Розділ 3. Геологічна позиція, морфологія покладів і склад багатих залізних руд
3.1. Геологічна позиція рудних покладів
Поклади багатих гематитових руд Лихманівської синкліналі приурочені до контакту саксаганської та гданцівської світ (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Схематична геологічна карта Інгулецького родовища багатих залізних руд [51, 53, 54].
1 – багаті бурозалізнякові руди базальної частини кайнозойського осадового чохла; 2 – сланці серицит-кварц-хлоритові вивітрені («глинисто-охристі») гданцівської світи; 3-6 – саксаганська світа: 3 – кварцити гематитові шостого і п’ятого залізистих горизонтів, слабко зруденілі, маршалітизовані; 4 – руди багаті гематитові; 5 – кварцити гематитові шостого і п’ятого залізистих горизонтів, незмінені; 6 – кварцити магнетитові, силікат-магнетитові, магнетит-силікатні і сланці нижньої частини розрізу саксаганської світи (від п’ятого сланцевого до першого сланцевого горизонту); 7-8 – скелюватська світа: 7 – сланці карбонат-хлорит-актиноліт-талькові верхньої підсвіти; 8 – кварцити мусковітові і сланці кварц-мусковітові середньої і нижньої підсвіт; 9 – межа закритого на даний час Інгулецького кар’єру по видобутку багатих залізних руд.
Рудні тіла просторово тяжіють, головним чином, до шарніра синкліналі і її східного крила, а у західному крилі вони відмічаються значно рідше, потужність їх тут незначна [1,6, 11, 25, 26, 51, 53, 54].
Утворення рудних покладів відбувалося за рахунок залізистих кварцитів шостого, меншою мірою п’ятого залізистих горизонтів саксаганської світи. Активний рудогенез був, вірогідно, обумовлений наявністю ослабленої зони, яка утворилася вздовж контакту саксаганської і гданцівської світ внаслідок тектонічних деформацій. Залізисті кварцити п’ятого і шостого залізистих горизонтів були сприятливим середовищем для рудоутворення у зв’язку із підвищеним вмістом у їх складі заліза.
При проведенні геологорозвідувальних робіт і розробці рудних покладів їх чітка геологічна позиція використовувалася у якості одного з основних пошукових критеріїв і рудоконтролюючих факторів.
Характерна геологічна позиція, морфологія покладів і склад руд обумовили, виділення рудних тіл Лихманівської синкліналі в особливий – «інгулецький тип» покладів багатих залізних руд Криворізького басейну [1, 5, 6, 8-11, 18, 19, 21, 23, 25, 26, 43, 44, 51, 53, 54].
В деяких випадках рудні тіла відмічаються також у складі гданцівської світи (рис. 3.2). Наприклад, у межах рудного поля шахти «Центральна» рудника «Інгулець» відомий рудний поклад «Середній», розміщений серед гіпергенно змінених кварц-хлоритових, серицит-кварц-хлоритових («глинисто-охристих») сланців гданцівської світи. Його складають бурозалізнякові вміщуючі глинисто-охристі сланці, а також мартитові, дисперсногематит-мартитові руди. Імовірно, він утворився внаслідок зближення в зоні розривного порушення рудних тіл різного походження і складу, а також тектонічного «вклинювання» в цю зону фрагментів покладу «Замикання» – основного рудного покладу Інгулецького родовища.
В межах гірничого відводу рудника «Рахманівський», який розташований на північ від рудника «Інгулець», також спостерігаються тіла багатих залізних руд всередині гданцівської світи, які виникли у результаті тектонічного відокремлення від основного рудного покладу східного крила Лихманівської синкліналі. Можливо також, що вони є лускуватими фрагментами рудного тіла західного крила синкліналі.
Рис. 3.2. Схематичний розріз по осі 3 шахти «Центральна» рудника «Інгулець» [51, 53, 54].
1 – кварцити гематитові слабко зруденілі і маршалітизовані шостого та п’ятого залізистих горизонтів; 2 – руди багаті гематитові; 3 – сланці серицит-кварц-хлоритові вивітрені («глинисто-охристі») гданцівської світи.
На північ від родовища рудника «Рахманівський» кількість і потужність
рудних покладів зменшується, а потім знову збільшується у межах Тарапако-Лихманівської антикліналі. Але тут уже переважають рудні тіла так званого «валявкинського типу», які стратиграфічно належать до базальної частини гданцівської світи [1, 5, 6, 11, 43, 44].
Руди Валявкинського та інших більш дрібніших родовищ цієї ділянки утворилися внаслідок динамотермального метаморфізму перевідкладених продуктів вивітрювання залізистих кварцитів п’ятого і шостого залізистих горизонтів саксаганської світи. Час утворення цих руд відповідає континентальній перерві в процесі седиментації криворізької серії в період між утворенням саксаганської і гданцівської світ.
Не виключено, що частина охарактеризованих вище рудних покладів, розташованих у складі гданцівської світи Лихманівської синкліналі, також належать до «валявкинського типу».
Простягнутий із півдня на північ ланцюг рудних покладів Лихманівської синкліналі відпрацьовувався двома рудниками: рудник «Інгулець» розробляв шарнірний поклад і прилеглі до нього рудні тіла східного крила синкліналі, а також низку гніздоподібних рудних покладів західного крила; рудник «Рахманівський» розробляв значні за простяганням, але незначні за потужністю рудні поклади східного крила синкліналі.