24. Самооцінка, її види та механізми формування.

Це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей. Види: адекватна, неадекватна( завищена, занижена). Механізми:1.емоційна реакція значимих дорослих(їх любов)

2.успішність шкільного навчання та ставлення педагогів до дитини. 3.успішність спілкування з ровесниками, наявність дружніх та романтичних взаємин. 4.співвідношення власних досягнень людини з планами та порівняння з досягненнями інших значимих людей.

25. Поняття про рівень домагань, його зміст та призначення.

Це система перспективних завдань, які людина ставить для власного досягнення.

26. Психологічний захист, його призначення та види.

Це зазвичай неусвідомлений процес просунення або послаблення психікою людини негативних, травмуючи або неприязних емоційних переживань. Види: конструктивний(компенсація-досягнення людиною альтернативних успіхів для збереження позитивної оцінки себе. Сублімація-переведення неприязних емоції і енергії у прийнятне), деструктивний(витіснення-штучне забування людиною травмуючи спогадів через їх перехід у несвідоме. Проекція- приписування негативних якостей іншим людям для самозаспокоєння. Заміщення- перенесення агресивних імпульсів на менш загрозливого об’єкта. Регресія-впадання в дитинство. Формування реакції. Раціоналізація –наведення для себе псевдо розумної аргументації у випадку поразки. Втеча- уникання неприязностей.

29. Основні сенсорні властивості людини.

спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ. Діяльність сенсорної системи відображає зовнішній матеріальний світ, що дає змогу людині не тільки пристосуватися до навколишнього середовища, а й пізнавати закони природи та активно змінювати це середовище. Цій складній системі видатний фізіолог І.П.Павлов дав назву аналізатора.

Кожний аналізатор складається із сприймаючих утворів рецепторів, нервів, що відходять відповідних, і відповідних ділянок кори і підкірки головного мозку, де й відбувається остаточний аналіз і синтез збудження і формування наших відчуттів. До основних :

Дотик — це сприйняття форми, розміру, щільності, температури різних предметів. У слизових оболонках шкіри містяться дотикові рецептори. Найбільше їх на губах, кінчику язика, пальців, а також на долоні. Користуючись дотиком, людина може визначити фізичні властивості предметів такі, як форма, твердість, м'якість, характер поверхні, тепло або холод, орієнтуватися в темряві, блискавично реагувати на загрозливу небезпеку.

Нюх — це сприйняття запахів різних речовин. Велика кількість нюхових рецепторів міститься в слизовій оболонці порожнини носа. Від нюхових рецепторів нервові імпульси передаються у проміжний мозок, потім у лобову частку кори, де проходить аналіз речовин, що вдихаються. За запахом людина відрізняє недоброякісну їжу, вловлює появу в повітрі шкідливих для її здоров'я домішок.

Смак — це сприйняття смакових особливостей речовин, що потрапляють в ротову порожнину. Рецептори смаку розташовані в смакових цибулинах виростів слизової оболонки язика — сосочків на стінках глотки і м'якого піднебіння. Збудження від рецепторів передається по волокнах язикового нерва у довгастий мозок, міст, до скроневої кістки, де формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. Смак допомагає людині визначити якість їжі, сприяє виділенню травних соків і проходження процесу травлення в цілому.

Вухо як орган слуху забезпечує сприйняття звукових коливань. Завдяки слуху розрізняють звуки навколишнього середовища. Людина спроможна визначити напрямок звуку з джерела, що дає змогу орієнтування в навколишньому середовищі, а також висоту, тембр, силу звуку. Слух є одним із чуттів людини, які сприяють психічному розвитку повноцінної особистості. З слухом пов'язані звукові, мовні спілкування. Орган слуху розташований в отворі слухового проходу скроневої кістки черепа. Він складається з трьох основних відділів: зовнішнього вуха,середнього вуха,внутрішнього вуха.Перші два беруть участь тільки в проведенні звукових коливань, а третій відділ містить звукосприймальний і вестибулярний апарат.

Функція регуляції положення тіла в просторі і рівноваги забезпечується вестибулярним апаратом, який утворюється рецепторами мішечків і напівколових каналів внутрішнього вуха. Коли змінюється положення голови або людина рухається, рецептори збуджуються, виникають нервові імпульси. Вони проходять по нервових шляхах у середній мозок, мозочок і кору великих півкуль. Завдяки аналізатору контролю рівноваги і положення тіла забезпечується прямоходіння.

Орган зору людини складається з очного яблука і допоміжного апарату. Очне яблуко розміщене в очній ямці черепа. Має кулясту форму і складається з трьох оболонок:зовнішньої — щільної білкової, яка захищає очне яблуко від пошкоджень та проникнення сторонніх тіл ззовні (спереду вона переходить у прозору і проникну для світла рогівку), до неї прикріплюються м'язи, які рухають око;середньої — судинно;внутрішньої — сітчастої, де під дією світла виникають нервові збудження, які по зоровому нерву передаються в зорову зону кори головного мозку.

30. Сприймання як пізнавальний процес, його функції та фізіологічні основи.

Це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому, в сукупності всіх їхніх властивостей та якостей при безпосередній дії на органи чуття людини. Фізіологічною основою сприймання є умовно-рефлекторна діяльність внутрішньо аналізаторного і між аналізаторного комплексу нервових зв’язків, які обумовлюють цілісність і предметність явищ, що відображаються.

59. Види здібностей, рівні вияву

Види:за сферою вияву(спеціальні,загальні), за рівнем застосування(учбові,творчи),за видом мислення(тереотичні практичні). Рівні: якісний рівень прояву здібностей(до чого людина здібна), кількісний пряв(якою мірою здібна людина) (задатки-обдарованність-талант-геніальність)

62. Види діяльності, їх особливості.

Види: Ігрова діяльність(спрямована на сам процес гри і в доступній формі відтворює навчання і працю), Навчальна діяльність(активна, свідома діяльність, спрямована на засвоєння знань, вироблення умінь та навичок),Трудова(це свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних та духовних благ)

31. Види сприймання.

Види сприймань можуть бути визначені згідно з різними засадами. Наведемо головні з них.В залежності від переважної ролі того або іншого аналізатора в структурі образу розрізняють наступні вигляди сприймання: кінестетичні, зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові.В залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються, виділяють також такі класи сприймань:• сприймання простору;• сприймання часу;• сприймання руху.

Сприймання простору включає сприймання:

• відстаней, на які предмети розміщені від нас і один від одного;• напрямків, в яких вони знаходяться;• розмірів предметів;• форм предметів.Головну роль в сприйманні простору грають кінестетичний і зоровий аналізатори.

Сприймання часу пов'язується в психології з тривалістю, швидкістю, послідовністю, одночасністю протікання тих або інших процесів. Тут головну роль грають слуховий, кінестетичний і тактильний аналізатори, причому слуховий аналізатор переважає в точності, в оцінці тривалості зовнішніх впливів всі інші аналізатори.

Сприймання руху - це відображення зміни положення предметів у просторі.Сприймання руху залежить від того, як сприймається рухомий предмет відносно іншого нерухомого або рухомого предмета. У першому випадку рух предмета сприймається більш адекватно, ніж у другому.