3.3. Поклад «Замикання»

Поклад «Замикання», він же «Південний», або «Шарнірний» – це зруденіла верхня частина розрізу шостого і п’ятого залізистих горизонтів у шарнірній частині Лихманівської синкліналі, яка приурочена до поверхні її контакту з товщею вивітрених серицит-кварц-хлоритових («глинисто-охристих») сланців гданцівської світи. Південною частиною цього покладу є складчаста ділянка замикання п’ятого та шостого залізистих горизонтів. Північною межею покладу є субширотна дайка діабазу, яка перетинає Лихманівську синкліналь у північній частині родовища Інгулецького ГЗКу і відділяюча поклад «Замикання» від покладу «Східний» [1, 6, 11, 43, 44].

В процесі розробки цих рудних покладів шахтами рудників «Інгулець» та «Рахманівський» було виявлено, що на глибині нижче -300 м поклади об’єднані у одне велике рудне тіло.

Поклад «Замикання» в плані має форму хвоста ластівки, але з глибиною він набуває трикутної форми, вершина трикутника спрямована на південь. У вертикальному розрізі поклад є типовим рудним стовпом або штоком, положення якого з глибиною контролюється положенням шарніру Лихманівської синкліналі.

В зв’язку із тим, що в північній частині поклад «Замикання» обірваний вертикально падаючою дайкою діабазу, а його південна частина разом із шарніром синкліналі полого занурюється на північ під кутом 20-28°, з глибиною відбувається поступове зменшення довжини покладу у горизонтальних перетинах.

Потужність покладу поступово збільшується в напрямку з півдня на північ до ділянки замикання гданцівської світи в ядрі Лихманівської синкліналі (рис. 3.1). Далі на північ до ділянки перетину залізисто-кремнистої формації дайкою діабазу поклад «Замикання» роздвоюється на два пластоподібних тіла, що приурочені до східного і західного крил синкліналі. Потужність покладу на крилах набагато менша потужності у її шарнірній частині і відрізняється значними коливаннями своїх значень.

Відзначається також зміна потужності покладу у вертикальному напрямку: біля поверхні розмиву криворізької серії вона складає близько 20 м, на глибині -80 м – близько 24 м, на глибині -300 м – близько 42 м, нижче спостерігається поступове зменшення потужності покладу. На північ від дайки діабазу поклад «Замикання» переходить у пластовий поклад «Східний», який, за даними, отриманими при проведенні видобувних робіт, і за результатами буріння, є сильно стиснутим, розтягнутим і малопотужним. Причиною цього є дія розривних порушень, що супроводжують зону Криворізько-Кременчуцького глибинного розлому.

Рис. 3.3. Схематичний геологічний розріз по осі 9 шахти «Центральна» рудника «Інгулець» [51, 53, 54].

1 – кварцити гематитові зруденілі і маршалітизовані шостого і п’ятого залізистих горизонтів; 2 – руди багаті гематитові; 3 – сланці серицит-кварц-хлоритові вивітрені («глинисто-охристі») гданцівської світи.

Основні розміри покладу «Замикання» на горизонтах проведення гірничих робіт шахт «Центральна» і №10 наведені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Морфологічні характеристики покладу «Замикання»

Гори-зонт, м	Дов-жи на, м	Потужність, м			Відношення довжини до середньої потужності	Площа, м2
		максимальна	мінімальна	середня
-84	890	48	4	23,5	39:1	20 970
-129	860	48	3	27,0	32:1	23 230
-175	760	56	5	27,5	28:1	20 800
-220	700	50	4	33,0	21:1	23 100
-260	680	62	6	36,5	18:1	26 180
-295	640	66	4	42,0	15:1	26 880
-360	580	75	5	39,0	19:1	22 620

Характер зміни морфологічних характеристик апофізних рудних покладів на горизонтах ведення гірничих робіт шахт «Центральна» і №10 у межах замикання Лихманівської синкліналі до дайки діабазу приведені у табл. 3.2 і показані на рис. 3.4.

Таблиця 3.2.

Морфологічні характеристики невеликих рудних покладів-апофізів шарнірного і пластових рудних тіл покладу «Замикання»

Горизонт, м	Довжина окремих рудних тіл, м			Потужність окремих рудних тіл, м			Загальна площа, м2
	макс.	мін.	середня	макс.	мін.	середня
-84	45	15	21	18	2	9,5	2 650
-129	42	17	25	18	2	11,0	2 820
-175	47	18	27	21	2	11,5	2 870
-220	45	17	27	22	2	12,0	2 960
-260	48	18	28	24	2	13,5	3 110
-295	47	16	30	26	2	13,5	3 250
-360	49	13	31	25	2	14,0	3 210

Запаси так званих «втрачених покладів» багатих гематитових руд при їх видобутку відкритим способом у межах кар’єру ІнГЗКу (до глибини 650 м) становлять 4 667 783 т [51, 53, 54]. З просуванням фронту видобувних робіт на північ кількість руди збільшиться до 250-270 тис. т. на рік на рівні геологічного розрізу по маркшейдерській осі 80 (що відповідає положенню шахти «Центральна» рудника «Інгулець»). З просуванням гірничих робіт далі на північ (до ділянки перетину залізисто-кремнистої формації дайкою діабазу) цей показник знову поступово зменшиться до 120-130 тис. т. руди на рік.

Рис. 3.4. Характер зміни довжини (а), потужності (б) і площі (в) апофізних покладів багатих залізних руд родовища з глибиною. h – гіпсометричні горизонти, м; L – довжина рудних покладів, м; m –потужність рудних покладів, м; S – загальна площа рудних покладів у межах відповідного гіпсометричного горизонту, м².

Вміст заліза в складі руди покладу «Замикання» високий. У південній його частині він складає 62-65 мас.%, у власне пришарнірних ділянках підвищується до 65-68 мас.%, на північ (ділянка, яка безпосередньо прилягає до дайки діабазу) він знижується до 60-61 мас.%. Найбільш високі значення цього показника (до 69-70 мас.%) характерні для центральної частини покладу. З глибиною значних змін якості багатих руд не було встановлено. У зонах контакту рудного тіла з вміщуючими «вохристо-глинистими» сланцями і гематитовими кварцитами шостого та п’ятого залізистих горизонтів вміст заліза у складі руди складає 46-51 мас.%, причому у лежачому боці рудних тіл цей показник завжди нижчий, ній у висячому [1, 6, 11].

Вміст заліза у складі руди апофізних рудних тіл покладу «Замикання» змінюється від 46 до 67 мас.%, у середньому складає біля 57 мас.%. Більш високий вміст заліза характерний для апофіз східної частини шарнірного покладу і для пластоподібних покладів східного крила Лихманівської синкліналі.

Вміст шкідливих домішок (сірка, фосфор, луги) у складі багатих залізних руд знаходиться у межах, що визначаються кондиційними вимогами до залізорудної сировини.