахунку певної суми за один авторський аркуш; цей обсяг- один із договірних показників, установлених для автора видавництвом);
чому дорівнює обсяг усього другового матеріалу видання - і авторського, і не авторського (обсяг видання в обліково-видавничих аркушах - його треба зазначати у випускових даних кожного видання, як це передбачено стандартом; без нього не можна визначити місткість одного друкарського аркуша, тобто місткість всього видання);
друкарський обсяг усього тиражу (обліково-видавничий обсяг видання в аркушах-відбитках).
2.4.1. Фізичний друкарський і паперовий аркуші
Друкарський аркуш фізично, предметно - це площа поверхні одного боку паперового аркуша, який сприймає фарбу з друкарської форми тих самих розмірів, або інакше - половина паперового аркуша стандартного розміру (формату).
Такий друкарський аркуш називається фізичним.
На кожному паперовому аркуші видання маємо два відбитки: один - на лицьовому боці, інший - на звороті. Таким чином, знаючи, скільки фізичних друкарських аркушів буде у виданні, можна, поділивши це число на два, одержати обсяг видання у паперових аркушах.
Те, що деякі видання друкують на рулонному папері, справи не міняє, адже після друкування паперове полотно розрізають на аркуші стандартного формату, і підраховування у паперових аркушах стає можливим.
Припустимо, що на друкарському аркуші розміщено 16 с. видання. Поділивши загальну кількість сторінок у виданні на кількість їх в одному друкарському аркуші, дістанемо обсяг видання у фізичних друкарських аркушах.
Приклад підраховування обсягу видання у фізичних друкарських і паперових аркушах: у виданні 160 с. На кожному друкарському аркуші 16 с. Обсяг видання у фізичних друкарських аркушах 160 : 16=10. Отже, паперових аркушів на один примірник видання знадобиться 10:2 = 5.
Знаючи масу їм2 паперу і тираж, легко підрахувати, скільки тонн паперу потрібно для того, щоб надрукувати видання.
Якщо площу паперового аркуша позначити S (м2), масу їм2 паперу - М(г), обсяг видання у паперових аркушах - П, тираж видання - N (примірників) і норму відходів на технологічні витрати - Т(т), то кількість паперу Κ (τ), потрібного для випускання видання,
v SMITNT
К = ;—.
ΙΟ6
57
2.4.2. Умовний друкарський аркуш
Ввдання (книжки, брошури тощо) друкують на папері різних форматів, і, щоб можна було зіставити друкарський обсяг різноформатних видань, було введено загальну міру- друкарський аркуш формату 60x90 см. Це і єумовний друкарський аркуш. До нього прирівнюють друкарські аркуші всіх інших форматів. Звідси інша його назва - зведений друкарський аркуш.
Приклад переведення фізичних друкарських аркушів в умовні: видання обсягом 10 фізичних друкарських аркушів друкують на папері формату 84 χ 108 см. Щоб дізнатися, чому дорівнює обсяг цього видання в умовних друкарських аркушах, треба площу фізичного друкарського аркуша поділити на площу умовного, тобто визначити, скільки умовних друкарських аркушів вміщується на аркуші такої площі. Маємо (84 χ 108): (60 χ 90) = 9072:5400 = 1,68.
Отже, в одному фізичному друкарському аркуші формату 84x108 см вміщується 1,68 умовного друкарського аркуша, а в 10 фізичних друкарських аркушах - у 10 разів більше, тобто 16,8 умовного друкарського аркуша.
Таким чином, для переведення фізичних друкарських аркушів в умовні треба обсяг видання у фізичних друкарських аркушах помножити на число, яке показує скільки умовних друкарських аркушів вміщується в одному фізичному. Таке число, різне для фізичних форматів, називається перевідним коефіцієнтом.
Знаючи коефіцієнти переводження фізичних друкарських аркушів усіх стандартних форматів, легко підрахувати обсяг будь-якого видання в умовних друкарських аркушах, помноживши його обсяг у фізичних друкарських аркушах на перевідний коефіцієнт (табл. 10).
Таблиця 10. Коефіцієнти переводження фізичних друкарських аркушів