Препарати інших амінокислот Глутаргін

Гепатопротекторный ефект глутаргіна обумовлений наявністю в його складі двох амінокислот – L-аргініну й глутаминовой кислоти.

Фармакодинаміка.

У механізмі дії глутаргіна основним є його здатність зв'язувати ендогенний аміак, що накопичується в токсичних концентраціях при порушенні детоксикуючої функції печінки. Нейтралізація аміаку здійснюється в результаті 1) активації перетворення аміаку в сечовину при участі аргініну в орнитиновому циклі й 2) зв'язування аміаку глутаміновою кислотою з утворенням глутаміну.

Фармакологічні ефекти аргініну полягають також у прямій дії на активність ряду ферментів і гормонів. Він викликає структурну перебудову мембран, підвищує активність мембранозв′язаного ферменту мікросомальної системи печінки - цитохрома Р-450, є стимулятором NO-синтетази, донатором оксиду азоту, що поліпшує мікроциркуляцію, усуває гіпоксію, підвищує резистентність гепатоцитів і сприяє усуненню венозного стазу в портальній системі при цирозі печінки. Глутамінова кислота підвищує стійкість організму до гіпоксії, сприяє інтенсивному залученню недоокислених продуктів обміну в анаеробну фазу окислювання й забезпечує більш ощадливу витрату резервів глікогену й макроергічних фосфатів, збільшує синтез РНК і білка в печіночній тканині. Активація цих процесів дозволяє попередити розвиток печіночної прекоми й коми при гострій печіночній недостатності, знизити такі прояви гепатоенцефалопатії, як порушення пам'яті, мови, інтелекту, полової функції та ін. при хронічній печіночній недостатності.

Завдяки комплексному ефекту - дезінтоксикаціному, антиоксидантному й гепатопротекторному - глутаргін нівелює цитолитичний синдром, нормалізує білок-синтетичну функцію печінки, знижує рівень білірубіна при холестатичній формі гепатиту, протидіє хронизації процесу при гострому вірусному гепатиті, зменшує кількість повторних госпіталізацій. Більш швидке поліпшення самопочуття при застосуванні глутаргіна може бути пов'язане не тільки з позитивним впливом на функціональний стан печінки, але й з позитивним впливом препарату на ЦНС.

Показання.

Показаннями до застосування глутаргіна є: гострі й хронічні гепатити (інфекційної й токсичної етиології); прекома й кома на ґрунті гіперамоніемії; цироз печінки; отруєння гепатотропними отрутами й лептоспіроз.

Завдяки наявності в складі препарату аргініну, можливий вплив препарату на систему NO в організмі людини, що розширює можливості його застосування. Так, при використанні глутаргіна для лікування хворих з діабетичною нефропатією спостерігалося поліпшення ниркової гемодинаміки, показників тромбоцитарного гемостазу, зниження ризику розвитку хронічної ниркової недостатності. При застосуванні його в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією препарат сприяв поліпшенню мозкового й периферичного кровообігу, сповільнював патологічне ремоделювання судинної стінки.

Спосіб застосування.

У важких випадках препарат застосовують в/в капельно 2 рази в день по 50-200 мл (2-8 г), курс лікування 5-10 днів. Ентерально препарат використовують у дозі 0,75 г (3 табл.) 3 рази в день протягом 15 днів. У дітей 6-11 років препарат застосовують усередину по 0,25 г 2 рази в день, у віці 12-14 років - по 0,25 г 3 рази в день протягом 10-15 днів.