Облігації, їх види та роль в економіці
Облігації — це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і власником облігацій. У цих взаєминах емітент є позичальником грошей, а власник облігації — кредитором.
Рис.2 Класифікація облігацій
В основі поділу облігацій на вітчизняні та іноземні покладені ті ж самі критерії, які використовуються при поділі акцій на аналогічні види: місце юридичної реєстрації головного офісу емітента та територія, на якій знаходяться в обігу випущені ним облігації.
Певне значення для облігацій має строковість. Строкові облігації — це облігації, які випускаються на конкретно визначений строк, після закінчення якого емітент бере зобов’язання їх погасити. Найпоширенішим терміном обігу для короткострокових облігацій є 1 рік, середньо строкових — від 1 до 5 років, довгострокових — понад 5 років; безстрокових (цільових позик) — термін конкретно не визначається, але дохід за такими облігаціями виплачується 1 раз на квартал або 1 раз на півроку і протягом «життя» цих облігацій річний розмір відсотків може змінюватися. Емітент при випуску безстрокових облігацій зобов’язання за їх погашення на себе не бере, тому такі облігації ще називають «вічними»; є облігації з правом дострокового погашення, при випуску яких емітент повідомляє, що резервує за собою право на довгострокове погашення боргу.
У різних країнах у поняття «строкові» вкладається різний зміст. Наприклад, у США короткостроковими є облігації, що випускаються строком до 2 років, середньострокові — від 2 до 10 років, довгострокові — понад 10 років. У Великобританії — відповідно до 5 років — короткострокові, від 5 до 15 — середньострокові та понад 15 років — довгострокові. Державні облігації України можуть бути короткострокові — до 1 року, середньострокові — від 1 до 5 років і довгострокові — понад 5 років. Чим вищий показник стабільності розвитку економіки даної країни, тим тривалішим є термін середньострокових і довгострокових облігацій.
За відсотковими облігаціями дохід сплачується у вигляді відсотка, який нараховують згідно з номінальною вартістю конкретної облігації. Наприклад, він рівний 10 %, а номінальна вартість облігації — 1500 грн. Це означає, що дохід від цієї облігації буде дорівнювати 150 грн. Дисконтні випускаються з терміном до 1 року і дохід за ними створюється як різниця між ціною, за якою облігація погашається емітентом, і ціною, за якою вона продається емітентом; за конвертованими грошовий дохід не виплачується, а замінюється безкоштовною видачею нових цінних паперів; безпроцентні облігації є цільовими позиками, часто безвідсотковими облігаціями, що випускаються з метою накопичення коштів для будівництва об’єктів місцевого значення, важливих для населення. При погашенні таких облігацій відсотки в грошовій формі не сплачуються, а замість цього власнику облігацій продають відповідну кількість товарів за пільговими цінами.
За забезпеченими облігаціями емітент гарантує виконання своїх зобов’язань повернути основну суму боргу і виплатити доходи. Такі облігації є надійними, відсотки за ними встановлюються меншими, ніж за незабезпеченими облігаціями, які є прямими борговими зобов’язаннями, що не висувають майнових претензій до компаній. Забезпеченням таких облігацій є загальна платоспроможність компаній.
Залежно від цілей розрізняють облігації вільного обігу (на пред’явника) — можуть вільно переходити з власності одних інвесторів у власність інших на умовах угоди, з обмеженим обігом (іменні) — випускаються, коли емітент не завжди зацікавлений, щоб випущені ним облігації перебували у вільному обігу і без права обігу — інвестори, які придбали такі облігації, залишаються їх власниками до моменту погашення без права продавати, обмінювати чи дарувати їх.
Основною метою випуску державних облігацій є фінансування потреб бюджету, збільшення надходження іноземної валюти і приведення в дію механізму стримувального впливу на інфляцію. Державні облігації повинні мати високий рівень визначеності, бути надійними, відрізнятися ліквідністю