Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема 7 для студентів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
332.29 Кб
Скачать

Препарати жовчних кислот Урсодезоксіхолева кислота (удхк)

Фірмова назва – урсохол, урсофальк, урсосан

Належить до групи гідрофільних жовчних кислот, є третинною жовчною кислотою, що утворюється в кишечнику та у печінці з 7-кетолітохолевої кислоти, яка є продуктом бактеріального окислювання хенодезоксихолевої кислоти.

Фармакодинаміка.

Її кількість у жовчі становить 0,1-5% від загального пула жовчних кислот, вона нетоксична, оскільки молекула гідрофільна. При лікуванні УДХК вона починає переважати в жовчі над іншими жовчними кислотами. При цьому: 1) витісняються й не всмоктуються токсичні жовчні кислоти, що супроводжується гепатопротекторним ефектом; 2) УДХК вбудовується в мембрани гепатоцитів, проявляючи цитопротекторну дію, що реалізується через запобігання виходу цитохрома С із мітохондрій; 3) УДХК знижує имунологічно обумовлені запальні процеси за рахунок пригнічення продукції на поверхні гепатоцитів антигенів HLA 1 й 11 класу, зниження продукції прозапальних цитокінів (інтерлейкінів 1, 2, 6, гамма-інтерферону); 4) УДХК знижує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, синтезу в печінки й зменшення секреції в жовч; підвищує розчинність холестерину в жовчі за допомогою утворення з ним рідких кристалів; знижує літогенний індекс жовчі, збільшуючи зміст у ній жовчних кислот; проявляє холелітолітичний ефект; 5) під впливом УДХК зменшується синтез білірубіна і його концентрація в сироватці крові, 6) УДКХ проявляє жовчогінну дію.

Фармакокінетика.

Абсорбується в худій кишці за рахунок пасивної дифузії, в клубовій кишці – за рахунок активного транспорту. При прийомі всередину в разовій дозі 500 міліграм концентрація в сироватці крові через 30, 60 і 90 мін складає 3,8, 5,5 і 3,7 мкмоль/л відповідно. При систематичному прийомі, УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального змісту жовчних кислот). Включається в систему энтерогепатической циркуляції. Терапевтична ефективність препарату залежить від концентрації УДХК в жовчі. На тлі терапії відбувається дозозалежне збільшення частки УДХК в пулі жовчних кислот до 50-75% (при добових дозах 10-20 міліграм/кг). Проникає через плацентарний бар'єр.

Показання.

Різноманітні механізми дії обумовлюють різноманіття показань до призначення УДХК. При первинному біліарному цирозі УДХК є препаратом вибору, який не тільки поліпшує клінічні (зменшення слабості, сверблячки, жовтяниці), біохімічні (зниження ферментів цитолізу й холестазу) і гістологічні (зменшення запалення тканини печінки) показники, але й подовжує тривалість життя хворих. Призначення препарату патогенетично обґрунтовано при захворюваннях, що супроводжуються внутріпечіночним холестазом: первинному склерозируючому холангіті, хронічному гепатиті з холестатичним компонентом (особливо алкогольному й медикаментозному), муковісцидозі, атрезії внутріпечіночних жовчних шляхів, посттрансплантаційному холестазі, холестазі при парентеральному харчуванні. Крім того, УДХК застосовується з метою розчинення холестеринових жовчних каменів і при билиарному рефлюкс-гастриті.

Взаємодії.

Холестірамін, колестіпол і антациди, що містять гідроксид алюмінію, зв'язують УДХК в кишковику, перешкоджають її всмоктуванню і ослабляють ефективність (одночасний прийом недоцільний).

Протипоказання.

Гострі запальні захворювання жовчного міхура і жовчних протоків. Закупорка загального жовчного протоку або протоку міхура.

Побічні дії.

УДХК - безпечний препарат, що практично не має серйозних побічних ефектів. Може відзначатися минуще послаблення стулу. В експериментальних дослідженнях виявлена можливість ушкоджуючої дії на плід, що обумовлює небажаність призначення препарату під час вагітності.

Спосіб застосування.

УДХК призначається перорально. Хронічний вірусний гепатит - у добовій дозі 10 мг/кг/добу, біліарний рефлюкс-гастрит - 250 міліграм на добу, курс – 10-14 днів, жеовчно-кам’яна хвороба - 10-15 мг/кг/добу, первинний біліарний цироз - 10-15 мг/кг/добу (при необхідності – до 20 мг/кг) протягом 6-24 мес. (до декількох років), первинний склерозуючий холангіт - 12-15 мг/кг/добу (до 20 мг/кг) протягом 6-24 мес. (до декількох років). Токсичні і алкогольні ураження печінки – 10-15  мг/кг/добу протягом 6-12 мес. і більш, неалкогольний стеатогепатит - 12-15 мг/кг/добу. При лікуванні холестатичних захворювань печінки курс лікування повинен бути тривалим - не менш 1-2 років.