Флориміцину сульфат (Віоміцин) (Florimycini sulfas)

Форма випуску: флакони з порошком 0,5 – 1г.

Механізм дії: резервний протитуберкульозний препарат, специфічна бактеріостатична дія на мікобактерії туберкульозу, активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій. Призначають внутрішньом’язово 1 г 1 раз на добу при туберкульозі 6 днів на тиждень, на 7-й день – перерва.

Застосування: в комбінації з препаратами І й ІІ ряду при різних формах туберкульозу, при яких препарати, що раніше застосовувались, перестали давати лікувальний ефект, при непереносимості інших протитуберкульозних засобів.

Побічні ефекти: ототоксичність, головний біль, алергічні дерматити.

Протипоказання: ураження VIII пари черепно-мозкових нервів, порушення функцій нирок, разом з ото токсичними антибіотиками.

Циклосерин (Cycloserinum)

Форма випуску: таблетки, капсули 0,25 г.

Механізм дії: резервний протитуберкульозний препарат, широкий спектр протимікробної дії відносно грампозитивної і грамнегативної флори, затримує ріст мікобактерій туберкульозу, менш активний за стрептоміцин, ізоніазид, фтивазид, але діє на штами мікобактерій стійких до них, добре всмоктується, ефект через 4 – 8 годин. Призначають по 0,25 г 3 рази на день безпосередньо перед їдою.

Застосування: в комбінації з препаратами І й ІІ ряду при хронічних формах туберкульозу, при яких препарати, що раніше застосовувались, перестали давати лікувальний ефект, для попередження утворення стійких форм мікобактерій туберкульозу.

Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, безсоння, неспокій, неврити, марення, депресія.

Протипоказання: органічні захворювання ЦНС, епілепсія, порушення психіки.

б) синтетичні сполуки.

Етіонамід (Ethionamidum)

Протіонамід (Prothionamidum)

Форма випуску: таблетки в оболонці (драже) 0,25 г.

Механізм дії: специфічна туберкулостатична дія, по структурі й протимікробним властивостям близькі до ізоніазиду, менш активні, але діють на штами мікобактерій, стійкі до останнього. Призначають всередину після їди по 0,25 г 3 - 4 рази на день.

Застосування: в комбінації з препаратами І й ІІ ряду при різних формах туберкульозу, при яких препарати, що раніше застосовувались, перестали давати лікувальний ефект, при непереносимості інших протитуберкульозних засобів.

Побічні ефекти: диспепсичні розлади, шкірні висипи, слабкість, безсоння.

Протиспірохетозні засоби.

Препарати використовують для лікування інфекційних захворювань, спричинених спірохетами (сифіліс, поворотний тиф). Лікарська терапія сифілісу є комплексною і включає застосування антибіотиків з препаратами вісмуту та імуностимуляторами.

1. Антибіотики

Для лікування будь-яких форм сифілісу використовують препарати групи пеніциліну (біциліни, бензилпеніциліни). Якщо у хворого на сифіліс непереносимість пеніцилінів застосовують макроліди (еритроміцин), тетрацикліни (доксициклін).

2. Препарати вісмуту.

Бійохінол (Biiochinolum)

Форма випуску: суспензія у флаконах 100 мл.

Механізм дії: спричинюють порушення життєдіяльності спірохет, їх загибель, протизапальні та розсмоктувальні властивості. Призначають внутрішньом’язово по 3 мл 1 раз у 3 дні, курс 50 мл, перед введенням підігріти, збовтати.

Застосування: в комбінації з антибіотиками при різних формах сифілісу.

Побічні ефекти: ураження печінки, нирок, кровотворної системи, гінгівіт, стоматит, “вісмутова кайма” на яснах; для профілактики – полоскання рота, при токсичній дії на органи – антидот унітіол.

Протипоказання: ураження слизової оболонки порожнини рота, захворювання нирок, печінки.

10