(Конспект)

Тесты:

1. в) кваліфікації працівника

2. а) від тарифної ставки і кількісних результатів роботи;

3. в) від годинної тарифної ставки й ефективного фонду часу працівника;

4. а) величина витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції підприємства;

5. б) величина витрат на виробництво і реалізацію всієї продукції підприємства;

6. в) економічним елементам витрат;

Варіант 34

Питання 1. Методика розрахунку чисельності персоналу в умовах промислових підприємств.

Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої профе­сійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи того підприємства.

Але в будь-якому разі вона має базуватись на врахуванні мож­ливої економії затрат праці за факторами.

Розглянемо систему необхідних (основних) розрахунків на при­кладі промислового підприємства.

Передовсім для виявлення загальної (здогадної) чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період викорис­товується метод коректування базової чисельності:

де Чпл — чисельність промислово-виробничого персоналу, що не­обхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Чб— базова (очікувана) чисельність, осіб;

ΔV—плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;

ΔЧ — сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:

де Σt— повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслу­говування та управління виробництвом), нормо-годин;

Трп — розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

Квн— очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Питання 2. Тарифна система оплати праці та її особливості.

Тарифна система є основою для установлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати працівників. З її допомогою визначається необхідна кількість працівників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також співвідношення заробітної плати різних категорій працівників.. Основними елементами тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців, тарифні сітки та ставки і схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка. Тарифно-кваліфікаційні довідники, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій (ЄТКД) - це нормативні документи, в яких усі види робіт, що виконуються на тому чи іншому виробництві, розподіляються на групи залежно від їхньої складності. Тарифно-кваліфікаційний довідник слугує для тарифікації робіт і установлення кваліфікаційних розрядів робітникам. Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців є нормативним документом, в якому даються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики. За його допомогою можна визначити коло виконуваних обов'язків кожним керівником, спеціалістом і службовцем, правильно установити поділ праці між керівниками та спеціалістами, забезпечити єдність у визначенні їхніх посадових обов'язків і вимог, які до них ставляться. Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, стрижнем централізованого регулювання рівня заробітної плати різних категорій і груп працівників, ядром професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці.Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації - вищий розряд тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікаційних робітників вишу від оплати праці робітника 1-го розряду.

Тести:

1.а) ставки рівні;

2.а) результатів праці виконавця;

3. в) кваліфікації працівника.

4. а) від тарифної ставки і кількісних результатів роботи;

5. в) від годинної тарифної ставки й ефективного фонду часу працівника;

6. а) величина витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції підприємства;

Варіант 35

Питання 1. Навести методику розрахунку оплати праці робітника-відрядника.

Тарифна заробітна плата робітників-відрядників розраховується за формулою:

                                                        (1)

де Р – сумарна розцінка на одиницю роботи, грн.;

N – кількість виконання одиниць роботи, шт.;

n – кількість видів виробів.

Відрядна розцінка розраховується за формулою:

                                                     (2)

aбо:

                                                                  (3)

де Тшт – трудомісткість на одну деталь, хв.;

Сч – годинна тарифна ставка відповідного розряду;

Нв – норма виробітку в годину, шт.

Відрядно-преміальна заробітна плата визначається за формулою:

                                        (4)

де премія – визначається в (%) від тарифної заробітної плати (грн.).

Відрядно-прогресивна заробітна плата визначається за формулою:

                                          (5)

де Nн – виробіток продукції за нормою, шт.;

Nф – фактичний виробіток, шт.;

Р” – підвищена розцінка, грн.

Непряма відрядна заробітна плата застосовується для оплати праці допоміжних робітників:

                                                        (6)

де Рк – непряма відрядна розцінка, (грн.).

                                                            (7)

де Кобс – норма обслуговування верстатів наладчиком, шт.;

Nв – норма виробітку основним робітником, шт.;

N – кількість виробів, які виготовили основні робітники обслуговуючої дільниці, шт.

 

Питання 2. Структура собівартості товарів та характерні особливості елементів структури

Под структурой себестоимости понимаются ее состав по элементам или статьям и их доля в полной себестоимости. Она находится в движении, и на нее влияют следующие факторы: специфика (особенности) предприятия.  Исходя из этого различают: трудоемкие предприятия (большая доля заработной платы в себестоимости продукции); материалоемкие (большая доля материальных затрат); фондоемкие (большая доля амортизации); энергоемкие (большая доля топлива и энергии в структуре себестоимости); ускорение научно-технического прогресса. Этот фактор влияет на структуру себестоимости многопланово. Но основное влияние заключается в том, что под воздействием этого фактора доля живого труда уменьшается, а доля овеществленного труда в себестоимости продукции увеличивается; уровень концентрации, специализации, кооперирована комбинирования и диверсификации производства; географическое местонахождение предприятия; инфляция и изменение процентной ставки банковского кредита. Структуру себестоимости продукции характеризуют следую­щие показатели: соотношение между постоянными и переменными затрата­ми, между основными и накладными расходами, между произ­водственными и коммерческими (непроизводственными) расхо­дами, между прямыми и косвенными; доля отдельного элемента или статьи в полных затратах; соотношение между живым и овеществленным трудом и др. Систематическое определение и анализ структуры затрат на предприятии имеют важное значение в первую очередь для уп­равления издержками на предприятии с целью их минимизации. Структура затрат позволяет выявить основные резервы по их снижению и разработать конкретные мероприятия по их реали­зации на предприятии.

Варіант 35

Важной характеристикой структуры затрат на производство продукции является соотношение между затратами живого и овеществленного труда.

Тесты:

1. в) враховує повністю;

2. в) від годинної тарифної ставки й ефективного фонду часу працівника;

3. а) величина витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції підприємства;

4. б) величина витрат на виробництво і реалізацію всієї продукції підприємства;

5. в) економічним елементам витрат;

6. г) місцем виникнення витрат.

Варіант 36

Питання 1. Навести методику розрахунку кількості працюючих в умовах промислового підприємства та навести структуру персоналу.

Див. ВАРИАНТ 34 питання 1.

+

Структура персонала – это качественный состав работников предприятия. Персонал может характеризоваться уровнем образования, степенью квалификации, профессионализмом. НПП - непромышленный персонал (работники, занятые в учреждениях и организациях, состоящих на балансе предприятия, но не производящих промышленную продукцию) - работники жилищно-коммунальных хозяйств предприятия, культурно-бытовых и медико-санитарных учреждений, детских садов и т.д.

ППП - промышленно производственный персонал. Он включает в себя:

• рабочие (основные производственные рабочие - станочники, прочие производственные рабочие - разметчики и маляры, вспомогательные рабочие - крановщики и стропальщики);

• инженерно-технические работники (начальник цеха, экономист, плановик, механик);

• служащие (учетчик, бухгалтер, чертежник);

• младший обслуживающий персонал (уборщица, лифтер, рассыльный);

• охрана (военизированная, пожарная, сторожевая);

ученики.

Питання 2. Види цін та їхнє призначення.

Конспект

+

Оптовыми называют цены, по которым продукция реализуется крупными партиями, в условиях так называемой оптовой торговли.

Розничными принято называть цены, по которым товары продаются в так называемой розничной торговой сети, то есть в условиях их продаже индивидуальным покупателям, при относительно небольшом объёме каждой продажи.

Закупочные цены - это цены государственных закупок продукции у предприятий, организаций, населения.

По степени и способу регулирования цены разделяются на группы: жёсткофиксированные(назначаемые);регулируемые(изменяемые);договорные(контрактные);свободные(рыночные).

Жёсткофиксированные, твердые цены назначаются органами ценообразования или другими государственными органами. Их уровень фиксируется документально.

Регулируемые цены называются так потому, что их величина регулируется государственными органами.

Договорные цены - это цены, величина которых определена предваряющий акт купли-продажи соглашением, документально зафиксированным контрактом между продавцами и покупателями.

Свободные рыночные цены освобождены от непосредственного ценового вмешательства государственных органов, формируются под воздействием рынка, законов спроса и предложения и носят название равновесных цен, то есть

таких цен, при которых объём спроса равен объёму предложения товаров на рынке.

В экономическом анализе, планировании и статистике , а также в исследовательских целях, наряду с текущими, фактически используются сопоставимые или, как их иногда называют, неизменные цены. Использование таких цен объективно необходимо в связи с естественным изменением многих цен, процессами инфляции.

Тесты:

1. а) зростають;

2. в) залишаються без зміни

3. а) зростають;

4. б) зменшуються;

5. в) собівартість всієї продукції індивідуального виробництва;

6. а) податок на додану вартість і акцизний збір; г) прибуток і собівартість.

7. б) у відсотках;

Варіант 37

Питання 1. Ефективність виробництва та основні критерії її оцінки.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОИЗВОДСТВА - соотношение между полученными результатами производства - продукцией и услугами, с одной стороны, и затратами труда и средств производства - с другой. В самом общем виде может быть представлена формулой:

 Эп= Конечный результат производства/Затраты факторов производства

 Является важнейшим качественным показателем экономики, ее технического оснащения и квалификации труда. Сопоставление затрат и результатов используется в практике управления фирмами, предприятиями и другими хозяйствующими субъектами. Основными показателями эффективности производства являются: производительность труда; капиталоемкость единицы ВВП или конкретных видов продукции; фондоотдача единицы основных фондов; материалоемкость единицы ВВП или конкретных видов продукции; соотношение экстенсивных и интенсивных факторов в приросте ВВП; конкурентоспособность выпускаемой продукции; срок окупаемости затрат и др.

К факторам, способствующим росту эффективности производства, относятся; ускорение научно-технического прогресса, использование в производстве достижений науки и передовых технологий; структурная перестройка хозяйства; освоение современного менеджмента; развитие специализации и кооперации; использование выгод международного разделения труда.

Эффективность производства складывается как сумма эффективностей всей совокупности действующих в экономике предприятий. На общий уровень эффективности большое влияние оказывает государство через ценовую, бюджетную, налоговую и таможенную политику, через госзаказы и различные формы поддержки предприятий.

Питання 2. Види тарифів на електричну енергію та їхнє призначення

Тариф на электрическую энергию представляет собой систему ставок, по которой взимают плату за потребленную электрическую энергию.

Одноставочный тариф включает в виде одной ставки тарифа полную стоимость одного потребленного киловатт-часа электроэнергии.

Двухставочный тариф состоит из двух ставок:

основной – ставка платы за один киловатт заявленной (разрешенной, присоединенной) мощности;

дополнительной – ставка платы за один потребленный киловатт-час электроэнергии.

Дифференцированный тариф, представляющий собой систему зонных тарифов, устанавливает стоимость одного потребленного киловатт-часа дифференцированно по зонам суток и времени года.

Потребители электрической энергии должны знать о возможности выбора наиболее приемлемого варианта тарифа, что определяется несложным расчетом для конкретной электроустановки. Данное обстоятельство отчасти является компенсацией за то, что потребители отстранены от установления тарифов на электроэнергию.

Тесты:

1. а) ставки рівні;

2. а) результатів праці виконавця;

3. в) кваліфікації працівника.

4. а) від тарифної ставки і кількісних результатів роботи;

5. в) від годинної тарифної ставки й ефективного фонду часу працівника;

Варіант 38

Питання 1. Рентабельність виробництва на основні критерії її оцінки.

Рентабельность - относительный показатель экономической эффективности. Рентабельность комплексно отражает степень эффективности использования материальных, трудовых и денежных ресурсов, а также природных богатств. Коэффициент рентабельности рассчитывается как отношение прибыли к активам, ресурсам или потокам, её формирующим. Может выражаться как в прибыли на единицу вложенных средств, так и в прибыли, которую несёт в себе каждая полученная денежная единица.