1.5. Метаморфізм

У товщі порід залізисто-кремнистої формації Інгулецького родовища присутні прояви трьох основних видів метаморфізму: динамотермального, який впливав на всі породи залізорудної товщі родовища і локально проявлених термального і динамометаморфізму.

Термодинамічні умови динамотермального метаморфізму порід залізисто-кремнистої формації у межах Інгулецького родовища відповідали перехідним від зеленосланцевої до епідот-амфіболітової фацій [1, 2, 3, 4, 6, 9, 11, 18, 28, 38, 40, 41]. Про це свідчить присутність у складі залізистих порід мінеральних парагенезисів, типоморфних для обох фацій. Для сланцевих горизонтів типоморфними є наступні парагенезиси:

– зеленосланцева фація: хлорит + залізистий карбонат + магнетит (периферійні зони сланцевих горизонтів); хлорит + серицит + графіт (центральні зони);

– епідот-амфіболітова фація: кумінгтоніт + магнетит (периферійні зони); кумінгтоніт + біотит + гранат (альмандин) (перехідні зони); біотит + мусковіт + гранат (альмандин) + ставроліт (центральні зони).

Парагенетична асоціація, характерна для залізистих кварцитів, метаморфізованих як в умовах зеленосланцевої, так і епідот-амфіболітової фацій, у центральних зонах залізистих горизонтів включає кварц, магнетит і гематит (залізну слюдку). Мінеральний склад залізистих кварцитів периферійних зон залізистих горизонтів відрізняється: для зеленосланцевої фації характерний парагенезис кварц + магнетит + карбонат + хлорит; для епідот-амфіболітової фації – кварц + магнетит + кумінгтоніт (+ біотит).

Різний ступінь проявлення аутигенно-метаморфогенної мінералогічної зональності [2, 3, 6, 9-11, 18, 28, 38, 40, 41] у розрізах різних залізистих горизонтів є причиною присутності гематит-магнетит-кварцового парагенезису тільки у центральних зонах другого, четвертого, п’ятого і шостого залізистих горизонтів. Перший і третій залізистий горизонти повністю складені силікат-вмісними залізистими кварцитами.

На регресивній стадії динамотермального метаморфізму частина залізовмісних силікатів (біотит, кумінгтоніт, меншою мірою гранат), що входять до складу залізистих кварцитів із приконтактових зон залізистих горизонтів, була заміщена селадонітом і стильпномеланом, часто в асоціації з халцедоном, опалом, беззалізистими карбонатами [2, 28, 38, 41]. Процесу селадонітізіції залізовмісних силікатів, хоча і значно слабше, підлягали також породи приконтактових зон сланцевих горизонтів.

Термальний метаморфізм у межах родовища проявлений слабко [1, 6,

11, 28, 38]. Він представлений малопотужними (до 20-25 см) зонам закалювання вміщуючих залізистих порід вздовж контактів дайки діабазу у північній частині родовища.

Динамічний метаморфізм випробували залізисті породи розривних порушень [1, 6, 11, 28, 38], де вони підлягали подрібненню, перетиранню до стану так званих «глинок тертя». Вагомих проявів процесів мінералоутворення, пов’язаних із динамометаморфізмом не виявлено.

1.6. Метасоматоз і гідротермальні процеси

У межах Інгулецького родовища метасоматоз проявлений відносно слабко. Із багатьох різноманітних метасоматичних процесів, виявлених у товщі залізистих порід Криворізького басейну, для залізистих кварцитів і сланців саксаганської світи Інгулецького родовища найбільш характерний натрієвий (егіриновий, рибекітовий, альбітовий) метасоматоз. Він супроводжується егіринізацією, рибекітизацією, а в ареольних зонах метасоматичних тіл – відносно слабким окварцуванням і карбонатизацією залізистих кварцитів. Слабкіше процеси альбітизації, окварцування, карбонатизації порід відбувались у сланцевих горизонтах [2, 11, 38, 41].

Утворення гідротермальних жил супроводжувало процеси динамотермального метаморфізму і метасоматозу, а також проявлялось як самостійний етап мінералогенезу [1, 6, 11, 28, 38].

З динамотермальним метаморфізмом пов’язане утворення кварцових, залізнослюдко-кварцових, хлорит-кварцових, селадоніт-кварцових, карбонат-кумінгтоніт-кварцових та іншого складу альпійських жил [28, 38, 41], складених мінералами, хімічні компоненти яких входили до складу вміщуючих порід і були винесені із них метаморфічними розчинами.

Гідротермальні жили альпійського генезису формувалися також на завершальних стадіях натрієвого метасоматозу у результаті заповнення тріщин і порожнин мінералами, що кристалізувалися із пізньо- і постметасоматичних (так званих «відпрацьованих») метасоматизуючих гідротермальних розчинів [28, 38, 41]. Постметасоматичні альпійські жили мають кварцовий, залізнослюдко-кварцовий, рибекіт-кварцовий, карбонат-кварцовий склад і часто містять рідко металеву мінералізацію (скандій, цирконій, ітрій, лантаноїди та ін.). У межах родовища встановлені також жили, генетично не пов’язані із динамотермальним метаморфізмом та метасоматозом. Зазвичай вони заповнені кварцом, карбонатами, сульфідами.