Значення величина а для різних температур

Температура води, °С	Площа поверхні пластини, м2
	0,3	0,6
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100	2678 2991 3308 3600 3854 4092 4326 4517 4712 4912 5086	3615 4038 4466 4850 5203 5524 5840 6120 6361 6631 6866

Для більш точнішого розрахунку коефіцієнта тепловіддачі запропоновано формулу визначення критерію Нуссельта, що враховує особливості гофрировки пластин:

де d – визначальний розмір каналу, м ( ;

φ – кут нахилу гофра до направлення потоку робочого середовища (зазвичай лежить в межах від 100 до 160 °);

Re – число Рейнольдса для середовища, що рухається всередині каналу ( );

Pr – число Прандтля для середовища, що рухається всередині каналу ( );

Pr_ст – число Прандтля для середовища, що рухається всередині каналу, при температурі рівній температурі стінки.

Поверхня нагріву однієї пластини приймається по табл.. 4.1. тоді число теплопередающих пластин підігрівача буде дорівнювати:

,

де F – розрахункова площина теплообмінного апарату, м²;

F_пл – площина однієї пластини, м².

4.2. Розрахунок повітрепідігрівачів (калориферів).

Калорифери – це парові або водяні апарати для помірного нагріву повітря, які широко застосовується у вентиляційних системах.

Калорифери класифікують в залежності від руху по трубкам теплоносія (одноходові, багатоходові), виду оребріння (пластинчаті, спіральні, спірально-навівні, накатні), числа трубок по ходу повітря (мала модель М-2 шт., середня модель С-3 шт., велика модель Б-4 шт.) матеріалу трубок (сталеві, біметалеві – сталь та алюміній).

Багато-ходові калорифери в основному застосовують в опалювальних системах, що дозволяє создать велику швидкість теплоносія у трубках (при однаковій його витраті), збільшити коефіцієнт теплопередачі підвищити теплотехнічні показники калориферів.

Таблиця 4.3.

Конструктивні характеристики калориферів сталевих пластинчатих типу квб, кмб, кмс.

Площа поверхні нагріву, м2		Площина живого перерізу, м2				Габарити, мм		Маса, кг
		По повіт-рю	По теплоносія			Довжи-на	ширина	КВБ	КМБ	КМС
КВБ, КМС	КМБ		КВБ	КМБ	КМС
9,9	12,7	0,115	0,0046	0,00152	0,00114	624/560	412/360	53	57,2	44,4
13,2	16,9	0,154	0,0061	0,00135	0,00102		532/480	69	74,5	57,5
16,7	21,4	0,195				774/710		85	90,1	68,8
20,9	26,8	0,244	0,0076	0,00127	0,00095		666/600	106	110,6	84,8
25,3	32,4	0,295				924/860		125	129,4	99,0
30,4	38,9	0,354	0,0092	0,00152	0,00114		786/720	152	153,6	116,7
35,7	45,7	0,416				1074/1010		174	176,3	133,8
41,6	53,3	0,485	0,0107	0,00178	0,00133		906/840	201	203,3	153,8
47,5	61,2	0,556				1224/1160		224	233,4	173,2

Із рівняння теплового балансу визначається теплова потужність та витрата теплоносія (води або повітря).

,

де G_повG_в– витрата повітря та води кг/с;

с_пов, с_в – теплоємності повітря та води Кдж/(кгК);

- температури повітря на вході та на виході з підігрівача, °С;

- температури води на вході та на виході з підігрівача

Приймаємо масову швидкість повітря у живому перерізі калориферу ω_ρ=10 кг/м²с і по рівнянню нерозривності потоку визначаємо розрахункову площу живого перерізу калориферу:

;

Після чого із табл. 4.3. підбираємо необхідний калорифер (або декілька калориферів) та визначаємо дійсну масову швидкість повітря.

Визначаємо швидкість руху води в трубках

,

Далі визначається коефіцієнт теплопередачі за формулами наведеними у табл. 4.4. в залежності від типу калорифера.

Таблиця 4.4.

Розрахункові формули для визначення коефіцієнтів теплопередачі.

Модель калориферу	Коефіцієнти теплопередачі при обігріві, Вт/(м2К)
	парою	водою
		При ωв=0,02...0,25 м/с	При ωв=0,25...1 м/с
КФБ	11,6ωρ0,42	15,2ωρ0,331 ωв0,166	11,0ωρ0,446 ωв0,094
КВБ	17,8ωρ0,351	21,5ωρ0,975 ωв0,192	21,5ωρ0,975 ωв0,192
КМС	-		17,8ωρ0,343 ωв0,149

Після цього перераховують теплову потужність калориферів за рівнянням теплопередачі та зрівнюють із заданою, якщо калорифер на забезпечує необхідну теплопродуктивність вибирають іншій або для групи калориферів змінюють схему групового включення (наприклад з послідовної на паралельну).