- •1. Предмет психології як науки, її завдання.
- •3. Сучасна система психологічних знань.
- •4. Основні напрямки сучасної психології.
- •5. Поняття про психіку та функції.
- •23. Образ «я», його склад та призначення.
- •6. Структура психіки.
- •7. Основні принципи психологічної науки.
- •8. Поняття про метод. Аналіз методів психології.
- •10. Етапи психологічного дослідження.
- •11. Спостереження, його види та вимоги щодо організації.
- •13. Аналіз допоміжних методів психології.
- •12. Експеримент: природний і лабораторний. Вимоги щодо їх проведення.
- •14. Свідомість як вища форма відображення, її функції.
- •20. Структура особистості та характеристика її компонентів.
- •19.Філогенетичні та онтогенетичні фактори формування особистості.
- •27. Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.
- •28. Характеристика видів відчуттів.
- •45. Властивості уваги людини.
- •21. Спрямованість особистості та її складові компоненти.
- •22. Самосвідомість, її функції та складові компоненти.
- •35. Характеристика видів пам’яті.
- •24. Самооцінка, її види та механізми формування.
- •25. Поняття про рівень домагань, його зміст та призначення.
- •26. Психологічний захист, його призначення та види.
- •29. Основні сенсорні властивості людини.
- •33. Поняття про ілюзії сприймання. Ілюзії простору, руху, часу.
- •34. Поняття про пам’ять, її призначення та теорії функціонування.
- •36. Процеси пам’яті та їх характеристика.
- •37. Мнемічні якості людини та шляхи їх вдосконалення.
- •38. 38Мислення як пізнавальний процес. Фізіологічні основи та операції мислення.
- •39. Основні форми та види мислення людини.
- •40. Якості мислення людини.
- •42. Поняття про уяву, її функції та види.
- •43. Механізми створення нових образів уявою людини.
- •53. Темперамент, його фізіологічні основи. Огляд історії розвитку вчень про темперамент.
- •44. Увага як стан свідомості, її призначення та види.
- •46. Сутність емоцій та почуттів, їх функції та фізіологічні основи.
- •47. Характеристика видів емоцій та почуттів.
- •48. Форми переживання емоційних станів людиною.
- •49. Поняття про волю як психологічну категорію, її функції.
- •50. Вольові дії особистості.
- •51. Психологічна структура вольового акту.
- •52. Характеристика вольових якостей людини.
- •54. Характеристика холеричного та флегматичного типів.
- •55. Характеристика сангвінічного та меланхолічного типів темпераментів.
- •56. Поняття про характер, його структура.
- •57. Фактори та вікова динаміка формування характеру.
- •58. Поняття про здібності та задатки. Теорії детермінації здібностей.
- •63. Структура діяльності.
33. Поняття про ілюзії сприймання. Ілюзії простору, руху, часу.
Іноді сприймання предметів буває неправильним, викривленим, помилковим.Ілюзії сприймання — неадекватні сприймання, які неправильно, викривлено, помилково відображають об'єкти, що діють на аналізатори
Ілюзії зумовлюються різними причинами: виробленими життєвою практикою прийомами зорового сприймання, особливостями зорового аналізатора, зміною умов сприймання, дефектами зору тощо.
Ілюзії породжуються діяльністю різних аналізаторів. Найпоширенішими є зорові ілюзії. Так, людина в білому одязі здається повнішою, ніж у темному. Те саме стосується тканин у горизонтальні або вертикальні смуги. Дзеркальна стінка розширює приміщення, створює ілюзію простору.
Ілюзії можуть виникати також і при сприйманні руху. Наприклад, нерухомий предмет, відносно якого сприймається рух іншого предмета, здається рухомим. Якщо в полі зору немає рухомого предмета, відносно якого сприймався б рухомий предмет, то рух сприймається у 15-20 разів повільніше (наприклад, рух літака на тлі безхмарного неба).
В ході сприймання часу виявляється схильність перебільшувати невеликі й зменшувати великі проміжки часу. Сприймання тривалості часу залежить від змісту діяльності людини. Час, насичений цікавими, значимими справами, тече швидше. Якщо ж події нецікаві, малоістотні, час тягнеться повільно. На оцінці часу відзначається також установка особистості. Очікування неприємних подій викликає сприймання швидкоплинного часу і навпаки. Оцінка часу значною мірою залежить і від віку людини: дітям здається, що час іде повільно, дорослі дивуються, як швидко плине час.
Сприймання простору - відображення в психіці людини розташування, величини, форми, об'ємності, віддаленості один від одного предметів та явищ.
34. Поняття про пам’ять, її призначення та теорії функціонування.
Це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності. Пам'ять є генетична індивідуальна. функцій пам’яті:1.основа для засвоєння індивідуального досвіду людини, її соціалізації.2.механізм збереження ідентичності особистості: пам'ять тримає найголовнішу інформацію людини про саму себе); приклади амнезій (втрат пам'яті) викликають психологічне пригнічення, почуття «втрати себе».3.засіб здійснення продуктивної діяльності - навчання, професійної діяльності (людина утримує інформацію про навчальний матеріал, засоби самоосвіти, посадові обов'язки та способи їх виконання саме у пам'яті).4.в масштабах людства пам'ять постає основою для збереження, поповнення та передачі суспільного цивілізаційного досвіду. Теорії: Асоціативна теорія роботи пам’яті (Арістотель), Нейронна
Теорія, Біохімічна теорія роботи пам’яті.
36. Процеси пам’яті та їх характеристика.
Запам'ятовування-закріплення в корі великих півкуль головного мозку образів, що виникають на основі відчуттів, сприймання, мислення чи уяви. Збереження - це утримання в корі головного мозку інформації, яку людина попередньо запам'ятала. Відтворення - процес активізації в мозку інформації, яка була попередньо запам'ятовано та збережена. Забування - це процес втрати або погіршення точності чи обсягу матеріалу, що був запам'ятований.