- •67.Історія розвитку та особливості аграрного права як комплексної галузі права.
- •68. Поняття і предмет аграрного права.
- •69. Методи регулювання в аграрному праві.
- •70. Основні принципи аграрного права.
- •71. Система аграрного права.
- •73. Джерела аграрного права.
- •74.Поняття, види і структура аграрних правовідносин.
- •78. Основні форми і методи державного регулювання в с/г.
- •79. Система державних органів, які здійснюють регулювання с/г.
- •80.Територіальна структура і основні повноваження Міністерства аграрної політики України.
- •81. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного господарювання.
- •82. Загальні засади правового статусу суб’єктів аграрного господарювання.
- •83. Правове становище державних і комунальних с/г підприємств.
- •84. Правовий режим майна та особливрсті здійснення господарської діяльності державними та комунальними с/г підприємствами.
- •85. Правове становище господарських товариств в апк.
- •86. Правовий статус с/г кооперативів.
- •87. Умови та порядок створення с/г кооперативів.
- •88. Земельні та майнові відносини у с/г кооперативі.
- •89. Порядок реорганізації та ліквідації с/г кооперативів.
- •90. Правове становище фермерських господарств.
- •92. Земельні та майнові відносини у фермерському господарстві.
- •93. Державна підтримка фермерських господарств.
- •94. Порядок припинення діяльності фермерського господарства.
- •95. Правове регулювання ведення особистих селянських господарств.
- •96. Правовий режим майна та земель особистого селянського господарства.
- •97. Поняття і сутність виробничо-господарської діяльності суб’єктів аграрного господарювання.
- •98. Поняття і види спеціалізованих с/г підприємств.
- •99. Підсобні виробництва і промисли.
- •100. Особливості планування виробничо-господарської діяльності с/г підприємств.
- •101. Загальна характеристика фінансової діяльності с/г підприємств.
- •102. Особливості оподаткування с/г підприємств.
- •103. Загальна харакьеристика законодавства про окремі види с/г продукції.
- •104. Загальна характеристика правового регулювання племінної справи в тваринництві.
- •106. Загальна характеристика правового регулювання бджільництва.
- •107. Загальна характеристика правового регулювання ветеринарної медицини.
- •108. Загальна характеристика правової охорони прав на сорти рослин.
- •109. Загальна характеристика правового регулювання насінництва.
- •110. Загальна характеристика правового регулювання захисту рослин.
- •111. Правові форми використання природних ресурсів в с/г.
- •112. Правове регулювання використання надр в с/г.
- •113. Правове регулювання водокористування в с/г.
- •114.Правове регулювання лісокористування в с/г.
- •115. Правове регулювання використання рослинного і тваринного світу в с/г.
- •116.Особливості договірних зобов’язань у с/г та їх класифікація.
- •117. Характеристика окремих видів договорів щодо реалізації с/г продукції.
- •118. Договір контрактації с/г продукції: поняття і класифікація.
- •119. Заставні закупівлі с/г продукції як сучасний ефективний інструмент ринку с/г продукції.
- •120. Правове регулювання і особливості ринку зерна в Україні.
- •121. Особливості правового регулювання ринку цукру в Україні.
- •122. Правова охорона грунтів в с/г.
- •123. Інститут меліорації земель в с/г.
- •124. Правове регулювання хімізації с/г.
- •125. Правове регулювання застосування біотехнологій в с/г.
- •126.Правове регулювання ведення с/г діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •127. Поняття і підстави юридичної відповідальності за порушення земельного та аграрного законодавства.
- •67.Історія розвитку та особливості аграрного права як комплексної галузі права.
- •68. Поняття і предмет аграрного права.
109. Загальна характеристика правового регулювання насінництва.
Важливе місце в правовому регулюванні насінництва в Україні посідає ЗУ “Про насіння і садивний матеріал”. Насінництво та розсадництво — галузь рослинництва, що займається розмноженням відповідно насіння і садивного матеріалу, збереженням і поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей (властивостей), а також здійснює сортовий та насіннєвий контроль. Насіння — це органи рослин, які використовуються для розмноження. Категорії насіння:
- оригінальне насіння — насіння первинних ланок насінництва, яке реалізують для подальшого його розмноження і отримання елітного насіння;
- елітне насіння — насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння в елітно-насінницьких й інших господарствах, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу;
- репродукційне насіння — насіння першої та наступних репродукцій.
До насіння зазначених категорій прирівнюється відповідний садивний матеріал картоплі, винограду, плодових, горіхоплідних, ягідних, декоративних, лікарських, лісових культур з урахуванням особливостей їх розмноження. До об'єктів насінництва та розсадництва згідно з цим Законом належать:
- сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш);
- насіння і садивний матеріал;
- насінницькі посіви та насадження.
До суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу відповідно до законодавства України.
110. Загальна характеристика правового регулювання захисту рослин.
Важливе місце в правовому регулюванні захисту рослин належить ЗУ “Про захист рослин”, Законами України “Про пестициди і агрохімікати”, “Про карантин рослин”, іншими нормативно-правовими актами. Захист рослин — комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого грунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур’яни. Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин є: Головна державна інспекція захисту рослин, що діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому; державні станції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів. Начальник Головної державної інспекції захисту рослин одночасно за посадою є Головним державним інспектором захисту рослин України, а його заступники — заступниками Головного державного інспектора захисту рослин України. Начальники державних станцій захисту рослин одночасно за посадою є головними державними інспекторами захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району, а їх заступники — заступниками головних державних інспекторів захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району. Організаційна структура спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики У містах та інших населених пунктах, на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, у лісопаркових частинах зелених зон, захисних лісових насадженнях у смугах відводу залізниць та автомобільних доріг захист рослин здійснюють підрозділи захисту рослин підприємств, установ та організацій, у власності чи користуванні яких вони знаходяться. На підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності роботи, пов’язані із захистом рослин, проводяться працівниками, які пройшли відповідну підготовку з технології захисту рослин, і тільки під безпосереднім керівництвом спеціалістів із захисту рослин. Громадяни, яким земельні ділянки належать на праві власності або праві користування і які займаються вирощуванням сільськогосподарських та інших рослин і насаджень, мають бути обізнані із засобами захисту рослин і технологією їх застосування. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин повинні сприяти їм у цьому. Особливий режим захисту рослин — особливий правовий режим діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямований на локалізацію і ліквідацію особливо небезпечних шкідників і хвороб у межах населеного пункту, району, області, кількох областей.