- •67.Історія розвитку та особливості аграрного права як комплексної галузі права.
- •68. Поняття і предмет аграрного права.
- •69. Методи регулювання в аграрному праві.
- •70. Основні принципи аграрного права.
- •71. Система аграрного права.
- •73. Джерела аграрного права.
- •74.Поняття, види і структура аграрних правовідносин.
- •78. Основні форми і методи державного регулювання в с/г.
- •79. Система державних органів, які здійснюють регулювання с/г.
- •80.Територіальна структура і основні повноваження Міністерства аграрної політики України.
- •81. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного господарювання.
- •82. Загальні засади правового статусу суб’єктів аграрного господарювання.
- •83. Правове становище державних і комунальних с/г підприємств.
- •84. Правовий режим майна та особливрсті здійснення господарської діяльності державними та комунальними с/г підприємствами.
- •85. Правове становище господарських товариств в апк.
- •86. Правовий статус с/г кооперативів.
- •87. Умови та порядок створення с/г кооперативів.
- •88. Земельні та майнові відносини у с/г кооперативі.
- •89. Порядок реорганізації та ліквідації с/г кооперативів.
- •90. Правове становище фермерських господарств.
- •92. Земельні та майнові відносини у фермерському господарстві.
- •93. Державна підтримка фермерських господарств.
- •94. Порядок припинення діяльності фермерського господарства.
- •95. Правове регулювання ведення особистих селянських господарств.
- •96. Правовий режим майна та земель особистого селянського господарства.
- •97. Поняття і сутність виробничо-господарської діяльності суб’єктів аграрного господарювання.
- •98. Поняття і види спеціалізованих с/г підприємств.
- •99. Підсобні виробництва і промисли.
- •100. Особливості планування виробничо-господарської діяльності с/г підприємств.
- •101. Загальна характеристика фінансової діяльності с/г підприємств.
- •102. Особливості оподаткування с/г підприємств.
- •103. Загальна харакьеристика законодавства про окремі види с/г продукції.
- •104. Загальна характеристика правового регулювання племінної справи в тваринництві.
- •106. Загальна характеристика правового регулювання бджільництва.
- •107. Загальна характеристика правового регулювання ветеринарної медицини.
- •108. Загальна характеристика правової охорони прав на сорти рослин.
- •109. Загальна характеристика правового регулювання насінництва.
- •110. Загальна характеристика правового регулювання захисту рослин.
- •111. Правові форми використання природних ресурсів в с/г.
- •112. Правове регулювання використання надр в с/г.
- •113. Правове регулювання водокористування в с/г.
- •114.Правове регулювання лісокористування в с/г.
- •115. Правове регулювання використання рослинного і тваринного світу в с/г.
- •116.Особливості договірних зобов’язань у с/г та їх класифікація.
- •117. Характеристика окремих видів договорів щодо реалізації с/г продукції.
- •118. Договір контрактації с/г продукції: поняття і класифікація.
- •119. Заставні закупівлі с/г продукції як сучасний ефективний інструмент ринку с/г продукції.
- •120. Правове регулювання і особливості ринку зерна в Україні.
- •121. Особливості правового регулювання ринку цукру в Україні.
- •122. Правова охорона грунтів в с/г.
- •123. Інститут меліорації земель в с/г.
- •124. Правове регулювання хімізації с/г.
- •125. Правове регулювання застосування біотехнологій в с/г.
- •126.Правове регулювання ведення с/г діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •127. Поняття і підстави юридичної відповідальності за порушення земельного та аграрного законодавства.
- •67.Історія розвитку та особливості аграрного права як комплексної галузі права.
- •68. Поняття і предмет аграрного права.
122. Правова охорона грунтів в с/г.
Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі,
земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони
родючості грунтів, передбачені цим Законом та іншими
нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо:
вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій;
розорювання сіножатей, пасовищ;
використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
необгрунтовано інтенсивного використання земель.
З метою здійснення контролю за динамікою родючості грунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами грунтів і рівні їх забруднення. Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:
передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки;
зміні власника земельної ділянки або землекористувача;
проведенні грошової оцінки земель;
визначенні розмірів плати за землю;
здійсненні контролю за станом родючості грунтів.
Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Використання з метою удобрення грунтів осадів стічних вод, що накопичуються на водоочисних спорудах, здійснюється з дозволу органу виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів за погодженням з органами виконавчої влади з питань аграрної політики та охорони здоров’я. Застосування осадів стічних вод не допускається на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, землях водного фонду та інших територіях, що підлягають особливій охороні, і на земельних ділянках, які використовуються для випасання худоби, вирощування овочів та фруктів, а також на земельних ділянках, де вміст будь-якої з токсичних речовин перевищує граничнодопустиму концентрацію. Ввезення на митну територію України осадів стічних вод забороняється.
123. Інститут меліорації земель в с/г.
Меліорація земель — комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна. Меліоративні заходи, що підлягають здійсненню у процесі меліорації земель за її окремими видами, визначаються цим Законом. Під час розроблення проектів меліорації земель обов’язково визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних заходів. Організаційно-правовою основою проведення меліорації земель є науково обгрунтовані загальнодержавні, міждержавні та місцеві (республіканська, обласні, районні, сільські, селищні, міські) програми меліорації земель, а також виробничі програми окремих суб’єктів підприємницької діяльності та господарські договори, укладені відповідно до законодавства. Визначення пріоритетних напрямів у виборі та проведенні певного виду меліорації земель провадиться залежно від природно-кліматичних особливостей, екологічної ситуації відповідного регіону та наступного сільськогосподарського використання меліорованих земель. Розроблення і погодження загальнодержавних, міждержавних та місцевих програм меліорації земель здійснюється виходячи з необхідності збереження природних екосистем, передусім тих, що мають міжнародне значення, та на основі аналізу еколого-економічної ефективності меліорації за окремими видами або за комплексом її видів, а у разі проектування створення меліоративних систем — прогнозування екологічних наслідків їх будівництва і функціонування. Порядок розроблення та погодження загальнодержавних і місцевих програм меліорації земель визначається Кабінетом Міністрів України. Міждержавні програми меліорації земель розробляються, погоджуються та реалізуються у порядку, встановленому відповідними міжнародними договорами України.
