2.3.2. Класифікація шрифтів

Вибір тої чи іншої гарнітури шрифту визначає саме видання (продукція), його мета й читацька адреса. У науково-популярному виданні доречні одні шрифти, у художньому - інші. Також важливе місце того чи іншого шрифту у виданні (текст, заголовок та інші елементи).

Вибір шрифту визначає також спосіб друкування. Все це призвело до великої різноманітності шрифтів, які різняться кількома ознаками.

Шрифта характеризують:

• графічною основою знака письма;

• рисунком;

• накреслиною;

• розміром.

Графічні особливості шрифту. Майже всі літери української абетки - з погляду їх накреслини - досить складні за конструкцією. Будь-яка конструкція літери повинна мати такі індивідуальні ознаки, які дадуть змогу читачеві впізнати цю літеру, відрізнити її від інших знаків та літер абетки.

Принципова графічна схема літери. Концентрація графічних ознак кожної літери - це її принципова графічна схема. Наприклад, літера "и" має принципову схему, для якої дві вертикальні (або близькі до них) лінії з'єднані між собою третьою, яка йде зліва вгору направо. Ті зміни в накреслині літери, що руйнують цю принципову схему, роблять літеру невпізнанною; будь-які зміни, за яких принципову схему око читача сприймає, зберігає впізяанність літери.

иики ииии

_{НИИ И 7/К}

Кожна літера (і будь-який знак абетки) має свою власну схему, яка і слугує її основною графічною схемою.

Рис. 2. Різні варіанти накреслини літери "И".

Графічні ознаки шрифта. В межах одної принципової графічної схеми може бути велика кількість варіантів накреслини тої самої літери (рис. 2). З цієї великої кількості нас цікавлять тільки ті її накреслини, які призначено для

використовування у спеціальних складальних шрифтах.

45

_1111.

_PPPP.

^{ИаА/а Ua}_t

АБВГАБВГАВВГ

_oooo.

Відомо, що накреслину літер української абетки протягом кількох століть змінювали й удосконалювали. Зіставлення великої кількості різних накреслив літер і знаків абеток дало змогу виокремити найважливіші графічні ознаки, які можуть характеризувати особливості їхньої нової графічної побудови (рис. 3). Таким є:

і. Характер і відношення товщини основних та допоміжних штрихів. Основні штрихи найчастіше вертикальні й товстіші від допоміжних; допоміжні штрихи, що з'єднують основні, як правило, бувають горизонтальні або похилі і тонші від основних.

Рис. 3. Графічні особливості побудови літер.

2. Характер засічки - короткої лінії, що закінчує основний штрих або допоміжні штрихи літери (рис. З, а).

3. Характер напливу (рис. З, б) або нахилу (рис. З, в) - максимального потовщення округлих елементів літери.

4. Характер лінії шрифту - реально ненаявної, але сприйнятої оком лінії, за якою вирівнюють нижні краї літери; елементи, що виходять за межі цієї лінії, не впливають на ясність її сприймання.

5. Нахил основних штрихів до горизонтальної лінії шрифту.

6. Наочно сприйнята насиченість знака, тобто велика або менша його чорнота (рис. 3,г).

7. Площа внутрілітерної прогалини (рис. З, д).

8. Відношення ширини літери до її висоти.

9. Деякі індивідуальні особливості закінчень літер і знаків та окремих їхніх елементів.

За своєю призначеністю та сферою використовування шрифти ділять на книжкові, газетні, плакатно-афїшні, картографічні, рекламні. Також можна вирізнити особливу групу шрифтів спеціальної призначеності, наприклад шрифти для складання документів строгої звітності (банківські чеки, шрифти ощадних кас та ін.), а також імітаційні шрифти (наприклад, шрифти, накреслина яких близька до каліграфічного письма).

Одна з основних ознак, які характеризують накреслену шрифту, - відношення товщини осноених і з'єднувальних штрихів. Основні штрихи літер, як правило, закінчуються засічками, які мають різні накреслини.

Накреслину шрифтів характеризує насиченість і товщина, нахил основних штрихів до горизонтальної лінії шрифту, висота знаків та характер їх заповненості, ширина штрихів. За насиченістю розрізняють шрифти: світлі, напівгрубі й грубі.

46

За нахилом основних штрихів вирізняються шрифти: прямі, з вертикальними основними штрихами; курсивні, характеризовані відхилом основних штрихів від вертикальної положини і тим, що накреслини малих літер (наприклад, а, ч, д, т та ін.) деякою мірою нагадують літери, написані від руки. Нахилені шрифти повторюють накреслину всіх знаків прямого шрифту, але основні иггрихи нахилені, як правило, вправо або вліво, що трапляється рідше.

За відносними розмірами ширини і висоти знаки шрифту ділять на п'ять груп: нормальні, вузькі, надвузькі, широкі та надширокі. У нормальних шрифтах відношення ширини вічка до висоти становить приблизно 3 :4. У вузьких шрифтах це відношення дорівнює приблизно 1 : 2, а в широких — 1 : 1; в деяких випадках ширина вічка перевищує його висоту (надширокі шрифти).

За характером заповнення шрифти бувають: нормальні, контурні, виворітні, відтінені, штрихові та ін. Всі вони (крім шрифтів, нормально заповнених) мають спеціальну призначеність і дуже часто їх використовують в рекламі, оформі запрошень, афіш тощо.

Заплечики

Верхнє заплечико .

Рис. 4. Схема площадки вічка складальної друкарської літери.

Р озмір шрифту. Зрозуміло, шо шрифти одної гарнітури можуть мати різні розміри. Висота площадок вічка літери (рис. 4) називається кеглем. Усі літери одного кегля (незалежно від їхньої гарнітури) мають площадку однакової висоти (за шириною ця площадка, як і ширина літер, різна). На площадці літер одного кегля (тобто одної висоти) розміщуються будь-які

знаки і літери абетки: і з надрядковими, і з підрядковими елементами, літери і малої, і великої накреслин тощо. До кегля належить також мінімальний проміжок між рядками, якого визначає інтерліньяж.

Схему деяких знаків української абетки подано на рис. 5.

Рис. 5. Схема деяких знаків української абетки з підрядковими (а) та надрядковими (б) елементами.

Абсолютний розмір вічка літери (тобто видної частини літери або знака на площадці друкарської літери) в різних гарнітурах за того самого кегля може бути різний. Лінія шрифту в різних гарнітурах (за однакового кегля) може лежати на різному рівні (рис. 6).

47

І абвАБВ абвАБВ Розмір шрифту (кегель) виражають в

I _ ___— 1 пунктах, тобто в одиницях типометричної

Рис. 6. Лінія шрифту і розмір вічка системи вимірювання (наприклад, кг. 8,

в різних гарнітурах. ^ _{12кг 2g)}

У більшості КВС, використовуваних в Україні, застосовано англійську типометричну систему вимірювання, у якій один пункт (1/72 дюйма) дорівнює 0,352 мм. Французький же друкарський пункт (1/72 французького дюйма) дорівнює 0,376 мм.

Шрифти, що мають розмір до 12 п. долучно, прийнято вважати текстовими, а шрифти, розмір яких більший, - титульними, або заголовковими. В дод. 10 наведено порівнянні характеристики кеглів шрифту гарнітури Times.

Гарнітура - це шрифти одного рисунка, але різних накреслин вічка та кегля. Стандарт "Шрифти поліграфічні" передбачає використовування близько 2000 гарнітуро-кеглів шрифтів, 348 з них призначені для фотоскладання. До бібліотеки Para Type долучено 176 назв гарнітур шрифтів.

Знаки і літери одної гарнітури мають, безумовно, збігатися за всіма графічними ознаками. Визначальними для гарнітури можуть бути одна-дві ознаки (наприклад, характер засічок та відношення товщини основного штриха до допоміжного). Змінюючи інші графічні ознаки гарнітури, можна одержати різні варіанти накреслин її шрифтів. Змінюючи товщину ліній у літерах, можна дістати шрифт світлий, напівгрубий або грубий, а змінюючи ширину літери, - шрифт вузької, нормальної чи широкої накреслин тої самої гарнітури.

Літературна гарнітура характеризована невеликою контрастністю основних та з'єднувальних штрихів, плавним переходом від основного штриха до з'єднувального.

Літера "а", "Л", "л", "С" мають краплеподібну, трошки сплющену кінцевину; літери "С", "є" відкриті; у малих літерах "р" і "ф" замість верхньої засічки -виступ наліво. Засічки літер короткі, у вигляді трикутників.

Гарнітура має накреслину:

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну світлу;

• пряму нормальну напівгрубу;

• пряму вузьку напівгрубу.

Укомплектованість для всіх видів складання, висока зручність читання та велика поширеність роблять цю гарнітуру одною з найуживаніших.

Банниківська гарнітура характеризована малою контрастністю основних і з'єднувальних штрихів. Вічко літер досить широке.

У літерах "Ц" та "щ" нижні виносні елементи нахилені ліворуч, а у літери "д" повернені до центра. Характерні накреслини мають літери "з", "л".

Гарнітура має накреслину:

48

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну напівгрубу;

• пряму нормальну напівгрубу.

У зв'язку з неукомплектованістю формульними знаками та специфічним виглядом літер ця гарнітура має порівняно вузьке вживання - в дитячій та художній літературі, у виданнях з мистецтва та науково-популярній літературі, а також її використовують для складання спеціальних таблиць.

Звичайна нова гарнітура характеризована великою контрастністю основних і з'єднувальних штрихів, порівняно великою шириною знаків та загальною масивністю, насиченістю літер, засічками у вигляді прямих ліній.

У літерах "К", "ж", "я" нижні штрихи закінчуються на рядку, ніби обрубані, в малій літері "ф" вертикальний штрих закінчується роздвоїною ("ластівчин хвіст").

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну світлу;

• пряму нормальну напівгрубу;

• курсивну нормальну напівгрубу;

• пряму вузьку (тільки великі літери збільшеного розміру). Ця гарнітура має велику поширеність.

Єлизаветинська гарнітура - насиченіша, ніж звичайна нова гарнітура, її літери трохи вужчі, а контрастність більша.

Характерні накреслини мають кінці великої літери "З" і малих літер "ц", "щ". Своєрідно побудований верхній елемент літери "в".

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну світлу.

Цю гарнітуру використовують у виданнях дитячої та художньої літератури, а також у виданнях й альбомах з мистецтва.

Академічна перша гарнітура має досить високу насиченість, завдяки потовщеним з'єднувальним штрихам. Контрастність мала. Засічки за формою наближені до бруска. Характерні для гарнітури накреслини мають літери "д", "з", "л", "ц", "щ". Літера "є" має дві різні накреслини. У напівгрубій накреслиш вічко літер вужче, ніж у світлому. Рядкові літери порівняно з великими - дуже малі.

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну світлу;

• пряму нормальну напівгрубу;

• пряму нормальну грубу.

Цю гарнітуру використовують в журнальній, дитячій, природознавчій літературі-

49

Шкільна гарнітура характеризована широким вічком, невеликою контрастністю між основними і з'єднувальними штрихами, засічками у вигляді потовщених прямих ліній. Малі літери майже квадратні та вдвічі нижчі від великих.

Гарнітура має накреслиш:

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну світлу;

• пряму нормальну напівгрубу;

• курсивну нормальну напівгрубу.

Останнім часом цю гарнітуру все ширше використовують у виданнях без формул і таблиць.

Бажанівська гарнітура є тільки у великих знаках і призначена для оформлювання обкладинок, титулів, заголовків. Характерна своєрідним рисунком багатьох знаків. Наприклад, у літері "Д" верхню частину побудовано як у літери "А", своєрідні є будова нижнього горизонтального штриха літери "Е", косого з'єднувального штриха літери "И", особливий рисунок літери "Л".

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

• курсивну нормальну світлу;

• пряму нормальну напівірубу;

• пряму нормальну грубу.

Брускова гарнітура характеризована майже повною відсутністю контрасту між основними та з'єднувальними штрихами, засічками у вигляді брусків. Є тільки у великих розмірах. Використовна для складання заголовків у газетах і журналах, іноді в книжкових виданнях.

Обрубана гарнітура не має контрастності та засічок, чим відрізняється від інших. Характерний для гарнітури рисунок мають літери "ж", "к", "л", "м". Загальне враження від рисунка цієї гарнітури - округлість багатьох знаків.

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

• пряму нормальну напівгрубу;

• пряму широку світлу;

• пряму широку напівгрубу;

• пряму широку грубу.

Цю гарнітуру використовують для складання заголовків у виданнях для дітей і заголовків у газетах, журналах та книжкових виданнях.

Журнальна обрубана гарнітура відрізняється від обрубаної гарнітури більшою "гостротою" багатьох знаків. Своєрідний рисунок мають малі літери "и", "к", "м" - у них гострі кути.

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

50

• курсивну (нахилену) світлу;

• пряму нормальну грубу.

Цю гарнітуру широко використовують для складання тексту і заголовків. Шрифти кожної гарнітури ділять на такі групи:

• прямого і курсивного накреслин залежно від положини вічка;

• нормальної, вузької та широкої накреслин залежно від ширини вічка;

• світлої, напівгрубої і грубої накреслин залежно від насиченості вічка.