4.5. Верхні мікрофони

Насамперед має значення те, для чого використаються верхні мікрофони: для підзвучки всієї установки або тільки для тарілок. Якщо для тарілок, то використовуйте конденсаторні мікрофони з малою мембраною, типу тих, які рекомендуються для хайхета. Для того, щоб зняти звук всієї ударної установки, більшість інженерів використають конденсаторні мікрофони з великою мембраною.

Для цієї мети, звичайно, гарний класичний ламповий мікрофон AKG C 12. Neumann U 87 приблизно також популярний, як й AKG C 414. Також можна використати новий мікрофон AKG C 414 TL II, що створювався для того, щоб звучати подібно C 12, конденсаторний мікрофон з великою мембраною. Мікрофони рекомендується розміщати над установкою під кутом один до одного від 75 до 135 градусів.

Розділ V. Вокал.

Звісно однією з невід’ємних частин музичного колективу є вока.А саме лидер – вокал ,а також не рідко трапляється бек – вокал.Вокаліст приходить останнім на саундчек, коли всі інструменти відлаштовані.

Звукорежисер виконує побажання співака/співачки налаштовуючи гучність та направлення потрібних інструментів, для орієнтації в тональності, в моинори.Теж саме відвувається з бек-вокалом.Вибір мікрофона це дуже особиста справа, тому що кожен голос унікальний і при правильно підібраному мікрофону тембр голосу звучить максимально природнім, або маскує деякі фізичні недоліки голосового апарату.Зазвичай потрібний мікрофон вказаний в райдеруі прокатна компанія забезпечує всім необхідним.

Розділ VI. Фортепіано та ограни в блюзі.

Спочатку хотілося б сказати, що в кожного звукорежисера своя технологія озвучення акустичного («живого») піано. Причина того, що всі звукорежисери користуються різними методами при підзвучці фортепіано або рояля. Далі ми розглянемо кілька способів ... Істотним моментом є вибір мікрофона. Наприклад для ясного й світлого звучання можна використати наступні: AKG 414, 451, Neumann U-87, U-47fet, Shure SM-81 і більше нові моделі цих фірм. Ними можна озвучувати для років-концертів, R&B. Для одержання чистого реалістичного звучання із чіткими високими й щільними низькими частотами можна використати зарекомендовавшие себе Neumann M-49, U-67, U-47, AKG C-12, Telefuken 251. Широко використаються динамічні мікрофони Shure SM-57, SM-58, Sennheiser 421, 441, Electro-voice RE-20. Ними можна також домогтися відмінних результатів.

Необхідно вибрати спрямованість мікрофона. Більшість із перерахованих типів - ненаправлені. Вибір мікрофона із заданою діаграмою спрямованості залежить знову ж від музичного стилю. Мікрофон кріпиться на внутрішній або зовнішній стороні кришки рояля. Для класичного й джазового озвучення найбільше підходять ненаправлені мікрофони. Т.к. Для класичного розташування мікрофон краще закріпити на кришці зовні й кришку відкрити. Це дозволить роялю «дихати».

Розуміється мікрофон варто розташовувати на граничній відстані, щоб не було чутно самого виконавця, тільки інструмент. Постарайтеся встановити мікрофон на достатнім видаленні від струн, щоб не було чутно ударів по них. Для підзвучки акустичного звуку найкраще підходить стереопара, так як вона робить фортепиано більш об’ємним, однакових мікрофонів, хоча можна спробувати сполучати різні типи. Добре один з одним працюють Shure SM-57, Sennheiser 421 й Electrovoice RE-20.

Тепер обговоримо використання эквалайзеров і компресорів. Не поспішаєте застосовувати эквалайзеры. Добре обране положення мікрофона може позбавити Вас від цього. Правильно розташувавши мікрофон, Ви можете одержати відмінне звучання без пост обробки эквалайзером, він лише додасть Вам непотрібний шум. Компресор може застосовуватися для звуження динамічного діапазону інструмента. Піаніно, а тим більше рояль, мають дуже широкий звуковий діапазон, тому невелика компресія буде тільки в плюс. Але будьте обережні, тому що сильна компресія може вивести слабкий шум до помітного рівня й також компресор/лимитер вносить свою долю

За часту блюзмени використовують електрооргани різних фірм виробників: Roland VK8, Hammond XK-3C, Hammond XK1, Clavia C1 Combo organ, Korg BX3 і т.д. В цих інстркментах є лінійні виходи через які звукорежисер може вивести їх звучання на портали.Не рідко буває декілька органів або синтезаторів. В кожного з яких налаштований свій звук.

Перемикачі регістрів керують рівнем гармонік або субгармоник у звуці й працюють майже так само, як фейдеры в графічному еквалайзері. Змінюючи положення фейдерів на еквалайзері, ми змінюємо тембр звуку, а на органі за допомогою перемикачів регістрів ми створюємо тембри, збільшуючи або зменшуючи рівні певних гармонік. Наприклад, якщо висунути тільки самий крайній ліворуч перемикач регістрів, то буде звучати низькочастотна синусоїда.

Висновок

Серед динамічних мікрофонів класикою вважається "Green Bullet" від компанії Shure. Діаметр "Зеленої кулі" (у назві обіграні форма й кольори корпуса) становить усього 63 мм, мікрофон "укладається" у долоню, а не закріплюється на стійці - якої ж харпер не оцінить таку можливість! Мінус цього мікрофона - досить велика вага (близько 700 г). Крім того, хоча він дуже акуратно відтворює звук в області низьких і середніх частот, мабуть, йому не вистачає "верхів" - діапазон робочих частот усього від 100 Гц до 5 кгц. Але в цьому випадку ця данина традиції - Shure відтворив всі характерні риси випущеної більше 50 років тому й, що продається до цих пір моделі.

Набагато більше "жирний" звук (від 100 Гц до 20 кгц) у менш відомого, але не менш затребуваного серед "фанів" гармошки динамічного мікрофона Dynamic Shaker американської компанії Shaker. Крім того, у нього є ряд дуже цікавих особливостей, наприклад, можливість підключення як до низкоомних, так і до високоомних входів каскадів посилення (що "зрівнює" його відносно настроювання чутливості з гітарами). Корпус Dynamic Shaker виготовлений з вулканізованої гуми, на відміну від металу - акустично интертного (нерезонуючого) матеріалу, що практично не реагує на рухи руки виконавця.

Забавно спостерігати бізнес-активність великих японських корпорацій, що випускають геть усе. Наприклад, Suzuki випускає не тільки автомобілі, але й губні гармоніки, а також спеціальний набір - MS 100. Це сама маленька із представлених у таблиці моделей, мікрофон через переходник надівається на палець, що дозволяє звільнити долоню для створення ефекту "тремоло", дуже популярного в харперів.

Френк Раскін (Frank Ruskin), сам харпер, виготовляє спецмікрофони за замовленням других відомих харперів, в основному, американських. Це теж "кульки", але набагато легше Astatic'а й, уже тим більше, Green Bullet'а.

Родоначальником п'єзоелектричних (Crystal) гармошечних мікрофонів є фірма Astatic - перші досвіди з "кристалами" ще в середині 40-х років минулого вже століття затіяли її засновники, добродії Корпенінг і Вудворт (C. M. Chorpening й F. H. Woodworth). Такі мікрофони також виготовляються в традиційної "кулеподібної" формі. Через меншу вагу (немає важкого, але необхідного для динамічних перетворювачів магніту) багато хто з харперів надають перевагу , наприклад, мікрофон Astatic JT 30VC або його повний аналог - CAD HM 50VC. Діапазон частот у них теж "не густий" - від 30 Гц до 8 кгц, але вага майже в три рази менше, ніж в "Green Bullet". "Blues Blaster" від фірми Hohner (теж "ремейк" Astatic JT 30VC) ледве "відгукується": від 30 Гц до 10 кгц.

Ще одна "харперска" розробка - Shaker Madcat від Shaker, створена разом з Пітером "Диким котом" Руфом (Peter Madcat Ruth), що побажав позбутися від конструктивних недоліків "буллетов". У результаті вийшов унікальний по конструкції мікрофон у легкому металевому корпусі, якому можна затиснути між пальців долоні й теж вільно робити тремоло.

Важливо відзначити, що на чутливий елемент п'єзоелектричного типу впливає на тільки звукова хвиля, але й вібрації, якщо конструкція дозволяє прикріпити його до корпуса гармошки - у цьому принципову відмінність від динамічного й конденсаторного.

Якийсь час назад, до появи більше міцних матеріалів, на п'єзоелектричний мікрофон не можна було зайвий раз дунути: сегнетова сіль, з якої виготовлялися пьезокристали, легко кришилася від найменшого перепаду температур або удару. Тепер - інша справа. Прогрес у хімічній промисловості пішов на користь міцності й амплітудно-частотних характеристик гармошечних п'єзоелектричних мікрофонів. Хоч якась користь від "воєнки"!

Переваги мікрофонів конденсаторного (електретного) типу яскраво ілюструє Microvox. Ця малюсінька штуковина важить менше шнура, яким приєднується до блоку харчування, а по частотному діапазоні змагається із флагманом професійної звукозаписної індустрії - мікрофоном MKH 800 від Sennheiser, єдиним, придатним для запису у форматах DVD-Audio й SACD (96 кгц24 біт)!

Електретний мікрофон Harmonica Honker, як й Shaker Madcat, дозволяє при грі на гармошці "виробляти всяке" руками. Але завдяки приналежності до конденсаторного типу в нього є "фішка" - можливість не просто змінювати рівень, але й створювати ефект типу distorsion за допомогою регулятора на блоці харчування.

AMT Hot Rod HR-1, мабуть, самий прикольний із представлених у таблиці по конструкції. Якщо хто знає, у професійному записі для вловлювання звуків на великій відстані застосовуються мікрофони-пушки. А це от - "стовбур" з отворами, що зручно укладається в руці, причому долоня виконує роль демпфера, що закриває отвору, не спрямовані на гармоніку. Деталь: розроблювачі не передбачили можливості підключення цього мікрофона прямо до тракту гітарного підсилювача.

У цілому, динамічні мікрофони варто використати з гармошкою, скоріше, на сцені, чим у студії. Характеристика спрямованості в них кардиоидна, чутливість менше, ніж у конденсаторних, тому вони оптимальні з погляду "зав'язки" з моніторами й порталами. По тональному фарбуванню вони підходять більше для традиційного блюзу, і, може бути, року, тому що найбільше акуратно відтворюють звуки в діапазоні низьких середніх і середніх частот (близьких до людської мови). Вони важче, чим конденсаторні й п'єзоелектричні - як по вазі, так й - мало-мало - за ціною.

Електретні та конденсаторні мікрофони для гармоніки практично нічого не важать, мають кращу чутливість і більше широкий діапазон частот. Це здорово, але при роботі варто ретельно стежити за сторонніми звуками, які також попадають у поле їх "зору". А також не забувати, що їм необхідний блок харчування, що кудись треба запроторювати - скажемо, підвішувати на ремінь, або класти в кишеню - і не забувати "годувати" батарейками. Для тих, кому важливіше природний тональний баланс - цей тип мікрофонів кращий.

Сучасні п'єзоелектричні мікрофони по якості звучання не уступають конденсаторним, а динамічні навіть перевершують. Мала чутливість до звуків з боку дозволяє забути про "зав'язку", ширина й рівна віддача в діапазоні відтворених частот є явною перевагою в студійній роботі. а от тональний баланс дуже відрізнятися від моделі до моделі. У кожному разі - вибір за звукорежисером.