- •1. Предмет психології як науки, її завдання.
- •3. Сучасна система психологічних знань.
- •4. Основні напрямки сучасної психології.
- •5. Поняття про психіку та функції.
- •23. Образ «я», його склад та призначення.
- •6. Структура психіки.
- •7. Основні принципи психологічної науки.
- •8. Поняття про метод. Аналіз методів психології.
- •10. Етапи психологічного дослідження.
- •11. Спостереження, його види та вимоги щодо організації.
- •13. Аналіз допоміжних методів психології.
- •12. Експеримент: природний і лабораторний. Вимоги щодо їх проведення.
- •14. Свідомість як вища форма відображення, її функції.
- •20. Структура особистості та характеристика її компонентів.
- •19.Філогенетичні та онтогенетичні фактори формування особистості.
- •27. Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.
- •28. Характеристика видів відчуттів.
- •45. Властивості уваги людини.
- •21. Спрямованість особистості та її складові компоненти.
- •22. Самосвідомість, її функції та складові компоненти.
- •35. Характеристика видів пам’яті.
- •24. Самооцінка, її види та механізми формування.
- •25. Поняття про рівень домагань, його зміст та призначення.
- •26. Психологічний захист, його призначення та види.
- •29. Основні сенсорні властивості людини.
- •33. Поняття про ілюзії сприймання. Ілюзії простору, руху, часу.
- •34. Поняття про пам’ять, її призначення та теорії функціонування.
- •36. Процеси пам’яті та їх характеристика.
- •37. Мнемічні якості людини та шляхи їх вдосконалення.
- •38. 38Мислення як пізнавальний процес. Фізіологічні основи та операції мислення.
- •39. Основні форми та види мислення людини.
- •40. Якості мислення людини.
- •42. Поняття про уяву, її функції та види.
- •43. Механізми створення нових образів уявою людини.
- •53. Темперамент, його фізіологічні основи. Огляд історії розвитку вчень про темперамент.
- •44. Увага як стан свідомості, її призначення та види.
- •46. Сутність емоцій та почуттів, їх функції та фізіологічні основи.
- •47. Характеристика видів емоцій та почуттів.
- •48. Форми переживання емоційних станів людиною.
- •49. Поняття про волю як психологічну категорію, її функції.
- •50. Вольові дії особистості.
- •51. Психологічна структура вольового акту.
- •52. Характеристика вольових якостей людини.
- •54. Характеристика холеричного та флегматичного типів.
- •55. Характеристика сангвінічного та меланхолічного типів темпераментів.
- •56. Поняття про характер, його структура.
- •57. Фактори та вікова динаміка формування характеру.
- •58. Поняття про здібності та задатки. Теорії детермінації здібностей.
- •63. Структура діяльності.
55. Характеристика сангвінічного та меланхолічного типів темпераментів.
Меланхолік вирізняється загальною слабкістю нервової системи. У меланхоліка реакція часто не відповідає силі подразника, наявна глибина і сталість почуттів при слабкому їх вираженні. Сильні впливи часто викликають у меланхоліка тривалу гальмівну реакцію (опускаються руки). Йому властиві стриманість та приглушеність моторики і мови, сором’язливість і боязкість, нерішучість. В нормальних умовах меланхолік – людина глибока, змістовна, може бути хорошим працівником, успішно вирішувати життєві завдання. Такі люди намагаються ізолювати себе від життя з його хвилюванням, уникають товариства, бояться будь-якої відповідальності.Сангвінік має сильний, врівноважений, рухливий тип нервової системи, швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, товариський. Почуття легко виникають і змінюються, емоційні переживання, як правило, неглибокі. Міміка багата, рухлива, виразна. Дещо непосидючий, вимагає нових вражень, недостатньо регулює свої імпульси, не вміє суворо дотримуватись виробленого розпорядку життя, системи у роботі. У зв’язку з цим не може успішно виконувати справи, що вимагають рівної затрати сил, тривалої і методичної напруги, посидючості, сталості уваги, терпіння.
56. Поняття про характер, його структура.
сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, створених і проявляються в діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові способи сприйняття реальності, типові способи поведінки, а також своєрідні відносини людини до найрізноманітніших аспектів дійсності. Під рисою характеру розуміють ту чи іншу особливість особистості людини, яка систематично виявляється в різних видах його деят-ти і по якій можна судити про його можливі вчинки в певних умовах.
Структура характеру!Характер людини не представляє собою чисто випадкової сукупності різних властивостей. Окремі властивості характеру залежать один від одного, пов'язані одне з одним, утворюють цілісну організацію. Така цілісна організація називається структурою характеру. Тому, знаючи одне або декілька властивостей характеру людини, ми можемо передбачити інші невідомі нам риси його характеру. У структурі сформованого характеру ми повинні виділити дві сторони: зміст і форму. До змісту відносяться риси, які виражають спрямованість особистості (стійкі потреби, установки, інтереси, схильності, ідеали, цілі), систему відносин до навколишньої дійсності і що представляють собою індивідуально-своєрідні способи здійснення цих відносин. У різних формах характеру виражаються способи прояву відносин, які закріпилися емоційно-вольові особливості поведінки, темпераменту. Люди відрізняються один від одного по звичкам, манері поведінки. Інтелектуальні, вольові та емоційні риси характеру відносяться до форми.