2. Вартість акцій.

Найпоширеніші види цін акцій представлені на рис. 1.

Емісійна ціна акції — її ціна на первинному ринку. Крім емісійної ціни, розрізняють також і ринкову вартість акції або її курс. Класична формула курсу акції при її первинному розміщенні має такий вигляд:

КА= (1)

де КА — курс акції; Див. — дивіденд; Д б.д. — дохідність банківських депозитів; ЧП — чистий прибуток; Н — норма дивідендних виплат.

Формула (1) порівнює можливі доходи від розміщення грошей: а) у цінні папери і б) на банківський депозит. Вартість акції повинна відповідати дивіденду від суми, що покладена на депозит. У такому разі курс акції матиме вигляд:

КА = Ном. + ЗП (2)

де Ном. — номінал акції; ЗП — засновницький прибуток.

Із даних формул виокремлюються фактори, що впливають на курс акції. Це:

• номінальна вартість акції;

• рівень засновницького прибутку;

• ринкові фактори — попит і пропозиція на дані акції або коефіцієнт ринкової кон’юнктури (К р.к.).

Коефіцієнт ринкової кон’юнктури зіставляє платоспроможний попит на дані акції та обсяг їх пропозиції і дорівнює співвідношенню:

Коеф.р.к.= (3)

де О п.п — обсяг платоспроможного попиту на дані акції;

О п. — обсяг їх пропозиції.

Коефіцієнт ринкової кон’юнктури (К р.к.) демонструє обґрунтованість ринкового котирування. Якщо:

а) К р.к. = 1 — це означає, що встановлений емітентом курс акцій правильний і дає можливість реалізувати весь випуск і отримати запланований засновницький прибуток;

б) К р.к. < 1 — передбачається завищення курсу, а відповідно, і недорозміщення випуску та недоотримання засновницького прибутку;

в) К р.к. > 1 — емітент недооцінив акції, є потенціал приросту вартості.

Крім первинного (емісійного) розміщення акцій, існує і додатковий випуск. Факторами, що впливають на курс акцій при їх додатковому випуску, є:

• реальний курс акцій (КА р.);

• внутрішня вартість акцій (ВВА);

• чисті активи корпорації (ЧАК);

• кількість акцій N а);

• ринкові фактори — коефіцієнт ринкової кон’юнктури.

Внутрішня вартість акцій — це відношення чистих акти­вів корпорації до кількості акцій:

ВВА= (4)

Формула курсу акцій при їх додатковому випуску має такий вигляд:

КА = КАс. х К р.к., (5)

де КА с. — курс акції, що склався.

В даному випадку, якщо обґрунтовувати ринкове котирування:

а) К р.к. = 1 — курс акцій додаткового випуску відповідатиме курсу, який вже склався, і цінових змін на ринку не відбулося. Новий випуск акцій вписується в ринок і покриває незадовільний попит;

б) К р.к. < 1 — існує можливість падіння або обвалу курсу. У даному разі емітент переоцінив свої емісійні можливості, місткість ринку і недополучає запланованих фінансових ресурсів;

в) К р.к. > 1 — даний випуск (за інших рівних умов) не впливатиме на курс акцій і емітент знову може проводити емісію.

На курс акцій впливає велика кількість чинників, серед яких виділяють:

основні — внутрішня вартість акцій, коефіцієнт ринкової кон’юнктури, дохідність альтернативних інвестиційних проектів, рівень розвитку економіки в державі, дії чиновників, які навмисно занижують цінові параметри акцій підприємств, що приватизуються, та ін.;

другорядні — стан справ у конкурентів, наявність або відсутність пільг для акціонерів, початок або закінчення сезону відпусток, дивідендна політика підприємства;

що спричиняють підвищення курсу — очікування виплати дивідендів або великого замовлення в корпорації, стабільний темп зростання дивідендів, поліпшення становища на ринку корпорації, зростання обсягів продажу, поглинання конкурентів, наявність великого попиту на акції, високий рівень менеджменту;

що спричиняють зниження курсу — зниження обсягів виробництва та реалізації продукції, форс-мажорні обставини (хвороба відомих політиків), загальна соціальна та політикоекономічна нестабільність.

В Україні курс акцій при їх первинному розміщенні в основному відповідає їх номіналу. Оскільки згідно із законодавством емісійна ціна не може бути меншою від номіналу, то номінальна вартість акцій є мінімальним рівнем їх емісійної ціни.

Переважна більшість акцій випускається у бездокументарній формі, особливо якщо засновники зацікавлені у вторинному обігу цінних паперів; у разі коли мета емітента полягає у контролі за структурою акціонерного капіталу, вибір падає на документарну форму акції.