2. Зміст, принципи побудови та елементи системи місцевих фінансів

Головним елементом системи місцевих фінансів є видатки, оскільки вони відображають функції та завдання, що покладаються на місцеву владу.

Класифікація видатків місцевих органів влади

За функціональним поділом:

• обов’язкові видатки;

• факультативні видатки.

За економічним призначенням:

• поточні видатки;

• капітальні видатки.

Залежно від завдань, що фінансуються:

• видатки на фінансування делегованих повноважень;

• видатки на фінансування власних повноважень.

Класифікація доходів місцевих органів влади

За джерелами формування:

• податкові надходження;

• неподаткові надходження.

За економічною природою:

• власні доходи;

• залучені (позикові, передані) доходи.

Способами формування доходів місцевих органів влади є місцеві податки і збори, частка загальнодержавних податків, комунальні платежі, доходи від майна та землі, що знаходяться у комунальній власності, доходи комунальних підприємств, комунальний кредит, місцеві позики, міжбюджетні трансферти.

Місцеві фінансові інститути – це сукупність організаційних структур, що забезпечують функціонування місцевих фінансових систем. До місцевих фінансових інститутів належать: місцеві бюджети, цільові регіональні фонди, фінанси комунальних підприємств, комунальна форма власності, громадські послуги.

Суб’єктами відносин у сфері місцевих фінансів є територіальні громади; міські, селищні та сільські ради; обласні, районні у містах державні адміністрації і ради; голови міст, селищ і сіл; Верховна Рада, Рада Міністрів та Міністерство фінансів АРК; Верховна Рада, Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів України.

Об’єктами місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються і використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань.

Взаємовідносини як елемент системи місцевих фінансів складаються між місцевими органами влади та державними органами влади і управління, суб’єктами господарювання, фізичними особами під час формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань.

Головною метою регіональної фінансової політики є оптимальний розподіл ВВП між галузями регіональної економіки, соціальними групами населення, територіями.

Залежно від характеру заходів і часу, на який вони розраховані, виділяють такі складові регіональної фінансової політики:

Фінансова стратегія

Довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених соціально-економічною стратегією розвитку регіону.

Фінансова тактика

Спрямована на розв’язання завдань конкретного етапу розвитку регіону за допомогою перегрупування фінансових ресурсів та зміни способів організації фінансових зв’язків.

Регіональна бюджетна політика

Бюджетна стратегія

Відображає довготривале спрямування бюджетної політики, розраховане на перспективу і передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією регіону. Такий курс передбачає формування концепції створення і використання бюджетних ресурсів регіону, окреслення принципів організації бюджетних відносин.

Бюджетна тактика

Спрямована на вирішення цілей і завдань певного розвитку регіону шляхом застосування регулятивних заходів з формування і використання бюджетних ресурсів на певному етапі розвитку регіону; визначає обсяг бюджету, балансові показники, обсяг резервного фонду тощо.

Складовими елементами фінансового механізму на місцевому рівні є: фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення.

Функціонування фінансового механізму на місцевому рівні забезпечується через відповідні організаційні структури, до яких належать управління фінансами, фінансове планування, фінансове прогнозування, фінансовий контроль, правова регламентація фінансової діяльності.