- •1. Предмет психології як науки, її завдання.
- •3. Сучасна система психологічних знань.
- •4. Основні напрямки сучасної психології.
- •5. Поняття про психіку та функції.
- •23. Образ «я», його склад та призначення.
- •6. Структура психіки.
- •7. Основні принципи психологічної науки.
- •8. Поняття про метод. Аналіз методів психології.
- •10. Етапи психологічного дослідження.
- •11. Спостереження, його види та вимоги щодо організації.
- •13. Аналіз допоміжних методів психології.
- •12. Експеримент: природний і лабораторний. Вимоги щодо їх проведення.
- •14. Свідомість як вища форма відображення, її функції.
- •20. Структура особистості та характеристика її компонентів.
- •19.Філогенетичні та онтогенетичні фактори формування особистості.
- •27. Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.
- •28. Характеристика видів відчуттів.
- •45. Властивості уваги людини.
- •21. Спрямованість особистості та її складові компоненти.
- •22. Самосвідомість, її функції та складові компоненти.
- •35. Характеристика видів пам’яті.
- •24. Самооцінка, її види та механізми формування.
- •25. Поняття про рівень домагань, його зміст та призначення.
- •26. Психологічний захист, його призначення та види.
- •29. Основні сенсорні властивості людини.
- •33. Поняття про ілюзії сприймання. Ілюзії простору, руху, часу.
- •34. Поняття про пам’ять, її призначення та теорії функціонування.
- •36. Процеси пам’яті та їх характеристика.
- •37. Мнемічні якості людини та шляхи їх вдосконалення.
- •38. 38Мислення як пізнавальний процес. Фізіологічні основи та операції мислення.
- •39. Основні форми та види мислення людини.
- •40. Якості мислення людини.
- •42. Поняття про уяву, її функції та види.
- •43. Механізми створення нових образів уявою людини.
- •53. Темперамент, його фізіологічні основи. Огляд історії розвитку вчень про темперамент.
- •44. Увага як стан свідомості, її призначення та види.
- •46. Сутність емоцій та почуттів, їх функції та фізіологічні основи.
- •47. Характеристика видів емоцій та почуттів.
- •48. Форми переживання емоційних станів людиною.
- •49. Поняття про волю як психологічну категорію, її функції.
- •50. Вольові дії особистості.
- •51. Психологічна структура вольового акту.
- •52. Характеристика вольових якостей людини.
- •54. Характеристика холеричного та флегматичного типів.
- •55. Характеристика сангвінічного та меланхолічного типів темпераментів.
- •56. Поняття про характер, його структура.
- •57. Фактори та вікова динаміка формування характеру.
- •58. Поняття про здібності та задатки. Теорії детермінації здібностей.
- •63. Структура діяльності.
42. Поняття про уяву, її функції та види.
Уява – це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Види:За способом активності(мимовільна, довільна, пасивна,активна) залежно від х-ру діяльності людини(відтворююча,творча)за змістом діяльності(художня, технічна, наукова) Ф-ції:1)у моделюванні кінцевого результату дійсності людини і тих засобів, які необхідно для його досягнення.2)у створенні програми поведінки людини, коли проблемна ситуація не визначення.3)у створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її. 4) у створенні образів об’єктів з опорою на схеми та описи.5)у створенні принципово нових предметів та явищ тощо.
43. Механізми створення нових образів уявою людини.
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у процесі відображення людиною об'єктивної реальності. Для виникнення нового образу потрібно, щоб раніше утворені системи зв'язків, структура яких була детермінована характером об'єктів, що сприймалися, розпалися і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що активізувалися в діяльності людини.
Діяльність уяви тісно пов'язана з емоціями, невіддільними від творення нового образу. Це дає підстави говорити про те, що механізми процесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного мозку, а й у підкоркових центрах. Експериментально доведено, що імпульси, які надходять до підкоркових відділів мозку, активізують діяльність кори великих півкуль, сприяють виробленню плану дій, що має важливе значення при створенні нових образів.
Образи об'єктів безпосередньо пов'язані з емоційною сферою особистості, її почуттями. Необережно сказане лікарем слово може викликати у вразливого пацієнта відповідні симптоми захворювання.
Нетактовне слово вчителя може викликати в учня нервовий розлад. Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є ідеомоторні акти. Дослідженнями встановлено, що коли людина уявляє рух якоїсь частини свого тіла, але не виконує самої дії, то в м'язах, які повинні цей рух здійснювати, фіксуються слабкі імпульси, аналогічні тим, що реєструються при реальному виконанні рухів. Ідеомоторними актами як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та ін.
53. Темперамент, його фізіологічні основи. Огляд історії розвитку вчень про темперамент.
Це характеристика індивіда з боку динамічних властивостей його психіки - інтенсивності, швидкості, темпу, ритму та врівноваженості психічних проявів. Теорії:Гуморальні(приналежність людині певного типу темпераменту обумовлена відносним переваженням в організмі однієї з 4 рідин: крові, слизу,жовчі, чорної жовчі. Гіпократ). Конструкціональні(залежність властивостей психічних механізмів від будови і функціонування організму. Кречмер.Шелдон) Фізіологічні(залежність темпераменту від типу нервової системи. Павлов.Теплов.Небиліцин)