48. Форми переживання емоційних станів людиною.

настрій – загальний емоційний стан,який на певний час надає своєрідного забарвлення діяльності людини: характеризує життєвий тонус.

Афект – короткочасний\,бурхливий емоційний стан ,який виникає внаслідок переживання людиною особливо сильної емоції,позитивниї чи негативної,характеризується втратою здатності контролювати свої дії та вчинки.

Стрес – реакція психофізіологічного напруження людини в небезпечних ситуаціях,що виявляються несподівано і потребують вирішення.

Дистрес – особливий негативний емоційний стан людини,що має виражений дезорганізуючий характер і спричиняється довготривалим переживанням стресового стану.

Фрустрація - своєрідний негативний емоційний стан характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності,коли людина опиняється в стані безнадійності,втрати перспективи.

49. Поняття про волю як психологічну категорію, її функції.

це свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішення, подоланні труднощів і перешкод на шляху досягнення мети, виконання поставлених завдань. Воля виконує дві взаємопов´язаних функції - спонукальну й гальмівну.Спонукальна функція забезпечує активність людини в подоланні труднощів і перешкод. Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати дію, але при цьому необхідність виконання її вона усвідомлює, воля створює допоміжне спонукання, змінюючи смисл дії (робить його більш значущим), зумовлюючи переживання, пов´язані з передбаченими наслідками дії.Гальмівна функція виявляється у стримуванні небажаних виявів активності. Ця функція найчастіше виявляється в єдності зі спонукальною. Людина здатна гальмувати виникнення небажаних мотивів, виконання дій, поведінку, які суперечать уявленням про зразок, еталон і здійснення яких може поставити під сумнів або зашкодити авторитету особистості. Вольове регулювання поведінки було б неможливим без гальмівної функції.

50. Вольові дії особистості.

Мимовільні дії. Їх здійснюють при виникненні не усвідомлюваних або недостатньо усвідомлюваних спонукань. Вони мають імпульсивний характер і позбавлені будь-якого чіткого плану (наприклад, у стані паніки). За психофізіологічною природою мимовільні дії бувають вроджені й набуті.До вроджених мимовільних дій відносять різні орієнтувальні, захисні та хапальні реакції, виразні рухи. До набутих мимовільних дій належать викликані умовними подразниками орієнтувальні, захисні, хапальні реакції та виразні рухи, що відбуваються завдяки діяльності кори головного мозку.Довільні дії. Зміст і засоби реалізації таких дій підпорядковані свідомим цілям людини. Вони нерозривно пов'язані з відображенням мети та засобів її досягнення і охоплюють прагнення до мети, попереднє уявлення про мету і рухове уявлення.Довільні дії здійснюються за допомогою саморегуляції, яка передбачає довільний контроль за їх плануванням і виконанням.

Особливу групу довільних дій утворюють вольові дії.Вольові дії людини скеровані на досягнення свідомо поставлених цілей і пов'язані з подоланням труднощів. Вони бувають різними за складністю. Так, індивід, який вперше сів на велосипед, переборює деякі побоювання, пов'язані з можливим падінням. Така вольова дія є простою. Складна вольова дія має кілька простих. Складні дії входять у систему організованої вольової діяльності людини, спрямованої на досягнення віддалених цілей. До цієї системи належать також вольові якості. Головною психологічною функцією волі є посилення мотивації і вдосконалення регуляції дій. Цим вольові дії відрізняються від імпульсивних, які відбуваються мимовільно і недостатньо контролюються свідомістю.