[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 1. Сутність та функції фінансового менеджменту на підприємстві

Алгоритм вивчення теми

М етодичні рекомендації до вивчення теми

У процесі вивчення теми слід з’ясувати сутність, мету, зав­дання, принципи та функції фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент являє собою процес управління формуванням, використанням і розподілом фінансових ресурсів підприємства та оптимізацією обороту його грошових коштів.

Фінансовий менеджмент необхідно розглядати як систему економічного управління та форму підприємницької діяльності. Основною метою фінансового менеджменту є максимізація доб­робуту власників капіталу підприємства, що знаходить кон­крет­не вираження в максимальній ринковій вартості підприємства або його акцій. Щоб реалізувати основну мету фінансового менеджменту, необхідно вирішити такі завдання:

• забезпечення самофінансування, самоокупності та досяг­нен­ня цільового прибутку;

• забезпечення фінансової стійкості підприємства шляхом оптимізації структури його капіталу;

• вибір найбільш ефективних сфер вкладення капіталу влас­никами підприємства;

• забезпечення стабільної платоспроможності та запобі­ган­ня банкрутства;

• прискорення швидкості обороту капіталу та майна підпри­ємства з метою більш швидкого генерування прибутку;

• оптимізація співвідношення між прибутком і фінансовим ризиком при цьому.

Управління фінансовими ресурсами підприємства базується на таких принципах:

1) сувора централізація і контроль за формуванням і вико­рис­танням фінансових ресурсів;

2) здійснення фінансового планування;

3) формування фінансових резервів;

4) безумовне виконання всіх фінансових зобов’язань.

Процес управління фінансовою діяльністю підприємства здій­­снюється за допомогою окремого механізму. В його струк­туру включаються такі елементи:

• державне правове і нормативне регулювання фінансової ді­яльності;

• ринковий механізм регулювання фінансової діяльності під­приємства;

• інформаційне забезпечення фінансового менеджменту;

• система методів фінансового управління;

• система фінансових важелів.

Фінансовий механізм складається з п’яти взаємопов’язаних елементів: фінансових методів, фінансових важелів, правового, нормативного та інформаційного забезпечення.

Слід також з’ясувати у процесі вивчення теми сутність та зміст фінансової політики підприємства.

Фінансова політика являє собою сукупність фінансових ме­тодів, які застосовує підприємство в короткостроковому періоді діяльності і які враховують сукупність факторів, що її визна­чають. До таких факторів належать: макроекономічні, мікро­еко­номічні і специфічні фінансові фактори (часу, інфляції і ризику).

Матеріальна основа фінансового менеджменту – реальний грошовий обіг, тобто, економічний процес, який викликає рух вартості, що супроводжується певним потоком грошових пла­тежів та розрахунків.

Принципи управління фінансовим менеджментом:

1. Принцип фінансової стратегії, що визначає можливість збалансування матеріальних та грошових ресурсів.

2. Принцип стратегії управління – це виявлення можливос­тей розширення виробництва, прогнозування інноваційних варі­антів розвитку, пошук альтернативних шляхів прийняття рі­шень, вибір нових шляхів фінансування.

3. Контроль за виконанням прийнятих рішень.

4. Урахування попереднього досвіду та його екстраполяція на майбутнє.

5. Орієнтація на екстрений характер прийнятих рішень.

6. Визначення непередбачених наслідків впливу зовнішніх факторів.

Об’єктом управління фінансового менеджменту є організація грошового обігу, постачання фінансовими коштами та інвес­ти­ційними цінностями, основними та оборотними засобами, орга­нізація фінансової роботи.

Суб’єктом управління фінансового менеджменту є загальний вид діяльності, який відображає відношення людей у фінансовій роботі.

Принципи організації фінансового менеджменту – це плану­вання, прогнозування, регулювання, координація, стимулю­ван­ня, контроль та аналіз.

Організація фінансових потоків і управління ними залежать від багатьох факторів, таких, як: тип бізнесу, розмір підпри­єм­ства, його організаційна структура управління та ін.

В умовах ринкової економіки фінансовий менеджер стає од­нією з ключових фігур на підприємстві. Він відповідає за по­становку проблем фінансового характеру, аналіз доцільності ви­бору того чи іншого способу їх рішення, а іноді – за прийняття кінцевого рішення вибору найбільш прийнятного варіанта дії, здійснює оперативну фінансову діяльність, контролює грошові потоки підприємства.

У загальному вигляді діяльність фінансового менеджера мож­на поділити на три напрями:

• І – загальний аналіз і планування майнового та фінан­со­вого стану підприємства;

• ІІ – забезпечення підприємства фінансовими ресурсами (уп­равління джерелами ресурсів);

• ІІІ – розподіл фінансових ресурсів (інвестиційна політика та управління активами).

Необхідно визначити головну мету фінансового менедж­мен­ту. Це забезпечення максимізації добробуту власників під­при­ємства в поточному та перспективному періоді, раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витрати, пов’язані з використанням ресурсів, і за­без­печити прийнятний рівень доходів на умовах, адекватних ри­зику вкладників капіталу. Ця мета отримує конкретний вираз у забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників. Характе­ри­зуючи загальноприйнятну в ринковій економіці вищевказану головну мету фінансового менеджменту, слід відмітити, що вона вступає в протиріччя з розповсюдженою у нас думкою, що го­ловною метою фінансової діяльності підприємства є макси­мі­зація прибутку. Річ у тім, що максимізація ринкової вартості під­приємства далеко не завжди автоматично досягається при мак­симізації його прибутку.

Тому в ринкових умовах максимізація прибутку може висту­пати як одне із важливих завдань фінансового менеджменту, але не як головна його мета.

Фінансовий стан підприємства є основою його добробуту, тому головним на меті фінансовий менеджмент має знаход­ження розумного компромісу між завданнями, що ставить перед собою підприємство, і фінансовими можливостями реалізації цих завдань для:

• підвищення обсягів продажів і прибутку;

• підтримування стійкої прибутковості підприємства;

• збільшення доходів власників (акціонерів);

• підвищення курсової вартості акцій підприємства та ін.

Ці завдання вирішують за допомогою раціонального уп­рав­ління потоками фінансових ресурсів між підприємством та дже­релами його фінансування (як внутрішніми, так і зовнішніми), отриманими:

• внаслідок фінансово-господарської діяльності;

• на фінансовому ринку – внаслідок продажу акцій, облі­га­цій, отримання кредитів;

• повернення суб’єктам фінансового ринку процентів і ди­ві­дендів як плати за капітал;

• сплати податкових платежів;

• інвестування і реінвестування у розвиток підприємства.

Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету та ос­новні завдання шляхом здійснення певних функцій. Ці функції поділяються на дві основні групи, які визначаються комп­лекс­ним змістом фінансового менеджменту:

• функції фінансового менеджменту як керуючої системи;

• функції фінансового менеджменту як спеціальної галузі управління підприємством.

Функції і методи фінансового менеджменту можна поділити на два блоки:

• І – Управління зовнішніми фінансами.

• ІІ – Внутрішньовиробничий облік і контроль.

Управління зовнішніми фінансами складається з управління оборотними активами (рухом грошових коштів, розрахунками з клієнтами, управління матеріально-виробничими запасами та ін.) та залучення коротко- та довготермінових зовнішніх джерел фінансування.

Внутрішньовиробничий облік і контроль передбачає:

• складання і аналіз фінансової звітності підприємства;

• оцінку поточного стану підприємства та перспективне пла­­нування;

• збирання і оброблення даних бухгалтерського обліку для уп­равління фінансами;

• складання кошторису витрат, сплата податків тощо.

Рішення із фінансових питань приймають у процесі інвес­ту­вання в активи підприємства та при виборі джерел фінансування інвестиційних проектів. Інвестиційні рішення (довготермінові та короткотермінові) приймають для:

• раціоналізації структури активів, визначення необхідності їх зміни та ліквідації;

• розроблення й оцінки інвестиційних проектів;

• визначення потреби у фінансових ресурсах;

• управління «портфелем» цінних паперів.

Вибір джерел фінансування інвестиційних проектів здій­сню­ють за допомогою:

1. вироблення і реалізації політики раціонального поєднання власних і позичених коштів для забезпечення ефективного функ­ціонування підприємства;

б) вироблення і реалізації політики залучення капіталу на найвигідніших умовах;

в) дивідендної політики;

г) оцінки операцій злиття і поглинання підприємств.

Отже, успішна діяльність будь-якого підприємства, його життєздатність протягом тривалого періоду часу залежить від неперервної послідовності управлінських рішень, що їх прий­мають менеджери як індивідуально, так і колективно.

До кола конкретних питань, які мають вирішуватись у фі­нан­совому менеджменті, відносяться:

1. Розробка фінансової стратегії підприємства.

2. Створення організаційних структур, які забезпечують прий­няття та реалізацію управлінських рішень за всіма аспек­тами фінансової діяльності підприємства.

3. Формування ефективних інформаційних систем, які забез­печують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень.

4. Здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства.

5. Здійснення планування фінансової діяльності підпри­єм­ства за основними її напрямами.

6. Розробка дієвої системи стимулювання реалізації прий­ня­тих управлінських рішень в галузі фінансової діяльності.

7. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прий­ня­тих управлінських рішень.

Фінансовий менеджмент включає:

1. Управління активами:

а) управління оборотними активами;

б) управління необоротними активами.

2. Управління капіталом:

а) формування фінансової структури капіталу;

б) управління формуванням власних фінансових ресурсів;

в) управління залученням позикових фінансових ресурсів.

3. Управління інвестиціями.

4. Управління грошовими потоками.

5. Управління фінансовими ризиками та упередження бан­крутства.

Фінансова стратегія є частиною загальної стратегії під­при­ємства.

Основна мета загальної стратегії – забезпечення високих тем­пів економічного розвитку та підвищення конкурентної позиції підприємства.

До основних етапів процесу формування фінансової стратегії підприємства відносять:

1.  Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2.  Дослідження факторів зовнішнього фінансового середо­ви­ща та кон’юнктури фінансового ринку.

3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.

4.  Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.

5.  Розробка фінансової політики за окремими аспектами фі­нансової діяльності.

6.  Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії.

7. Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики за най­більш важливими аспектами фінансової діяльності дозволяє прий­мати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінан­со­вим розвитком підприємства.