116.Особливості договірних зобов’язань у с/г та їх класифікація.

Питання про договори в с/г є одним із спірних і проблемних у науці аграрного права, але в будь-якому разі слід мати на увазі, що аграрно-правові договори є предметом аграрного права. Тому, кажучи про предмет аграрно-правового регулювання договірних відносин, слід зробити застереження. Аграрне право не визначає загальні положення про договори, правочини; всі аграрно-правові договори підпорядковуються загальним правилам цивільного законодавства. Аграрне право визначає особливості їх правового регулювання. Оскільки Конституцією України закріплено як загальний принцип – невтручання в сферу господарювання, аграрне законодавство має встановити принципи та засади особливостей державно-правового регулювання відносин у галузі с/г. Сільському господарству потрібне насіння нових, більш продуктивних рослин, нові технології у сфері агрономії, нова техніка, і, нарешті нові технології у сфері організації його управління. Мінімальні передумови цих бажаних перетворень, найближчими роками має створити Українська держава. При цьому необхідно враховувати, що суб’єктам нових форм господарювання на селі бракує як сучасних економічних. Так і правових знань, що також негативно позначається на ефективності галузі загалом. І договори в с/г є тим правовим інститутом, за допомогою кваліфікованого використання якого на селі можуть відбутися зазначені перетворення.

117. Характеристика окремих видів договорів щодо реалізації с/г продукції.

У науці аграрного права вирізняється група договорів на реалізацію с/г продукції. У науковій та практичній літературі пропонується така система договорів на реалізацію с/г продукції: договір контрактації с/г продукції, договір купівлі-продажу с/г продукції, договір міни, договір комісії. Найповніше специфіку договірних відносин у с/г враховує класифікація, яка поділяє аграрно-правові договори на три основні групи. До першої групи належать такі: про спільну діяльність з виробництва певної продукції рослинництва та тваринництва; з фермерськими господарствами на виробництво продукції на землях цих господарств, інші договори на виробництво с/г продукції. До другої групи аграрно-правових договорів належать: про реалізацію с/г продукції та товарів, про матеріально-технічне забезпечення, про фінансове забезпечення, інші договори про реалізацію продукції та постачання. До третьої групи: про агрохімічне обслуговування с/г підприємтсв, про виконання меліоративних робіт, про ремонт техніки та її технічне обслуговування, про виконання інших підрядних робіт, про надання наукових послуг аграрним підприємтсвам, договори з банківськими установами та інші про надання різноманітних послуг. Особливе місце у системі аграрно-правових договорів належить біржовим договорам на реалізацію с/г продукції. Вони мають стати інструментом кредитування с/г та фактором забезпечення його стабільності й невпинного розвитку.

118. Договір контрактації с/г продукції: поняття і класифікація.

Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції. За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов’язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її. У договорах контрактації повинні передбачатися:

- види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

- кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

- ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

- обов’язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

- взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;

- інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виробник повинен не пізніш як за п’ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі. Контрактант зобов’язаний прийняти від виробника всю пред’явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами. У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника. Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здійснюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором. Інші особливості виконання договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом. За невиконання зобов’язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред’явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п’яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, — повну її вартість. У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки. У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов’язань відповідно до вимог Господарського Кодексу.